Ухвала суду № 39008727, 26.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" травня 2014 р. м. Київ К/800/25156/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.07.2012

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2013

у справі № 2а/0370/2094/12

за позовом Приватного підприємства "Арабус"

до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 23.07.2012, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2013, задоволено позовні вимоги: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ Волинської області ДПС від 17.04.2012 №0000882302, №0000902302 та №0000912302.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

У зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Арабус", у зв'язку з поданням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість до декларації за січень 2012 року, в якому заявлено до бюджетного відшкодування більше 100 тис. грн., складений акт №526/15-3/35353601 від 04.04.2012, в якому зафіксовано порушення вимог:

- ч.1, ч.2 ст. 203, ч.2 ст.215, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними;

- п.198.1, п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту за листопад 2011 року у розмірі 4818730,00 грн., за грудень 2011 року на 5 114 313 грн., за січень 2012 року на 3 072 523 грн., в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за листопад 2011 року на 3 338 574 грн., занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в грудні 2011 року на суму 4 177 680 грн., в січні 2012 року на суму 2 651 596 грн.;

- абз. «а» п.200.4 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у січні 2012 року на 1 772 706 грн.

З урахуванням наведеного, відповідачем зроблено висновок про те, що контракт між фірмою "EUROPE CARS OY" та ПП "Арабус" №01/02 від 22.02.2010, укладений з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його не дійсністю, а тому згідно ч.2 ст.228 ЦК України є нікчемними.

На підставі акта перевірки, відповідачем 17.04.2012 прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000912302, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 8 536 595 грн., в тому числі 6 829 276 грн. - основний платіж та 1 707 319 грн. - штрафні санкції; №0000882302, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 338 574 грн.; №0000902302, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1 772 706 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскільки факт придбання та поставок автомобілів, згідно контракту №01/02 від 22.02.2010, укладеного між позивачем та фірмою "EUROPE CARS OY", підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами, а саме вантажно-митними деклараціями, а факт розрахунку відповідними платіжними дорученнями, тому відсутні підстави для визнання зазначеного контракту нікчемним. Господарські операції між позивачем та фірмою "EUROPE CARS OY" не суперечать чинному законодавству чи моральним засадам суспільства, чи порушують публічний порядок.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі -ПК України), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що згідно умов контракту № 01/02 від 22.02.2010, фірма - нерезидент "EUROPE CARS OY", Хельсінкі, Фінляндія, (Продавець) зобов'язується поставити, а ПП «Арабус» (Покупець) прийняти і оплатити нові, бувші у використанні автомобілі (Товар) на умовах СІР м. Іллічівськ, СІР м. Одеса згідно інвойсу на кожну поставку. Згідно Додатку №1 від 01.03.2010 до контракту, предметом Контракту можуть бути також бувші в користуванні автомобілі, нові та бувші в користуванні трактори, комбайни, автобуси, погрузчики, мотоцикли, промислове виробниче обладнання, автомобільні деталі, запчастини. Загальна вартість контракту складає 10 млн. дол.США. Ціна товару встановлюється в дол. США або в євро та визначається на умовах СІР - Київ, СІР- Луцьк, СІР- Іллічівськ, СІР- Одеса. Умови оплати - перерахування коштів у валюті шляхом передоплати або оплати по факту отримання товару. Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами зобов'язань по даному договору.

Так, як зазначає відповідач, від УПМ ДПС у Волинській області до Луцької ОДПІ Волинської області ДПС надійшов службовий лист №1310/7/07-309 від 27.03.2012 (вх.№364/8 від 27.03.2012р.), в якому наведена інформація, яка свідчить про порушення вимог податкового законодавства під час здійснення господарської діяльності ПП «Арабус».

В листі вказано, що під час проведення перевірки легітимності нерезидента "EUROPE CARS OY" через канали міжнародного співробітництва отримано лист від Податкової адміністрації Фінляндії від 05.01.2012 №Т06982, в якому зазначено, що "EUROPE CARS OY" здійснює оптову торгівлю автомобілями, з ПП «Арабус» був укладений контракт №01/02. Даний контракт не виконаний, так як ПП «Арабус» повідомило "EUROPE CARS OY" про недостатність капіталу для купівлі автомобілів. Фірма "EUROPE CARS OY" на ПП «Арабус» автомобілів не поставляло, коштів не отримувало. При проходженні процедури розмитнення ПП «Арабус» представлялись на митниці документи (рахунки фактури) оформлені від "EUROPE CARS OY" із значним заниженням вартості імпортованих автомобілів, середня ціна вантажного автомобіля 2005-2006 років випуску складала 1500 Євро, що не відповідає загально-ринковим цінам як в Україні, так і в країнах Європи. Згідно наявних матеріалів, жоден імпортований автомобіль не реєструвався на нерезидента "EUROPE CARS OY", а стояли на обліку у різних країнах Європи (Німеччина, Великобританія, Бельгія, Франція, Італія та ін.).

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх доводів щодо неправомірності формування податкового кредиту позивача, податковий орган вказував, що операції між позивачем та вищезазначеним контрагентом були нікчемними.

В даному випадку, судами попередніх інстанцій не досліджено обставин, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та фірмою "EUROPE CARS OY", а саме: можливостей контрагента позивача щодо виконання укладеного з позивачем контракту, зокрема, наявності технічних та технологічних можливостей; питання щодо фактичної оплати позивачем податку на додану вартість в ціні отриманого товару, не досліджено руху активів у процесі здійснення господарських операцій, з відповідним документальним підтвердженням.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

Керуючись ст. ст. 222-224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.07.2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2013 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль