Ухвала суду № 39008533, 15.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" травня 2014 р. м. Київ К/800/8582/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області Державної податкової служби

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2012

у справі № 2а-3826/11/2170

за позовом Науково-виробничого об'єднання «Морська і авіаційна спеціальна техніка»

до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області Державної податкової служби

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Науково-виробниче об'єднання «Морська і авіаційна спеціальна техніка» (далі по тексту - позивач, НВО «Морська і авіаційна спеціальна техніка») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області ДПС) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 18.03.2010 №0009672301/0.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14.03.2012 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2012 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена планова виїзна перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.04.2008 по 31.12.2009, за результатами якої складено акт від 11.03.2010 №254/230-34933365.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог п. 1.8, пп. 7.4.5 п. 7.4 пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97 «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі по тексту - Закон №168/97), які призвели до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на 3761759,00 грн., у тому числі, на рахунок платника 3544426,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що завищення суми бюджетного відшкодування сталося внаслідок завищення суми податкового кредиту на загальну суму 6701682,00 грн., через те, що позивач проводив сумнівні господарські операції з придбання товарів у таких постачальників, як: ТОВ «АМЕТТ»,ТОВ «Будюніпром», ТОВ «Байер Енд Трейдсервіс», ТОВ «Номіс Трейд», з підстав відсутності факту реального вчинення господарських операцій та, як наслідок, нікчемності договорів, укладених між позивачем та вказаними контрагентами.

Дані операції були піддані сумніву у зв'язку з отриманням від ДПІ у Печерському районі м. Києва, на обліку в якій знаходились постачальники позивача, актів про неможливість їх перевірити у зв'язку з відсутністю цих юридичних осіб за юридичними адресами, незнаходження місця перебування керівників та власників підприємств. Із актів перевірок вбачається відсутність у постачальників позивача основних засобів, трудових ресурсів (крім керівника), умов для здійснення поставок продукції у великій кількості та транспортних засобів.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.03.2010 №0009672301/0 про зменшення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на суму 3761759,00 грн. та застосування фінансової санкції в розмірі 22967,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції погодився з позицією податкового органу про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування на зазначену вище суму.

Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Так, виходячи із положень п. 1.8 ст. 1 Закону №168/97 бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету та строки розрахунків з бюджетом, на момент здійснення господарських відносин визначались п. 7.7 ст.7, згідно з яким сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Інша частина від'ємного значення, що не потрапила під бюджетне відшкодування, включається до податкового кредиту наступного (третього) податкового періоду. Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення цієї суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Податковим органом не заперечується сплата позивачем податку на додану вартість у складі вартості товарів постачальникам та включення до податкового кредиту сум ПДВ на підставі отриманих податкових накладних.

Судом встановлено та вбачається матеріалами справи, що виписані ТОВ «АМЕТТ», ТОВ «Будюніпром», ТОВ «Байер Енд Трейдсервіс», ТОВ «Номіс Трейд» на адресу позивача податкові накладні повністю відповідають вимогам пп. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону№168/97 та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997.

Всі контрагенти позивача були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, мали свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, та звітували до податкового органу.

Позивачем до суду було надано постанову слідчого органу про закриття кримінальної справи на підставі відсутності складу злочину, в діях службових осіб НВО «Морська і авіаційна спеціальна техніка» за ознаками складу злочину, передбаченого ст. ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, а саме замах на заволодіння державним майном в особливо великих розмірах.

Із зазначеної постанови вбачається, що зібраними по справі доказами підтверджена обґрунтованість заявленого підприємством бюджетного відшкодування ПДВ на загальну суму - 3761759,00 грн.

Досудовим слідством було встановлено, що отримання товарно-матеріальних цінностей НВО «Морська і авіаційна спеціальна техніка» від ТОВ «АМЕТТ», ТОВ «Будюніпром», ТОВ «Байер Енд Трейдсервіс», ТОВ «Номіс Трейд» підтверджується первинними бухгалтерськими документами та платіжними документами, які підтверджують оплату придбаних запасних частин та комплектуючих до авіаційної техніки.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що запасні частини та комплектуючи деталі, які були придбані позивачем у ТОВ «АМЕТТ», ТОВ «Будюніпром», ТОВ «Байер Енд Трейдсервіс», ТОВ «Номіс Трейд» були реалізовані через комісіонера -Дочірне підприємство ДК «Укрспецекспорт» Державне госпрозрозрахункове підприємство.

Даний товар було експортовано до Республіки Індія та республіки Алжир за нульовою ставкою податку на додану вартість через Київську регіональну митницю та Південний митний пост «Одеса-Порт», що підтверджується вантажно-митними деклараціями з відмітками про вивезення задекларованих товарів за межі митної території України в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі, якій набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

У даному випадку, вироку суду не має, тому що провадження у справі закрито на стадії досудового слідства у зв'язку з відсутністю складу злочину в діях службових осіб позивача.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що на момент проведення перевірки, так і під час розгляду справи у позивача були в наявності всі податкові накладні, прибуткові накладні, рахунки-фактури, які підтверджують факт поставки товару, банківські виписки, які підтверджують факт повної оплати поставленого товару, тому посилання відповідача на порушення позивачем пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97 є необґрунтованим.

Разом з тим, як встановлено судом, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджували б відсутність фактичного виконання господарських операцій за спірними договорами, узгодженість дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаність з такими діями постачальників, у зв'язку з чим твердження податкового органу про нікчемність укладених позивачем з ТОВ «АМЕТТ», ТОВ «Будюніпром», ТОВ «Байер Енд Трейдсервіс», ТОВ «Номіс Трейд» правочинів є необґрунтованими належними засобами доказування припущеннями.

Крім того, відповідачем було подано клопотання про здійснення процесуального правонаступництва по справі.

На підставі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, абз. 24, 25 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» суд касаційної інстанції вважає за можливе допустити по даній справі заміну відповідача - Державну податкову інспекцію у м. Нова Каховка Херсонської області Державної податкової служби її правонаступником - Новокаховською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Мін доходів у Херсонській області.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Здійснити заміну відповідача по справі - Державну податкову інспекцію у м. Нова Каховка Херсонської області Державної податкової служби її правонаступником - Новокаховською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Херсонській області.

Касаційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекцієї Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров