Ухвала суду № 39008469, 21.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2014 року м. Київ К/9991/32049/12

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.- головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби (правонаступника Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області, далі - Сарненська МДПІ)

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20.08.2009

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012

у справі № 2а-3999/09/1770

за позовом заготівельно-виробничого підприємства "Таврида" Сарненської райспоживспілки (далі - Підприємство)

до Сарненської МДПІ

про визнання нечнним податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов (з урахуванням уточнення до нього) подано про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 28.01.2009 № 0000772340/2 в частині застосування до Підприємства штрафних санкцій з податку на додану вартість у сумі 39856 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 20.08.2009, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012, уточнені позовні вимоги задоволено частково; оспорюване податкове повідомлення-рішення визнано нечинним в частині зобов'язання позивача сплатити 33877,60 грн. штрафних (фінансових) санкцій з ПДВ; в решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, Сарненська МДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить частково скасувати ухвалені у справі судові акти та повністю відмовити у позові Підприємства. За посиланням скаржника, наявність у позивача недоплати податкового зобов'язання у сумі 79712 грн. обумовлює законність застосування оскаржуваної суми штрафних санкцій.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Сарненською МДПІ було проведено виїзну планову документальну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2008, оформлену актом від 03.10.2008 № 274/23/30460836.

Під час цієї перевірки податковим органом було виявлено, зокрема, те, що у декларації з податку на додану вартість за березень 2008 року позивач виправив самостійно виявлену помилку шляхом включення до податкового зобов'язання за названий звітний період недоплати з ПДВ за лютий 2008 року в сумі 79712 грн.; однак при цьому Підприємством не було нараховано та сплачено штраф у розмірі 5% від такої недоплати (3985 грн.) в порядку пункту 17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до пункту 17.2 статті 17 названого Закону платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

З огляду на наведену норму Закону суди з урахуванням установлених ними обставин справи дійшли цілком правильного висновку про правомірність застосування до позивача штрафу у сумі 3985 грн. згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

У той же час на обґрунтування правомірності застосування до Підприємства штрафних санкцій з ПДВ у розмірі 39856 грн. Сарненська МДПІ послалася на існування у позивача недоїмки з ПДВ у сумі 79712 грн. за лютий 2008 року на момент проведення податкової перевірки.

Однак наведені твердження податкової інспекції спростовані судами шляхом встановлення факту повної та своєчасної сплати позивачем задекларованих податкових зобов'язань з ПДВ за декларацією за березень 2008 року, до яких увійшла і сума ПДВ у розмірі 79712 грн.

Доказів на підтвердження протилежного відповідачем не представлено.

З урахуванням викладеного суди попередніх інстанцій дійшли неспростовуваного доводами касаційної скарги висновку відносно обґрунтованості позовних вимог у відповідній частині.

У зв'язку з викладеним процесуальних підстав для скасування оскаржуваних постанови та ухвали окружного і апеляційного адміністративних судів зі спору не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби відхилити, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20.08.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012 у справі № 2а-3999/09/1770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько