Рішення № 39006022, 26.05.2014, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

ун. № 59/4193/14-ц

пр. № 2/759/2689/14

26 травня 2014 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Коваль О.А.

при секретарі - Лазаренко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Національної Академії Внутрішніх Справ до ОСОБА_2 про відшкодування витрат за період навчання,

ВСТАНОВИВ

Національна Академія Внутрішніх Справ звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування витрат за період навчання у розмірі 25 337 грн. 74 коп., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що Наказом ректора Київського національного університету внутрішніх справ від 22.07.2006 року №72 дск відповідача з 01.09.2006 року зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання Київського національного університету внутрішніх справ. 05.12.2007 року між КНУВС, комплектуючим органом - УМВС України у Запорізькій області та ОСОБА_2 укладено договір №Зп-2 про підготовку фахівця у Київському національному університеті внутрішніх справ, згідно з яким він навчався за рахунок коштів державного бюджету та після закінчення навчання, повинен відпрацювати за місцем розподілу не менше як три роки, а у разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання чи звільненням з ОВС за порушення дисципліни - відшкодувати фактичні витрати за період навчання. З 01.09.2006 року по 18.06.2010 року у відповідності з підписаним договором відповідач ОСОБА_2 у період навчання на здобуття вищої освіти за державним замовленням за напрямком «Правознавство» перебував на державному забезпеченні харчуванням, речовим майном, грошовим утриманням та житлом із наданням відповідних комунальних послуг. Після здобуття вищої освіти відповідно до умов договору ОСОБА_2 був направлений для подальшого проходження служби до ОВС. Проте, Наказом ГУМВС в м. Києві від 09.02.2011 року №70 о/с ОСОБА_2 звільнено з органів внутрішніх справ за власним бажанням (до спливу встановленого 3-річного терміну перебування на службі по закінченню навчання). На підставі чого, позивач був змушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про розгляд справи, письмово просив розглядати справу без його участі, позов підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями та розпискою про таке повідомлення судового засідання, за підписом самого ОСОБА_2, яка міститься в матеріалах справи, про причини неявки не повідомив, а тому суд вважає за можливе слухати справу у її відсутність за наявними у справі доказами, ухваливши по справі за згодою представника позивача відповідно до ст.ст. 224-226 ЦПК України заочне рішення.

Дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку про задоволення вказаних позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Наказом ректора Київського національного університету внутрішніх справ від 22.07.2006 року №72 дск ОСОБА_2 з 01.09.2006 року зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання Київського національного університету внутрішніх справ.

05.12.2007 року між КНУВС, комплектуючим органом - УМВС України у Запорізькій області та ОСОБА_2 укладено договір №Зп-2 про підготовку фахівця у Київському національному університеті внутрішніх справ, згідно з яким він навчався за рахунок коштів державного бюджету і після закінчення навчання, повинен відпрацювати за місцем розподілу не менше як три роки, а у разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання чи звільненням з ОВС за порушення дисципліни - відшкодувати фактичні витрати за період навчання.

З 01.09.2006 року по 18.06.2010 року - у відповідності з підписаним договором відповідач ОСОБА_2 у період навчання на здобуття вищої освіти за державним замовленням за напрямком «Правознавство» перебував на державному забезпеченні харчуванням, речовим майном, грошовим утриманням та житлом із наданням відповідних комунальних послуг.

Відповідно до наказу КНУВС від 18.06.2010 №466 ОСОБА_2 присвоєно кваліфікацію юриста за спеціальністю «Правознавство» та видано диплом спеціаліста. Після здобуття вищої освіти відповідно до умов договору ОСОБА_2 був направлений для подальшого проходження служби до ОВС. Таким чином навчальним закладом повністю виконано умови договору про підготовку фахівця.

Наказом ГУМВС в м. Києві від 09.02.2011 року №70 о/с ОСОБА_2 звільнено з органів внутрішніх справ за п.64 пп. «ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ - за власним бажанням до спливу встановленого 3-річного терміну перебування на службі по закінченню навчання.

Відповідно до розпорядження КМУ від 27.08.2010 № 1709-р «Про реорганізацію деяких вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ» Київський національний університет внутрішніх справ реорганізовано в Національну академію внутрішніх справ. Національна академія внутрішніх справ є правонаступником Київського національного університету внутрішніх справ.

На підставі затвердженого статуту, НАВС є державним вищим навчальним закладом 4-го рівня акредитації. Основним завданням діяльності НАВС є освітня діяльність згідно з державними стандартами вищої освіти у відповідності до вимог Закону України «Про вищу освіту».

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про вищу освіту» випускник вищого навчального закладу, який навчався за державним замовленням і якому присвоєно кваліфікацію фахівця з вищою освітою певного освітньо-кваліфікаційного рівня, працевлаштовується на підставі направлення на роботу відповідно до угоди, укладеної між замовником, керівником вищого навчального закладу та випускником.

Згідно з ч. 2 Указу Президента України від 23.01.1996 №77/96 «Про заходи реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» особи, які навчаються за рахунок державних коштів, укладають з адміністрацією навчального закладу договір, та в разі відмови відпрацювати в державному секторі народного господарства три роки відшкодовують витрати за весь період навчання.

Відповідно п.2.1.2. Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України № 150 виконавець зобов'язаний забезпечити особу харчуванням, речовим майном, та грошовим утриманням за нормами, затвердженими нормативно-правовими актами МВС України.

Згідно з п. 3.2. Типового договору підставою для відшкодування фактичних витрат на підготовку фахівця є відмова від подальшого проходження служби в ОВС протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Відповідно до п. 4.1., 4.2 вищезазначеного Типового договору, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим та речовим забезпеченням; перевезенням до місця, проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. У разі дострокового розірвання договору здійснюється розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення згідно з нормами утримання на день, який зазначено в наказі про відрахування з навчального закладу та звільнення з органів внутрішніх справ.

Таким чином, укладення договору з особами, які навчаються за державним замовленням, передбачено ч. 2 ст. 56 Закону України «Про вищу освіту», Указом Президента України від 23.01.1996 №77/96 «Про заходи щодо реформування систем підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» та Наказом МВС України від 14.05.2007 №150 «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України» (зареєстровано в Мін'юсті 29 травня 2007 р. за N 547/13814).

Отже, укладений з відповідачем ОСОБА_2 договір зобов'язує його у разі звільнення з органів внутрішніх справ після навчання до закінчення встановленого 3-річного терміну перебування на службі за підставами п. 2.3.6. цього договору відшкодувати витрати за період навчання та передбачає підстави, за наявності яких відповідач зобов'язаний відшкодувати затрати на навчання в повному обсязі: (п. 3.2.) у разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в ОВС протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Судом встановлено, що відповідач подав рапорт про звільнення його з ОВС за власним бажанням та був звільнений з органу внутрішніх справ до закінчення трирічного терміну перебування на службі після навчання, а тому не виконав умови договору про підготовку фахівця.

Порядок відшкодування курсантами та випускниками витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 №313. Так, відповідно до затвердженого вказаною постановою КМУ «Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ» (п.2) відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Зокрема, відповідно до ч. 1, 2 п. 5 Порядку витрати у повному обсязі відшкодовуються за період, що перевищує строк строкової служби (1 рік), а за період, що зараховується в строк військової служби - лише витрати, що складають різницю між витратами на утримання курсанта та витратами на утримання військовослужбовця.

Щодо грошового забезпечення ОСОБА_2 позивач зазначає, що останнє складає - 9 731 грн. 65 коп. - на підставі довідок про доходи та відрахування грошове утримання за весь період навчання з 1 вересня 2006 року по червень 2010 року; до суми позову врахований лише період з вересня 2007 року по червень 2010 року (виключений 1 рік, прирівняний до періоду строкової військової служби).

Позивач вказує на витрати щодо оплати комунальних послуг та спожитих енергоносіїв, враховуючи довідку, у якій розраховано та відображено вартість комунальних послуг за період навчання, що перевищує термін строкової служби: за період з 01.09.2006 року по 31.08.2008 року враховано 298 дні, за які вартість спожитих комунальних послуг та енергоносіїв складає - 887,44 грн.; за період з 01.09.2008 року по 18.06.2010 року враховано 462 дні, за які вартість спожитих комунальних послуг та енергоносіїв складає - 5037,89 грн. Так, загальна вартість, яка підлягає стягненню становить 5 925,33 грн.

Щодо витрат на харчування, позивач зазначає, що за перший навчальний рік 2006-2007 р.р., який зараховується в строк військової служби, врахована вартість, яка складає різницю між витратами на харчування курсанта та витратами на утримання військовослужбовця, що становить: сніданок - 0,04 грн.; обід - 0,1 грн.; вечеря - 0,04 грн., за наступні роки навчання врахована вже повна вартість харчування, а загальна сума становить - 8 229,30 грн.

Позивач вказує на витрати щодо речового утримання. Так, 2007 рік не врахований та в довідці-витрат не відображений, а загальна вартість витрат на речове утримання ОСОБА_2 за інші роки навчання складає - 1 451,46 грн.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 навчався в КНУВС з 01.09.2006 року по 18.06.2010 рік і витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, становлять 25 337,74 грн. (двадцять п'ять тисяч триста тридцять сім гривень сімдесят чотири копійки).

Відповідач був ознайомлений з обов'язком відшкодувати витрати на його навчання під підпис. Листом №46/4733 від 04.09.2012 року ОСОБА_2 додатково було повідомлено про необхідність відшкодування витрат, але на даний момент грошові кошти до НАВС не надходили.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, судом дійшов висновку про задоволення позовних вимог Національної Академії Внутрішніх Справ до ОСОБА_2 про відшкодування витрат за період навчання у розмірі 25 337 (двадцять п'ять тисяч триста тридцять сім) грн. 74 коп.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем понесені наступні судові витрати по даній справі - судовий збір в розмірі 254 грн. 00 коп. Зазначені витрати також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 509, 525, 527, 526, 610, 611, 1049, 1054 ЦК України, ст.10, 59, 60, 209, 212, 213, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Національної Академії Внутрішніх Справ до ОСОБА_2 про відшкодування витрат за період навчання - задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер:НОМЕР_1) на користь Національної Академії Внутрішніх Справ (р/р 31259202100175, Код 08751177, МФО 820172 банк ДКСУ, м. Київ) вартість навчання у розмірі 25 337 (двадцять п'ять тисяч триста тридцять сім) грн. 74 коп., судовий збір у розмірі 254 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя: