Ухвала суду № 39005228, 29.05.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11/774/291/14 Справа № 412/51/2012 Головуючий у 1 й інстанції - Мельниченко С. П. Доповідач - Крот С.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Крот С.І.,

суддів Кір'яка А.В., Косенка Л.М.,

за участю прокурора Кузьменка А.С.,

потерпілого ОСОБА_2,

представника потерпілого ОСОБА_3,

представника цивільного

відповідача ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та представника цивільного відповідача ПАТ «УкрСиббанк» на вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2014 року.

Вказаним вироком засуджені:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянка України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2, така, що не має судимості,

- за ч. 4 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 69 КК України в частині основного покарання на 3 роки 3 місяці позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, на 1 рік 6 місяців з конфіскацією всього майна, яке є її власністю;

- ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 69 КК України в частині основного покарання на 3 роки 3 місяці позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, на 1 рік 6 місяців з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці 16 днів з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, на 2 роки з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2,

уродженець м. Орджонікідзе Дніпропетровської області,

громадянин України, який проживає за адресою:

АДРЕСА_1, такий,

що не має судимості,

- за ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 69 КК України в частині основного покарання на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, на 2 роки;

- ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 69 КК України в частині основного покарання на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, на 3 роки з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, на 3 роки з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено обов'язки, передбачені п.п. 2, 3 ст. 76 КК України.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4,

уродженка м. Дніпропетровська, громадянка України, яка

проживає за адресою: АДРЕСА_3, така, що не має судимості,

- за ч. 4 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 69 КК України в частині основного покарання на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, на 1 рік 6 місяців;

- ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 69 КК України в частині основного покарання на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, на 2 роки з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, на 2 роки з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

На підставі ч. 1 ст. 79 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено обов'язки, передбачені п.п. 2, 3 ст.76 КК України.

Постановлено стягнути з ПАТ "УкрСиббанк" на користь ОСОБА_2 453688 грн. 95 коп. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн. - моральної.

Згідно з вироком ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 визнано винними у вчиненні злочинів за таких обставин.

У травні 2009 року АКІБ «УкрСиббанк » в особі начальника відділення № 186 за договором банківського вкладу прийняв від ОСОБА_2 на зберігання грошові кошти в сумі 95 000 Євро, що відповідно до офіційного курсу національної валюти становить 985 476 грн. 14 коп.

На початку червня 2009 року ОСОБА_6 і його знайома ОСОБА_5 домовилися викрасти зазначені кошти ОСОБА_2 шляхом залучення до цього працівників відділення банку № 186: спеціаліста з операційно - касового обслуговування ОСОБА_7, яка повинна була за підробленими документами видати грошові кошти ОСОБА_5 або ОСОБА_6 та спеціалістів з операційної діяльності ОСОБА_8 і ОСОБА_9, яким не було відомо про злочинні наміри названих осіб і за допомогою яких засуджені мали оформити підроблені заявки на видачу готівки.

За таких обставин, як зазначено у вироку, в період з червня по жовтень 2009 року ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 шляхом розтрати заволоділи коштами, що належали ОСОБА_2 і знаходилися у володінні АКІБ « УкрСиббанк», у сумі 39 750 євро, ( 430 153 грн. 80 коп.), зокрема:

12 червня на суму 2500 Євро, що еквівалентно 26577, 07 грн.

26 червня - 2000 Євро (21 268,26 грн.)

1 липня - 300 Євро (3239,72 грн.)

2 липня - 1200 Євро (12922,37 грн.)

3 липня - 12 000 Євро (128774,26 грн.)

10 липня - 2000 Євро (21327,48 грн.)

14 липня - 5000 Євро (53275,5 грн.)

21 липня - 3000 Євро (32680,05 грн.)

24 липня - 4000 Євро (43614,73 грн.)

28 липня - 5000 Євро (54875,01 грн.)

1 вересня - 2000 Євро (22803,80 грн.)

16 вересня - 500 Євро (5847,47 грн.)

7 жовтня - 250 Євро (2948,08 грн.)

Крім того, 11 серпня 2009 року за таких самих обставин ОСОБА_6, ОСОБА_7 і невстановлена досудовим слідством особа заволоділи коштами ОСОБА_2 у розмірі 10 000 Євро (109 497,42 грн.), що зберігалися у банку на його рахунку № НОМЕР_1 EUR.

На даний вирок подані апеляційні скарги.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не заперечуючи доведеність вини засуджених за вказаними злочинами, просив вирок змінити: у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону виключити з резолютивної частини вироку додаткову міру покарання у виді конфіскації майна, призначену ОСОБА_6 та ОСОБА_7

В апеляційній скарзі представник цивільного відповідача ПАТ "УкрСиббанк" просить вирок суду в частині стягнення з ПАТ «УкрСиббанк» грошових коштів в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди на користь ОСОБА_2 скасувати, а також ухвалити своє рішення, яким цивільний позов в частині стягнення з банку коштів залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Дніпропетровської області, думку прокурора Кузьменка А.С. про те, що вирок підлягає зміні, а скарга цивільного відповідача не підлягає задоволенню, пояснення представника ПАТ «УкрСиббанк» ОСОБА_4, яка підтримала доводи своєї апеляції, доводи потерпілого ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, які просили подану ПАТ «УкрСиббанк» апеляцію залишити без задоволення, а вирок щодо них - без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 365 КПК 1960 року вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції. Згідно статей 367-373 КПК 1960 року підставами для скасування або зміни вироку відносяться істотні порушення матеріального або процесуального закону, допущені при розслідуванні або судовому розгляді справи і постановленні вироку.

Суд правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов обгрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні зазначених у вироку злочинів.

Такий висновок грунтується на зібраних у встановленому законом порядку та перевірених судом доказах і в апеляційних скаргах не заперечується. Кваліфікація дій засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і призначення їм міри покарання прокурором та цивільним відповідачем також не оспорюється.

Разом з тим заслуговують на увагу доводи прокурора про відсутність підстав для призначення засудженим ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України та ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 70 КК України додаткового покарання - конфіскації майна.

Відповідно до ст. 77 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звільнені від відбування основного покарання з випробуванням, рішення про призначення засудженим ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України та ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 70 КК України додаткового покарання у виді конфіскації майна, яке є власністю засуджених, підлягає виключенню.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 328 КПК 1960року суд, постановлюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав та розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у його задоволенні. Відповідно до ст. 334 цього Кодексу у мотивувальній частині вироку викладаються підстави для задоволення або відхилення цивільного позову.

Між тим, задовольняючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 суд у вироку не навів жодних доказів на підтвердження розміру його позовних вимог, не навів відповідні розрахунки суми, що підлягає стягненню, не вказав матеріальний закон, на підставі якого було вирішено питання щодо позову, та стягнув 453 688, 95 грн. у рахунок відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди. Також задовольняючи позовні вимоги потерпілого стосовно відшкодування завданої моральної шкоди, суд свого рішення належним чином не мотивував та не зазначив у чому саме полягає моральна щкода, з чого виходив позивач, визначаючи її розмір.

За таких обставин, вирок в цій частині не можні визнати законним і обгрунтованим у згаданій частині, адже розв'язання цивільного позову у справі відбулося з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону.

Оскільки для повного, об'єктивного і правильного вирішення справи щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 у частині цивільного позову необхідно зібрати й дослідити певні документи та докази, надати потерпілому ОСОБА_2 можливість обгрунтувати його вимоги про відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди, цю справу в частині розв'язання цивільного позову необхідно направити на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити, апеляцію ПАТ «УкрСиббанк» задовольнити частково.

Вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2014 року щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в частині призначення покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 змінити, виключити з вироку щодо засуджених ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України та ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 70 КК України рішення про застосування додаткового покарання у виді конфіскації всього майна, яке є їх особистою власністю.

Вирок у частині вирішення цивільного позову ОСОБА_2 скасувати і справу в цій частині направити на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.

В решті вирок відносно засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення.

На судові рішення першої та апеляційної інстанцій може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді