Ухвала суду № 39013336, 27.05.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/615/14 Справа № 188/2537/13-к Головуючий у 1 й інстанції - Полубан М. П. Доповідач - Литвиненко О.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2014 року м. Дніпропетровськ

27 травня 2014 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді: Литвиненка О.О.,

суддів: Кузьменко В.М., Кислого М.М.,

при секретарі: Шевченко Т.В.,

за участю прокурора: Харів Н.А.,

захисника: ОСОБА_2,

обвинуваченого: ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську апеляції заступника прокурора Дніпропетровської області та обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2014 року.

Цим вироком:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, раніше судимий:

- 17.10.2005 року Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ст.ст. 75,76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;

- 24.05.2006 року Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70, ст.ст. 75,76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки;

- 22.06.2006 року Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70, ст.ст. 75,76 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки ;

- 16.12.2008 року Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.357, ст.72, ч.1 ст.162, ст.ст. 72,70,71 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі. 06.12.2011 року звільнився з місць позбавлення волі умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 2 місяці 8 днів;

- 22.06.2008 року Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, частково приєднано невідбутий строк 6 місяців, до відбуття 3 роки 6 місяців,

засуджений: - за ч.3 ст.187 КК України до 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією його особистого майна.

Цим же вироком з ОСОБА_3 стягнуто на користь: - потерпілої ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 1500 грн.; - комунального закладу «Першотравенська центральна міська лікарня» - 1169,41 грн..

Згідно вироку суду ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочину за таких обставин.

27.10.2013 року близько 01.30 години, ОСОБА_3 знаходився поряд магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2", належний фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4, розташованого в АДРЕСА_1, де у нього виник умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами, поєднаний з насильством, що є небезпечним для життя та здоров'я особи (розбій).

Після чого, 27.10.2013 року о 02.16 годині, ОСОБА_3, реалізуючи свій злочинний умисел, маючи при собі заздалегідь приготовлений для нападу ніж, через незамкнуті вхідні двері незаконно проник у приміщення вищезазначеного магазину, де на робочому місці за торговим прилавком саме перебувала продавець магазину ОСОБА_5. Після чого, ОСОБА_3, діючи умисно, перестрибнув через прилавок магазину, наблизився до продавця ОСОБА_5, яка у цей час стояла поряд вікна за прилавком магазину та руками штовхнув її вперед. ОСОБА_5 від даного поштовху стала падати та розбила вікно, розміщене позаду неї, після чого ОСОБА_3, вхопивши ОСОБА_5 за волосся та застосовуючи насильство, що є небезпечним для життя та здоров'я особи, а саме продавця ОСОБА_5, став наносити останній удари наявним у нього ножем в область шиї, голови, таким чином наніс їй не менше 10 ударів. На вказані дії ОСОБА_3 потерпіла ОСОБА_5 стала намагатись ухилитись та відбитись від ударів нападника. Завдавши наступний удар ножем, у ОСОБА_3 зламався навпіл наявний у нього ніж, після чого ОСОБА_3, розуміючи, що іншим чином як застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, йому не вдасться заволодіти наявними в магазині грошовими коштами, він вхопив штопор, що лежав у шафі на вітрині та продовжив наносити ОСОБА_5 удари в область голови, шиї, таким чином наніс останній не менше 5 ударів. Після цього ОСОБА_3 помітив, що штопор зігнутий і тому викинув його та неподалік на вітрині взяв пляшку з пивом, розбив її і горловиною пляшки вдарив ОСОБА_5 не менше трьох разів в область грудей. У цей час ОСОБА_3 розуміючи, що продавець внаслідок нанесення тілесних ушкоджень не може більше жодним чином перешкодити йому, взяв з полички з-під прилавку магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» ПП ОСОБА_4, грошові кошти на загальну суму 2000 гривень та картки поповнення рахунку різних операторів мобільного зв'язку, на суму 500 гривень.

Своїми злочинними діями ОСОБА_3, завдав ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 2500 гривень, та спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді синців на шкіряних покровах обох вік та обох очей, які по-своєму характеру відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, множинних колото-різаних ран на шкірних покровах голови, шиї, верхніх та нижніх кінцівок, лівої молочної залози, що по-своєму характеру відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткотривалий розлад здоров'я тривалістю більше 6 днів, але не більше 3 тижнів, і з місця вчинення злочину втік.

В апеляції заступник прокурора Дніпропетровської області просить вирок суду змінити, в зв'язку з застосуванням кримінального закону, який не підлягав застосуванню, із кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч.3 ст.187 КК України виключити кваліфікуючу ознаку «повторно». При цьому прокурор аргументує свої доводи тим, що диспозицією ст.187 КК України передбачена кваліфікуюча ознака «розбій, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій», а не «повторно», а також згідно з даними УІТ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_3 раніше не був засуджений за ст.187 КК України.

З апеляції та доповнення до апеляції обвинуваченого ОСОБА_3 вбачається, що він не конкретизуючи свої апеляційні вимоги, просить вирок суду скасувати, при цьому зазначив, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, його дії необґрунтовано кваліфіковані з ознакою «повторність», покази учасників судового розгляду мають розбіжності, призначене судом покарання не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, оскільки судом не взяті до уваги обставини пом'якшуючі йому покарання.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляцію заступника прокурора Дніпропетровської області, обвинуваченого ОСОБА_3, який також підтримав свою апеляцію, захисника ОСОБА_2, який просив задовольнити апеляцію обвинуваченого та пом'якшити останньому покарання, виступ обвинуваченого в дебатах та з останнім словом, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи, що містяться в апеляціях, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає повному задоволенню, а апеляція обвинуваченого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносно доводів апеляції обвинуваченого про скасування вироку в зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, та в зв'язку з тим, що в показах учасників судового розгляду є розбіжності, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки апеляція в цій частині обвинувачений належним чином не мотивована.

При розгляді справи в суді апеляційної інстанції обвинувачений також не обґрунтував свої апеляційні вимоги в цій частині.

Колегія суддів вважає, що висновки суду про винність ОСОБА_3 в скоєнні злочину при обставинах зазначених у вироку, відповідають фактичним обставинам справи, повністю ґрунтуються на розглянутих в судовому засіданні і наведених у вироку доказах.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження і журналу судового засідання, органами досудового слідства і судом досліджені всі обставини, які могли мати значення для справи. Порушень в ході досудового слідства або в судовому засіданні вимог кримінального процесуального законодавства, які були б підставою для відміни вироку, перевіркою матеріалів справи не виявлено. Докази, зібрані по справі є допустимими, достатніми і достовірними.

Злочинні дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані судом за ч.3 ст.187 КК України.

Разом з тим колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції при постановлені вироку та кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 безпідставно та не законно вказав таку кваліфікуючу ознаку як «вчинення злочину повторно».

Виходячи з вимог п.2 ч.3 ст.374 КПК України, у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винуватою зазначаються: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Як вбачається з вироку, дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.3 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений повторно та поєднаний з проникненням у інше приміщення.

Однак диспозицією ст.187 КК України не передбачена така кваліфікуюча ознака як «вчинення злочину повторно», а передбачена кваліфікуюча ознака «розбій, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій».

Згідно з даними УІТ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_3 раніше не був засуджений за ст.187 КК України, а тому його дії не потребують такої кваліфікації як «розбій, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій»,

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає за необхідне вирок суду змінити та з мотивувальної частини вироку виключити кваліфікуючу ознаку дій ОСОБА_3 за ч.3 ст.187 КК України - «повторність» та в повному обсязі задовольнити апеляцію прокурора і частково апеляцію обвинуваченого.

Відносно доводів апеляції обвинуваченого ОСОБА_3 про пом'якшення йому призначеного покарання, то колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки суд першої інстанції у відповідності з вимогами ст.65 КК України врахував тяжкість вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, та обставини які пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, судом при призначені покарання було враховано, що ОСОБА_3 вчинив особливо тяжке кримінальне правопорушення, раніше неодноразово судимий, має не погашену судимість, негативно характеризується за місцем проживання, зловживає спиртними напоями, ніде не працює.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено. Пом'якшуючими покарання обставинами судом визнано - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та наявність на утриманні ОСОБА_3 малолітньої дитини.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів не вбачає підстав для призначення обвинуваченому покарання з застосуванням ст.ст.69,75 КК України та вважає, що призначене ОСОБА_3 покарання є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись ст.ст.404,407 КПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляцію заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити в повному обсязі, а апеляцію обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2014 року у відношенні ОСОБА_3 - змінити.

З мотивувальної частини вироку виключити кваліфікуючу ознаку дій ОСОБА_3 за ч.3 ст.187 КК України - «повторність».

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ впродовж трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той же строк з дня вручення йому копії ухвали, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: