ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"26" травня 2014 р. м. Київ К/800/7865/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Моторного О.А.
Суддів Борисенко І.В.
Кошіля В.В.,
за участю секретаря - Бовкуна В.В.
та представників сторін:
позивача - Грішин О.В.,
відповідача - Лупуленко О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Петроліум"
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2013
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суд від 28.01.2014
у справі № 815/2207/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Петроліум"
до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2013, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суд від 28.01.2014, відмовлено у задоволенні позову про визнання безпідставними та незаконними дій щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 14.03.2013 № 0000632301, скасування податкових повідомлень-рішень від 29.10.2012 №0011972301, № 0011982301, № 0011992301 та від 14.03.2013 № 0000632301.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СК Петроліум» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо взаєморозрахунків та правових відносин з ТОВ «Будівництво Пан-Україна» за травень, липень, серпень 2011 року та ТОВ «БК Акрополь» за вересень 2009 року, складений акт 17.10.2012 №300/23-214/25417282/2372, в якому встановлено порушення позивачем вимог:
- пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.6 ст.198, п.199.1, п.199.2 ст.199 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі 1 426 074,00 грн.,
- п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 18 009,00 грн. та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 7 058 333,00 грн.
На підставі вказаного акта перевірки, відповідачем 29.10.2012 прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0011972301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 22 511,00 грн., в т.ч. за основним платежем - на 18 009,00 грн., штрафними санкціями - 4 502,00 грн.,
- № 0011982301 про збільшення податку на додану вартість на 1 426 077,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 1 426 074,00 грн. та штрафними санкціями - 246 103,00 грн.,
- № 0011992301 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 7 058 333,00 грн.
За результатами адміністративного оскарження позивачем вказаних повідомлень-рішень, рішенням ДПС в Одеській області від 14.01.2013 № 88/10/10-2007 частково скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.10.2012 № 0011982301 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 23092,00 грн. та застосованої фінансової санкції в сумі 5773,00 грн., в решті зазначене повідомлення-рішення залишило без змін. На підставі вказаного рішення, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.03.2013 №0000632301, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 1402 982,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 240 330,00 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з недоведеності реальності господарських операцій позивача з ТОВ «Будівництво Пан-Україна» та ТОВ «БК Акрополь».
Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.
Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України (чинного на час формування валових витрат в I кварталі 2011 року) передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно із абзацом третім підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту.
Аналогічне закріплене і в п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.
Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Разом з тим, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ «Будівництво Пан-Україна» та ТОВ «БК Акрополь», на виконання умов договорів підряду, підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами бухгалтерського обігу, зокрема це: договірна вартість на виконання ремонтних та будівельних робіт, акти прийомки виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за травень, липень, серпень 2011 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та затрат за формою КБ-3, податкові накладні, а також, платіжні доручення про сплату коштів цесіонаріям контрагента-постачальника.
Крім того, в матеріалах справи наявна постанова ОВС СУ ДПС в Одеській області від 29.04.2013 про закриття кримінальної справи, у зв'язку з відсутністю в діях службових осіб ТОВ «СК-Петроліум» у правовідносинах з ТОВ «Будівництво Пан-України» та ТОВ «БК Акрополь» кримінального правопорушення, передбаченого ст.212 КК України.
За наведених обставин, судам слід врахувати наведені вище обставини та з'ясувати характер та зміст спірних операцій, дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, наявність у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій з поставки, і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.
При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Петроліум" задовольнити частково.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суд від 28.01.2014 скасувати.
Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль
Судове рішення № 39008724, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 26.05.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 815/2207/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: