Рішення № 39010604, 28.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2600/14 28.05.14За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап"

до Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця" в особі Відокремленого підрозділу Київської дирекції залізничних перевезень Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця"

про стягнення 7 397,39 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

Від позивача Скамрова Л.В. за довіреністю № 25 від 01.04.2014

Від відповідача Андрощук Є.К. за довіреністю від 24.02.2014

В судовому засіданні 28.05.2014 відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

17.02.2014 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява №78-юр від 12.02.2014 Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап" (надалі - позивач) до Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця" в особі Відокремленого підрозділу Київської дирекції залізничних перевезень Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця" (надалі - відповідач) про стягнення 7 397,39 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/2600/14, розгляд справи призначено на 12.03.2014.

12.03.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва від представника відповідача надішли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

12.03.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

В судове засідання, призначене на 12.03.2014, з'явились представники сторін та надали пояснення.

В судовому засіданні 12.03.2014 оголошено перерву на 26.03.2014.

В судове засідання, призначене на 26.03.2014, з'явились представники сторін та надали пояснення.

В судовому засіданні 26.03.2014 оголошено перерву на 14.04.2014.

В судове засідання, призначене на 14.04.2014, з'явились представники сторін, надали пояснення по суті справи.

В судовому засіданні, призначеному на 14.04.2014, представник відповідача заявив клопотання про продовження строків розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою суду 14.04.2014 продовжено строки розгляду справи на 15 (п'ятнадцять) днів до 04.05.2014. В судовому засіданні 14.04.2014 оголошено перерву до 23.04.2014.

В судове засідання, призначене на 23.04.2014, з'явились представники сторін, надали пояснення по суті справи.

В судовому засіданні 23.04.2014 оголошено перерву до 28.04.2014.

У зв`язку із перебуванням судді Лиськова М.О. у відпустці, розпорядженням В.о голови Господарського суду міста Києва від 28.04.2014 справу було передано судді Зеленіній Н.І. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2014, на підставі ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею - Зленіною Н.І. та призначено розгляд справи на 19.05.2014

У зв'язку із виходом з відпустки судді Лиськова М.О., з метою уникнення затягування розгляду справи розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 12.05.2014 справу було передано судді Лиськову М.О. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2014, на підставі ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею - Лиськовим М.О. та призначено розгляд справи на 19.05.2014

В судовому засіданні 19.05.2014 оголошено перерву до 28.05.2014.

В судове засідання, призначене на 28.05.2014, з'явились представники сторін, надали пояснення по суті справи.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Торгова група «Інтерпап» та Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця» в особі начальника відокремленого підрозділу Київська дирекція залізничних перевезень ДТГО «Південно-Західна залізниця» було укладено Договір № 6413595 від 23.07.2012 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Предмет Договору - надання «Залізницею» «Вантажовласнику» послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведенням розрахунків за ці послуги. Позивачу відповідно до умов пункту 2.2.1 Договору був відкритий особовий рахунок № 6413595, код вантажовідправника, одержувача - 0986.

Відповідно до пункту 3.1 Договору позивач здійснював попередню оплату відповідачеві. Одержані кошти відповідач зараховував на особовий рахунок. Послуги надавались лише за умови наявності коштів на його особовому рахунку. Пунктом 3.1 Договору визначено, що «Залізниця» відображає відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами (контейнерами), штрафи, пеню) в особовому рахунку «Вантажовласника» на підставі перевізних документів, накопичувальних карток відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) і т. ін. оформлених в паперовому або електронному вигляді.

Так, відповідно до умов Договору позивачем було перераховано 10 300,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3684 від 20.09.2012 року на суму 300 грн. та платіжним дорученням № 3739 від 25.09.2012 на суму 10 000 грн.

Разом з тим, Відповідачем було надано послуг на суму 2 902,61 грн. в період з вересня 2012 по лютий 2013.

У зв'язку з тим, що у позивача відпала необхідність в одержанні послуг відповідача, він звернулось до останнього з листом про розірвання Договору.

15.04.2014. сторонами було розірвано Договір, шляхом укладання Додаткової угоди до Договору.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.3 ст.651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненім.

Крім того, позивач оплатив частину роботи, яка була виконана відповідачем, сплативши суму, яка значно перевищує вартість виконаних робіт, що підтвердив сам відповідач, підписавши Акт звіряння взаємних розрахунків .

Відповідно до п.2 ст.653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Отже, Договір та зобов'язання Сторін за ним припинилися.

Відповідно до п.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Підставою для сплати позивачем коштів в сумі 7 397,39 грн. був Договір, але оскільки Договір припинився - правова підстава для їх утримання відповідачем відпала. Таким чином, у відповідача відсутні будь-які правові підстави для утримання коштів в сумі 7 397, 39 грн., які були сплачені позивачем раніше за Договором та не використані, а отже такі кошти підлягають поверненню позивачу. Оскільки на жодну із письмових вимог відповідач кошти не повернув та не надав пояснень, вказані кошти підлягають стягненню з відповідача у примусовому порядку.

Таким чином,суд приходить до висновку, що укладений між позивачем та відповідачем Договір № 6413595 від 23.07.2012 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги було припинено, у зв'язку із цим, кошти, зайво сплачені позивачем на виконання Договору, підлягають поверненню позивачу.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів щодо повернення грошових коштів, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за Договором 6413595 від 23.07.2012 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги в 7 397,39 грн.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 7 397,39 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований,, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 7 397,39 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця" (01034, м. Київ, Вулиця Лисенка, будинок 6; ідентифікаційний код 04713033) в особі Відокремленого підрозділу Київської дирекції залізничних перевезень Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця" (03680, м. Київ, Солом'янський район, Уманська, будинок 5; ідентифікаційний код 01069713) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап" (03028, м. Київ, Вулиця Саперно-Слобідська, будинок 8 Літера А, офіс 291; ідентифікаційний код 35137937) заборгованість в сумі 7 397 (сім тисяч триста дев'яносто сім) грн. 39 коп. та судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 02.06.2014

Суддя М.О. Лиськов