Ухвала суду № 39016606, 28.05.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/4024/14 Головуючий 1 інст. - Шевченко Г.С.

Справа №645/12776/13-ц

Категорія : інші Доповідач - Черкасов В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Черкасова В.В.

суддів - Кукліної Н.О., Пономаренко Ю.А.

при секретарі - Чемерис Л.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 24 квітня 2014 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа: Фрунзенський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа: Фрунзенський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказувала, що 05 листопада 2013 року поштою вона отримала постанову про відкриття виконавчого провадження від 24 липня 2013 року зі змісту якої вбачалося, що ПАТ «КБ «Надра» звернулося до Дзержинського ВДВС ХМУЮ з заявою про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса, вчиненого 29 травня 2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 Позивачка вважає, що відповідачі вийшли за межі своїх прав, оскільки визначена у виконавчому написі сума не є безспірною, оскільки сплинув строк позовної давності. Крім того, в провадженні Фрунзенського районного суду м.Харкова на стадії розгляду знаходиться справа за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом про визнання кредитного договору недійсним.

Тому, ОСОБА_1 просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню та скасувати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 29 травня 2013 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3242, стягнути з відповідачів понесені судові витрати.

У судовому засіданні представник ПАТ «КБ «Надра» позов не визнав, вказував, що строк позовної давності не пропущений, оскільки переривався періодичними платежами позивачки, крім того, остання сума заборгованості не оспорює.

Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 також заперечувала проти позову, зазначаючи, що виконавчий напис здійснено з дотриманням вимог чинного законодавства, в межах строків позовної давності.

Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 24 квітня 2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню.

При цьому колегія суддів виходить із наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий напис нотаріуса був вчинений з дотриманням вимог чинного законодавства на підставі документів, що підтверджують безспірність порядку стягнення в межах строку позовної давності.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає правильними.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 05 вересня 2006 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір за умовами якого остання отримала грошові кошти в іноземній валюті в розмірі 11 500 доларів США. На забезпечення виконання умов кредитного зобов'язання між сторонами був укладений також договір іпотеки, предметом якого є однокімнатна квартира АДРЕСА_1 (а.с.61). Зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_1 належним чином не виконала.

Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Виконавчим написом приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 29 травня 2013 року запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, запропоновано задовольнити вимоги ПАТ «КБ «Надра» у розмірі 13 368,75 доларів США, що за курсом НБУ станом на 29 травня 2013 року становить 124 263,77 грн. (а.с.65).

Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється КМУ.

Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.

За змістом ч. 2 п. 284 Інструкції та ст. 87 Закону України «Про нотаріат» заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною; не потребує додаткового доказування; у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені наведеним вище Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а дії нотаріуса при вчиненні виконавчого напису мають бути спрямовані на перевірку безспірності заборгованості.

Статтями 10, 11, 60 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

До суду апеляційної інстанції заявником надані копії рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 20 січня 2014 року, залишеним без змін ухвалою суду апеляційної інстанції, про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зміст вказаних судових рішень спростовують доводи заявника про сплив строку позовної давності, оскільки заборгованість за кредитним договором нарахована в межах строків, встановлених законодавством.

Матеріали справи свідчать, що виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинений з дотриманням норм чинного законодавства.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та вимогами чинного законодавства.

Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1ч.1ст.307, ст..ст.308,313,314,315,317,319,324 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 24 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді: