Ухвала суду № 39015741, 03.06.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 361/10969/13-ц Провадження № 22-ц/795/1121/2014 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Тіслюк І. І. Доповідач - Шарапова О. Л.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШарапової О.Л.суддів:Євстафіїва О.К., Литвиненко І.В.при секретарі:Руденко О.М.за участю:ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Борзнянського районного суду від 16 квітня 2014 року по справі за позовом Броварського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_9 до ОСОБА_6 про визнання недійсним усиновлення малолітньої дитини,-

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить оскаржуване рішення скасувати та постановити ухвалу про залишення позову без розгляду.

Рішенням Борзнянського районного суду від 16 квітня 2014 року позовні вимоги задоволені.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним. Апелянт посилається на те, що дитина дуже хвороблива і тому за його сприянням ОСОБА_10, яка певний час була опікуном дитини, вивезла дитину закордон для обстеження та подальшого лікування на безкоштовній основі, а він весь час перебування дитини на лікуванні зв'язувався з фрау ОСОБА_8, яка весь цей час доглядає за дитиною. Апелянт вказує на те, що після оголошення його усиновлювачем за судовим рішенням, він не міг вилетіти за дитиною, оскільки у нього закінчився строк дії закордонного паспорту, а у виготовленні нового, йому було тимчасово відмовлено з поважної причини. Апелянт зазначає про те, що з того часу як у фрау ОСОБА_8 поліцією Люксембурга був відібраний закордонний паспорт дитини, в зв'язку з простроченням візи, він не може повернути дитину на Україну. Апелянт посилається на те, що він звертався до Представника при Президентові України по правам дітей та до Міністерства соціальної політики в Департамент у справах сім'ї та дітей з проханням допомогти йому повернути сина на Україну, але його просили чекати.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 236 Сімейного кодексу України усиновлення визнається недійсним за рішенням суду, якщо усиновлювач не бажав настання прав та обов'язків, які виникають у результаті усиновлення (фіктивне усиновлення).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_6 не бажав настання прав і обов»язків, які виникають в результаті усиновлення.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Броварського міськрайонного суду від 07 травня 2013 року, яке набрало законної сили, ОСОБА_6 оголошений усиновлювачем ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, ( ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2); внесені відповідні зміни в актовий запис про народження дитини.

Згідно з наданими даними Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України громадянка ОСОБА_10 разом із малолітнім ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ОСОБА_9) 03 серпня 2012 року перетнули державний кордон України.

Згідно з листами Посольства України в Королівстві Бельгія від 06 серпня 2013 року та 23 серпня 2013 року малолітній ОСОБА_9 з серпня 2013 року перебуває під наглядом персоналу дитячого закладу сімейного типу «Елізабет» в Герцогстві Люксембург.

В ході апеляційного розгляду справи ОСОБА_6 пояснив, що він з часу оголошення його усиновлювачем і до даного часу малолітнього ОСОБА_9 ( ОСОБА_9) за кордоном не відвідував; з часу оголошення його усиновлювачем він з дитиною спільно не проживали; у нього відсутні документи про неможливість лікування дитини в медичних закладах України.

За таких обставин, апеляційний суд знаходить, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_6 не бажав настання прав і обов»язків, які виникають в результаті усиновлення, та правомірно задовольнив позовні вимоги.

Доводи апелянта про те, що після оголошення його усиновлювачем за судовим рішенням, він не міг вилетіти за дитиною, оскільки у нього закінчився строк дії закордонного паспорту, а у виготовленні нового, йому було тимчасово відмовлено з поважної причини, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки такі доводи не підтверджені письмовими доказами по справі.

Доводи апелянта про те, що він звертався до Представника при Президентові України по правам дітей та до Міністерства соціальної політики в Департамент у справах сім'ї та дітей з проханням допомогти йому повернути сина на Україну, але його просили чекати, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки такі доводи не підтверджені письмовими доказами по справі.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність судового рішення, оскільки докази по справі в їх сукупності підтверджують, що відповідач не бажав настання прав і обов»язків, які виникають в результаті усиновлення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Борзнянського районного суду від 16 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів

Головуючий:Судді: