Рішення № 39013217, 29.05.2014, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/4019/14

Cправа № 522/1464/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2014 року

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі - Герасименко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання та стягнення аліментів за минулий час, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 27.01.2014 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1 000 гривень щомісячно до моменту закінчення навчання або до досягнення дитиною 23 років та стягнення аліментів за минулий час, а саме: з 03.10.2012 року до моменту подання позову.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що вона з відповідачем являються батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сімейні відносини між нею та відповідачем на даний момент припинені а також відсутнє спілкування. Після розірвання шлюбу з відповідачем вона змінила прізвище на ОСОБА_1. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13.06.2012 року було вирішено стягувати з відповідача на користь їх трьох дітей аліменти в розмірі ? частини від заробітку (доходу) починаючи з 24.02.2012 року та до повноліття старшої дитини ОСОБА_3, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_6 року. З досягнення сином повноліття відповідач припинив сплачувати аліменти на його утримання. Починаючи з дати повноліття сина та до теперішнього часу відповідач не надає матеріальної допомоги на його утримання. Звертаючись до відповідача з проханням з проханням надавати сину допомогу тому, що син поступив навчатися у вищому навчальному закладі, а отже потребує матеріальної допомоги, вона отримувала від відповідача відмови.01.09.2012 року їх син ОСОБА_3 розпочав навчання в Одеській національній академії харчових технологій. Син є хворою дитиною, через що погано розмовляє, що впливає на його навчання та створює додаткові фінансові затрати. Син проживає разом з нею тому вона має повне право звертатися з цим позовом до суду.

В судове засідання 29.05.2014 року позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, але її представник ОСОБА_4 (діє на підставі довіреності від 12.12.13) надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

В судове засідання не з'явився відповідач ОСОБА_2, але 29.04.2014 року надав суду заяву в якій не заперечував проти задоволення позову та винесення рішення та відповідно до якої просив суд розглядати справу без його участі (а.с.44).

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у Сторін від шлюбу народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, виданого Роздільнянським відділом реєстрації актів громадянського стану Одеської області України, актовий запис № 195 (а.с.5).

З позову вбачається, що Сторони шлюб розірвали, та позивачка змінила прізвище на «ОСОБА_1».

У зв'язку з тим, що відповідач не надавав матеріальної допомоги на утримання своїх дітей, позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Судом встановлено, що 13.06.2012 року Приморським районним судом м. Одеси по цивільній справі № 1522/4460/11 за позовом позивачки до відповідача про стягнення аліментів, позов було задоволено та вирішено стягувати з відповідача на користь позивачки на утримання дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти в розмірі ? частини від заробітку (доходу) але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24.02.2012 року до повноліття найстаршої дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 року (а.с.7 та 7 зворот).

З матеріалів справи вбачається, що повнолітня дитина ОСОБА_3 проживає разом з позивачкою, тобто його матір'ю та відповідно перебуває на її утриманні, що підтверджується копіє паспорта дитини де зазначено його місце реєстрації (а.с.6).

З довідки від 11.12.2012 року, яка містяться у матеріалах справи (а.с.8) та яка видана Одеською національною академією харчових технологій ОСОБА_3 вбачається, що повнолітня дитина ОСОБА_3 є студентом денної бюджетної форми навчання та зарахований до навчання з 01.09.2012 року.

Згідно характеристики ОСОБА_3, виданої деканатом вказаного вище навчального закладу зазначено, що ОСОБА_3 за період навчання зарекомендував себе з позитивної сторони, заборгованостей за навчанням немає, вчиться на державному бюджеті без виплати стипендії на денній формі навчання. По усім питання зв'язаним з його навчанням деканат контактує з матір'ю. Батько ОСОБА_3 ніколи на контакт не виходив (а.с.9).

З довідки від 23.10.2013 року, яка містяться у матеріалах справи (а.с.11) та яка видана Одеською національною академією зв'язку ім.. О.С. Попова вбачається, що ОСОБА_3 є студентом 1 курсу заочної бюджетної форми навчання та зарахований до навчання з 01.09.2013 року, наказом від 06.09.2013 року № 01-09-58, для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр за напрямком підготовки «Радіотехніка».

В позові позивачка вказує, що син був змушений залишити навчання у Одеській національній академії харчових технологій у зв'язку з тим, що допомагав їй по догляду за неповнолітніми доньками, тобто його сестрами. Згодом він знову знайшов можливість навчатися та вступив до Одеської національної академії зв'язку ім.. О.С. Попова.

З довідки КУ «Міський психіатричний диспансер» від 22.10.2012 року, завіреної лікарем Волковою Ю.С. вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкаючий за адресою: АДРЕСА_1, перебуває під наглядом у вказаному диспансері з діагнозом «Заїкання високого ступеню важкості» (а.с.10).

В позові зазначено, що вказана хвороба сильно впливає на навчання ОСОБА_3 та його спілкування зі студентами.

Позивачка з 31.10.2013 року не працює, що підтверджується копією її трудової книжки, де є відповідний запис (а.с.31-32).

Відповідач не здійснює матеріальної допомоги позивачці на утримання повнолітнього сина, який навчається.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є директором та засновником СГ «Нів», код ЄДРПОУ 30945817, має право на постійне користування землею площею 74 Га, що підтверджується державний актом серії II-ОД № 018072, яку відповідно до листа Державної податкової служби в Одеській області від 04.09.2012 року надає в оренду іншому фермерському господарству та є власником автомобіля «МАЗ-503А», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_3 (а.с.17,26-29).

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до повноліття.

Частина 1 статті 182 СК України зазначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Суд вважає, що відповідач є працездатною людиною за станом здоров'я та спроможний платити аліменти на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання. При цьому суд враховує, що ОСОБА_3 є хворою дитиною у зв'язку з чим потребує додаткових витрат на утримання.

Згідно ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно ст. 199 СК України якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і ( або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Згідно ч.8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.

При визнанні розміру аліментів, суд враховує стан здоров'я та матеріальне положення дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, та інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 1 статті 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

З урахуванням викладеного, враховуючи те, що відповідачем не заперечувалися позовні вимоги, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки, аліменти на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з дати надходження позовної заяви в суд, а саме: з 27.01.2014 року до досягнення дитиною 23 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 року, в розмірі 1 000 гривень щомісячно.

Щодо позовних вимог про стягнення аліментів за минулий час суд вважає, що у їх задоволенні необхідно відмовити у зв'язку з тим, що відповідачка не надала суду жодних доказів щодо вживання заходів для одержання цих аліментів або ухилення відповідача від їх сплати.

Згідно ч.2 ст.191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказами.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 3, 10, 11, 15, 57, 60, 64, 174 ч.4, 208-209, 212-215, 218, 367 п.1 ч.1 ЦПК України; ст.ст. 79-81, 180-183, 184, 191 СК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання та стягнення аліментів за минулий час - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5, І.П.Н. НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_8) аліменти на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1 000 гривень щомісячно, починаючи з 27.01.2014 року до досягнення дитиною 23-ох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, в порядку ст.294 ЦПК України.

Суддя: Домусчі Л.В.

29.05.2014