Рішення № 39020915, 26.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7440/14 26.05.14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»

до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва

про стягнення 5609,63 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Мельников О.М. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва (далі - Відповідач) про стягнення 5609,63 грн. безпідставно набутих коштів.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем вимоги Позивача про зворотне перерахування 5609,63 грн. грошових коштів, оскільки Позивачем було помилково проведено на користь Відповідача один і той самий платіж двічі.

Відповідач відзиву на позов не подав. Представники Відповідача в судове засідання не з'явилися, хоча судом було вчинено всі належні дії для повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі надсилалася на адресу місцезнаходження Відповідача, яка міститься в матеріалах справи та згідно відомостей з ЄДРЮО та ФОП, та була отримана Відповідачем 28.04.2014, що вбачається зі зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення.

А відтак, будь-які несприятливі наслідки неявки повноважних представників у судове засідання покладаються на Відповідача.

Додатково суд зауважує, що після отримання ухвали про порушення провадження у справі Відповідач був обізнаний про розгляд даної справи в суді, та як учасник судового процесу не був позбавлений права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) направити до суду своїх повноважних представників.

Неможливість направлення Відповідачем повноважного представника та неможливість розгляду справи без участі його представника підлягає доведенню Відповідачем, як учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Суд також приймає до уваги, що явка представників сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а отже направлення представника було правом, а не обов'язком Відповідача, та останнім не обґрунтовано підстав необхідності прийняття його представником особистої участі в судовому засіданні.

Крім того, Відповідач не був позбавлений права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) надати відзив на позов в письмовому вигляді через канцелярію суду, оскільки, як зазначалось вище, про призначення справи до судового розгляду Відповідачу було відомо.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, та судом не встановлено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Для проведення переказів через систему міжбанківських розрахунків Національного банку України банки-резиденти, Державна казначейська служба України, Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках відкривають рахунки в Національному банку України (п. 11.4 ст. 11 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Позивач є безпосереднім учасником Системи електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ) на підставі Договору про розрахунково-інформаційне обслуговування в системі електронних платежів НБУ та надання послуг системою електронної пошти НБУ №50/006/55/205/011/1-251 від 11.08.2010 та Договору про використання криптографічних засобів захисту інформації в системі електронних платежів НБУ №50/006/09/206/011/1-252 від 11.08.2010.

Так, 20.04.2011 на підставі платіжного доручення № 196 Позивач здійснив списання коштів з поточного рахунку платника ТОВ «Союз Проект Менеджмент» (Платник) №26000000245851 та сформував електронний розрахунковий документ для здійснення міжбанківського переказу через кореспондентський рахунок в НБУ засобами СЕП НБУ на суму 5609,63 грн. на користь Відповідача.

Як вбачається з наданих Позивачем пояснень та з наданої ним виписки по рахунку, в зв'язку з технічним збоєм програмного забезпечення вказаний платіж в розмірі 5609,63 грн. фактично було списано та перераховано двічі.

А саме, оскільки у комп'ютерній системі Позивача, за допомогою якої здійснюються електронні платежі, перший з вказаних платежів тимчасово мав статус «Відхилений», то Позивачем було сформовано та відправлено повторно тож же платіж, внаслідок чого належну до перерахування Відповідачу суму грошових коштів у розмірі 5609,63 грн. з відкритих у Позивача рахунків ТОВ «Союз Проект Менеджмент» було списано Позивачем двічі, при цьому один з переказів фактично є помилковим переказом з вини Позивача.

Відповідно до п. 32.3.2 ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі помилкового переказу з рахунка неналежного платника, що стався з вини банку, цей банк зобов'язаний переказати відповідну за рахунок власних коштів суму переказу на рахунок неналежного платника.

З огляду на наведене 26.04.2011 Позивач повернув неналежному платнику ТОВ «Союз Проект Менеджмент» 5609,63 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 97Q401 та випискою по рахунку ТОВ «Союз Проект Менеджмент» № 26000000245851.

Так, з метою повернення неналежно перерахованого платежу, 17.09.2012 Позивач звернувся з листом № 10.2-19/67-19550 до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, в якому відкриті відповідні рахунки Відповідача, з повідомленням про помилковий переказ та з вимогою повернути 5609,63 грн.

У відповідь на вказане звернення ГУ ДКС України у м. Києві повідомило, що відповідно до ст. 45 Бюджетного кодексу України та Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом ДКУ № 226 від 10.12.2002, повернення помилково сплачених коштів ним можливе лише за умови надання: заяви про повернення коштів з бюджету (дата складання не повинна перевищувати 30 календарних днів), платіжного документа, який підтверджує перерахування коштів до бюджету, а також надання оригіналу відповідного подання про це від Управління Пенсійного фонду України в Деснянському району м. Києва (Відповідача).

Із огляду на відсутність у Позивача відповідного подання Відповідача на адресу казначейства про повернення коштів, 31.10.2012 Позивач звернувся до Відповідача з листом-вимогою № 10.2-19/4648 щодо повернення помилкового переказу 5609,63 грн.

У відповідь на вказане повідомлення Відповідач зазначає, що оскільки його не було повідомлено негайно про помилковий переказ, то він вважає себе належним отримувачем цих коштів у розмірі 5609,63 грн.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, та зокрема, застосовуються до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Отже, за змістом положень ст. 1212 ЦК України про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави цей вид зобов'язань породжується наявністю таких юридичних фактів: 1) особа набула або зберегла у себе майно за рахунок іншої особи; 2) правові підстави для такого набуття (збереження) відсутні або згодом відпали.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Відповідач набув грошові кошти Позивача в розмірі 5609,63 грн., при цьому правові підстави для такого набуття (збереження) у Відповідача відсутні, оскільки надходження на його рахунок вказаної суми коштів є наслідком помилкових дій Позивача (подвійного переказу).

Належної правової підстави набуття та збереження грошових коштів Позивача в розмірі 5609,63 грн. Відповідачем суду не доведено.

Згідно зі статтею 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Позаяк Відповідач був обізнаний про відсутність у нього правової підстави для отримання від Позивача та збереження грошових коштів в розмірі 5609,63 грн., то повинен був повернути їх Позивачу негайно після їх отримання, чого Відповідачем зроблено не було.

Відповідачем також не обґрунтовано підстав неповернення коштів і за вимогою Позивача, оскільки порушення Позивачем п. 32.3.1 ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» щодо не негайного повідомлення Відповідача про помилковий переказ, не надає Відповідачу права на збереження у себе неналежної йому суми грошових коштів.

А відтак, заявлені позовні вимоги про стягнення 5609,63 грн. є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва (м. Київ, вул. Каштанова, 6; ідентифікаційний код 26063541) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (м. Київ, вул. Ковпака, 29; ідентифікаційний код 00039019) 5609 (п'ять тисяч шістсот дев'ять) грн. 63 коп. безпідставно одержаних грошових коштів, а також 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.06.2014

Суддя Сташків Р.Б.