КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/13325/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.
Суддя-доповідач: Оксененко О.М.
ПОСТАНОВА
Іменем України
22 травня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Оксененка О.М.,
суддів - Бистрик Г.М., Карпушової О.В.,
при секретарі - Ніколаєнко М.Г.,
за участю представника позивача - Шуберта В.І., представника відповідача - Шапор Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Місто» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 жовтня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Місто» до державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И Л А:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Місто» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, викладененого у листі №7900/20/28323 від 31.08.2009р. про відмову у прийнятті податкової звітності - Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Місто», поданого 17.08.2009р.; зобов'язання зареєструвати Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Місто» від 17.08.2009 р. датою його фактичного надходження до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 жовтня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
При цьому, під час апеляційного розгляду справи представник позивача подав заяву про відмову від частини вимог апеляційної скарги, а саме визнання протиправним та скасування рішення державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, викладеного у листі №7900/20/28323 від 31.08.2009р. про відмову у прийнятті податкової звітності - Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок ТОВ «Євро Місто», поданого 17.08.2009 р.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2014 року вказану заяву ТОВ «Євро Місто» задоволено та прийнято відмову від апеляційної скарги в цій частині, а апеляційне провадження - закрито.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, державною податковою інспекцією у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову перевірку правомірності нарахування ТОВ «Євро Місто» залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень 2012 року, за результатом якої складено акт від 28.09.2012 №36/15-309/35909794.
В ході перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 102.5 ст. 102, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4, п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень 2012 року в розмірі 3002661 грн. За порушення вказаних вимог Податкового кодексу України позивач позбавляється права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість та на використання від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 3002661 грн., в тому числі за квітень 2009 року - 288195 грн., за червень 2009 року - 117466 грн.
На підставі висновків, викладених в Акті перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.10.2012 №0000561530, яким ТОВ «Євро місто» зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 3002661 грн.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 17.08.2009 ТОВ «Євро Місто» подано відповідачу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким було здійснено коригування суми податного кредиту у бік збільшення та у рядку 8.5 зазначено збільшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 2966345 грн. Проте, вказаний уточнюючий розрахунок не було прийнято відповідачем до уваги, оскільки позивачем пропущено строк для подачі уточнюючого розрахунку встановлений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.07.2009 №383-р.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про їх необґрунтованість.
Проте колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п. 102.5 статті 102 ПК України - заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Підпунктом 14.1.115 п. 14.1 статті 14 ПК України - дано визначення надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Згідно пп. 200.4 статті 200 ПК України - якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована, згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового період.
Зазначена норма не передбачає строку давності для включення до складу податкового кредиту сум від'ємного значення податку на додану вартість, що залишилось після бюджетного відшкодування.
Враховуючи викладене, п. 102.5 статті 102 ПК України встановлює строк для подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, але не надає право податковому органу списувати переплати з податків, в даному випадку - суму ПДВ, в результаті закінчення терміну давності, встановленого для подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування, а отже п. 102.5 статті 102 ПК України був застосований відповідачем до спірних правовідносин безпідставно.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року (у додатку 2 до декларації) було зазначено, що від'ємне значення ПДВ сформовано у квітні 2009 року на суму 2 885 195,00грн. та у червні 2009 року на суму 117 466,00 загалом на суму 3 002 661,00грн.
Під час перевірки встановлено, що позивачем 20 травня 2009 року подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2009 року, де в рядку 21 відображено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 166,00грн.
Між тим, 17 серпня 2009 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким було здійснено коригування суми податного кредиту у бік збільшення та у рядку 8.5 зазначено збільшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 2 966 345, 00 грн.
Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженим наказом Державною податковою адміністрацією України від 30 травня 1997року №166 передбачена можливість виправлення платником податку самостійно виявлених ним помилок у показниках раніше поданої податкової декларації (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами») шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) або шляхом зазначення відповідних показників у складі податкової декларації.
Таким чином, у разі якщо платником виявлені податкові накладні, які помилково не включені до податкового кредиту того звітного періоду, в якому вони отримані, то платник може подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за той звітний період, в якому платник мав право на включення сум ПДВ по зазначених податкових накладних до податкового кредиту.
Відповідно до п. 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України віж 31 грудня 2008 року № 827 - структурним підрозділом ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності у триденний термін від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання), надсилається платнику податків повідомлення про невизнання ОДПС податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття та пропозицією надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином.
Проте, як вбачається з листа податкового органу від 31 серпня 2009, він не є повідомленням про невизнання ОДПС податкової звітності як податкової декларації, а є лише податковим роз'ясненням, наданим податковим органом позивачу, оскільки з вказаного листа неможливо ідентифікувати щодо якої саме звітності позивача воно було прийняте. Крім того, в ньому не йде мова про неприйняття податкової звітності позивача з зазначенням підстав її неприйняття, як це передбачено вказаним положенням.
Враховуючи зазначене, доводи ДПІ про неврахування зазначеної уточнюючої декларації є необґрунтованими, а тому позовні вимоги ТОВ «Євро Місто» підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Місто» - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 жовтня 2013 року - скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання державної податково інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві зареєструвати Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Місто» від 17.08.2009 р. датою його фактичного надходження до державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги в цій частині - задовольнити.
В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 жовтня 2013 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Оксененко
Судді:
Г.М. Бистрик
О.В. Карпушова
Постанову в повному тексті виготовлено 27.05.2014 року.
Головуючий суддя Оксененко О.М.
Судді: Бистрик Г.М.
Карпушова О.В.
Судове рішення № 39019511, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 22.05.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/13325/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: