Рішення № 39014657, 28.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4349/14 28.05.14

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»

до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»

про стягнення суми в розмірі 3 302,29 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Тулба К.Г., за довіреністю

від відповідача: Кравченко Р.Ю., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (далі - відповідач) про стягнення суми в розмірі 3 302,29 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.03.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/4349/14, розгляд справи призначено на 16.04.2014 р.

28.03.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача була подана заява про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 16.04.2014 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 19.03.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/4349/14 позивач виконав.

У судове засідання 16.04.2014 р. представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 19.03.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/4349/14 відповідач не виконав.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 16.04.2014 р. не з'явився, а також у зв'язку із невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 19.03.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/4349/14, розгляд справи було відкладено на 07.05.2014 р.

Представник позивача в судове засідання 07.05.2014 р. не з'явився.

Представник відповідача в судове засідання 07.05.2014 р. з'явився, подав відзив на позовну заяву та клопотання про продовження строків розгляду справи.

Розглянувши у судовому засіданні 07.05.2014 р. клопотання представника відповідача про продовження строків розгляду справи, суд задовольнив вищезазначене клопотання.

Враховуючи те, що представник позивача у судове засідання 07.05.2014 р. не з'явився, розгляд справи було відкладено на 28.05.2014 р.

У судове засідання 28.05.2014 р. представник позивача з'явився, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 28.05.2014 р. з'явився, надав свої пояснення по суті спору.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2011 року між ОСОБА_3 (далі - страхувальник) та Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Інгосстрах» (в подальшому перейменоване на Приватне акціонерне товариство «Інгосстрах», далі - позивач) було укладено Договір страхування наземного транспорту № K2UVAD40307014 (далі - Договір), відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «Рено», державний номерний знак НОМЕР_1.

20.06.2013 р. о 10 год. 40 хв. водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки «Мітсубісі», державний номерний знак НОМЕР_2, на шляхопроводі пл. Московська в м. Києві, при зміні напрямку руху (перестоюванні) не впевнився в безпеці свого маневру, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Рено», державний номерний знак НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 12.07.2013 р. ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку вих. № 87-2013 від 01.07.2013 р., вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля марки «Рено», державний номерний знак НОМЕР_3, складає 3 719,44 грн.

Позивачем був складений та підписаний страховий акт № И-2587 від 09.08.2013 р., згідно з яким пошкодження автомобіля марки «Рено», державний номерний знак НОМЕР_3, внаслідок ДТП, яка сталась 20.06.2013 р. о 10 год. 40 хв., на шляхопроводі пл. Московська в м. Києві, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 3 302,29 грн.

На підставі сформованого страхового акту № И-2587 від 09.08.2013 р. позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 3 302,29 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 2663 від 25.11.2013 р.

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Мітсубісі», державний номерний знак НОМЕР_2, на момент скоєння вищезазначеної ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна», згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/1647312.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № АС/1647312 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Мітсубісі», державний номерний знак НОМЕР_2.

Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність власника автомобіля марки «Мітсубісі», державний номерний знак НОМЕР_2, на момент скоєння вищезазначеної ДТП було застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № АС/1647312, відповідач згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" зобов'язаний в межах ліміту відповідальності виплатити страхове відшкодування позивачу.

Відповідач у своєму письмовому відзиві зазначає про те, що розмір страхового відшкодування має бути зменшений на суму ПДВ, оскільки страхове відшкодування було сплачено безпосередньо страхувальнику.

Суд погоджується з даною позицією відповідача, з огляду на наступне.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний, зокрема, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Відповідно до платіжного доручення № 2633 від 12.08.2013 р. позивач сплатив страхове відшкодування в розмірі 3 302,29 грн. безпосередньо страхувальнику (потерпілому). Доказів підтвердження факту оплати страхувальником позивача проведеного ремонту транспортного засобу суду не надано. Тому, у відповідності до приписів п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", вищезазначена сума повинна бути зменшена на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Крім того, відповідач зазначає про те, що ним не було отримано від позивача заяви на виплату страхового відшкодування, як це передбачено приписами ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Судом встановлено, що позивач не направляв відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до п. п. 35.1. та 35.2. ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися:

а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;

б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження;

в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують;

г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих;

ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

До заяви додаються:

а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;

б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;

в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;

г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;

ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого;

д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;

є) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника;

є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його;

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

У постанові Верховного Суду України від 28 серпня 2012 року в справі № 23/279 зазначено про те, що позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування. Позивач може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 3 302,29 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 2 751,91 грн. (за вирахуванням ПДВ).

Проте, відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Частиною першою статті 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Судом встановлено, що станом на дату подання позовної заяви до господарського суду м. Києва права позивача не були порушені відповідачем, тобто спір виник внаслідок неправильних дій позивача. А тому, з урахуванням вищезазначених положень ГПК України, судовий збір повинно бути покладено на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (01054, м. Київ, вул. Воровського, будинок 33; ідентифікаційний код: 16285602) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» (49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, будинок 32; ідентифікаційний код: 33248430) страхове відшкодування в розмірі 2 751 (дві тисячі сімсот п'ятдесят одна) грн. 91 грн.

3. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Повне рішення складено 02.06.2014 р.

Суддя О.В. Нечай