Постанова № 38998955, 28.05.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/1889/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кулик - Куличок О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу по сплаті страхових внесків, -

В С Т А Н О В И В:

13 травня 2014 року Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 756 грн. 80 коп., посилаючись на те, що відповідач своєчасно не сплатив страхові внески, нараховані за 2010 рік, чим порушив вимоги частини шостої статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.

Позивач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання також не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, заперечень проти позову не надала, про наявність поважних причин неприбуття до суду не повідомила.

За приписами частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду даної справи за відсутності сторін за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа - підприємець 15.12.2006 /а.с.24-26/.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 1058-IV) загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

В силу положень пункту 5 частини 1 статті 14 Закону № 1058-IV застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону є страхувальниками .

Згідно зі статтею 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, які набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

З огляду на викладене відповідач є страхувальником - платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 17 Закону № 1058-IV страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Виходячи із положень пункту 3 статті 11 Закону № 1058-IV, підпункту 2 пункту 8 Прикінцевих положень Закону № 1058 - IV, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених для платників збору (юридичних і фізичних осіб) Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", але не менше мінімального страхового внеску.

Підпунктом 4 пункту 8 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (у редакції Закону № 2461 - VІ від 08.07.2010) встановлено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Відповідно до п.4.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, далі - Інструкція № 21-1, розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків: для застрахованих осіб, визначених підпунктами 2.2.1, а саме: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), (крім осіб, які працюють у платників фіксованого сільськогосподарського податку, осіб, які мали та/або мають статус інвалідів, застрахованих осіб з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілоти, штурмани, бортінженери, бортмеханіки, бортрадисти, льотчики-наглядачі) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах), 2.2.2, 2.2.6 - 2.2.12 пункту 2.2 цієї Інструкції, - на 34 відсотки за період з 01.01.2004 до 30.03.2005, 34,3 відсотка за період з 31.03.2005 до 31.12.2005 (включно), 33,8 відсотка за 2006 рік, 33,7 відсотка за 2007 рік, 35,2 відсотка з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року включно.

Починаючи з 01 січня 2010 року, порядок подачі звітності встановлений Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 № 26-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2009 за №1136/17152 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2.2 Порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом.

Згідно частини шостої статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для відповідача є рік.

18.01.2013 року відповідачем подано до Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області звіт про суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік, в якому визначено розмір страхових внесків, які підлягають сплаті за січень-червень - 6 грн., липень-вересень 294,82 грн., за жовтень - листопад - 301,12 грн., грудень - 306,10 грн. Таким чином, загальна сума страхових внесків, яка підлягає сплаті, становить 1828 грн 80 коп /а.с. 9/.

Із картки особового рахунку страхувальника вбачається, що відповідачем страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування сплачено не в повному обсязі, і на момент розгляду справи в суді борг зі сплати страхових внесків за 2010 рік складає 1 756 грн 80 коп /а.с.22-23/

Пунктом 7 Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (чинного з 01.01.2011 року) визначено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Територіальні органи Пенсійного фонду відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У разі, якщо страхувальник який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби, а також має право звернутися до суду про стягнення недоїмки.

На виконання положень ч. 3 ст. 106 Закону Управлінням Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області направлено відповідачу вимогу № 10 від 04.03.2014 року про сплату боргу із страхових внесків в розмірі 1756 грн. 80 коп., яка отримана відповідачем 06.03.2014 року /а.с.10 - 11/.

Доказів оскарження у встановленому законом порядку зазначеної вимоги суду не надано. Разом з тим, суму заборгованості зі сплати страхових внесків у повному обсязі відповідачем не погашено.

Відповідно до ч. 12 ст.20 Закону України № 1058-IVстрахові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно частини 3 статті 106 Закону України № 1058-IV відповідний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду про стягнення недоїмки.

Частиною 15 статті 106 Закону України № 1058-IV визначено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у сумі 1756 грн 80 коп. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу зі сплати страхових внесків - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області (ідентифікаційний код 22532536) борг по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1 756 грн 80 коп. (одна тисяча сімсот п'ятдесят шість гривень вісімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 02 червня 2014 року.

Суддя М.В. Довгопол