Ухвала суду № 38998377, 29.05.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/14887/13-к 29.05.2014 29.05.2014 29.05.2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №11-кп/784/294/14 Головуючий у 1-й інстанції: Голубкін О.І.

Категорія: п.12 ч.2 ст.115 КК України Доповідач апеляційної інстанції:Чернявський А.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2014 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі:

Головуючого Ржепецького О.П.,

суддів Дзюби Ф.С., Чернявського А.С.,

за участю секретаря Богданова Б.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12013160020006495 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 березня 2014 року, яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 дня народження, уродженця с. Великосербулівка Єланецького району Миколаївської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

- визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7 дня народження, уродженця с. Великосербулівка Єланецького району Миколаївської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3

- визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8 дня народження, уродженця м. Янгиюль республіка Узбекистан, громадянина Узбекистану, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4

- визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурор Лук*янова Г.О.,

обвинувачені ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4,

захисники ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3,

судовий розпорядник Овчаренко М.М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог апеляційних скарг.

Обвинувачений ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 березня 2014 року, в якій просить вирок суду відносно нього скасувати.

В апеляційному суді просив вирок відносно нього змінити, перекваліфікувати його дії на статтю КК України, яка передбачає відповідальність за вбивство через необережність та призначити покарання за даним законом.

Захисник ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 березня 2014 року, в якій просить вирок суду відносно обвинуваченого ОСОБА_4 скасувати, постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 122, ч.1 ст.396 КК України.

В апеляційному суді просила вирок змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_4 на вказані в апеляції статті КК України та відповідно до них призначити покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 також подав апеляційну скаргу на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 березня 2014 року, в якій просить вирок суду відносно нього скасувати, а кримінальне провадження направити на нове досудове розслідування.

В апеляційному суді просив вирок суду змінити, перекваліфікувати його дії на статтю КК України, яка передбачає відповідальність за спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження, та, відповідно, пом*як шити покарання.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Вироком суду ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України та призначено покарання - 14 років позбавлення волі.

ОСОБА_4 та ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України та призначено покарання - 12 років позбавлення волі кожному.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС Миколаївської області витрати на проведення експертиз в сумі 14 287 грн. 41 коп. з кожного.

Узагальнені доводи апелянтів.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5 посилається на те, що суд першої інстанції під час розгляду справи та постановлення вироку допустив однобічність та неповноту судового слідства, а також неправильне трактування норм кримінального законодавства України, що призвело до невідповідності призначеного судом покарання вчиненому злочину.

Зазначає, що не мав наміру вбивати ОСОБА_10, після скоєного повернувшись на місце злочину, викликав швидку допомогу та міліцію, звернуся до правоохоронних органів з явкою з повинною.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 посилається на те, що вирок суду постановлено з порушенням діючого законодавства при відсутності вини ОСОБА_4 в інкримінованому йому злочині та не відповідає фактичним обставинам справи.

Вважає, що ні досудовим розслідуванням ні судом не встановлена дійсна картина того, що сталося в ніч на 26.09.2013 року на автостоянці, а тому, на її думку, не можна говорити про наявність вини всіх обвинувачених.

Крім того, зазначає, що з тих пояснень обвинувачених, які вони надали суду, вбачається відсутність попередньої змови між ними на позбавлення життя ОСОБА_10

Звертає увагу, що судом при постановленні вироку вказано, що обставини, що обтяжують покарання всіх обвинувачених є скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння, що не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_4 алкогольні напої не вживає вже довгий час, що підтвердили допитані в судовому засіданні свідки. Крім того в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_4 в день скоєння злочину алкогольні напої не вживав. У вироку, суд при описанні події злочину також зазначив, що ОСОБА_4 був тверезим, однак при призначенні йому покарання суд визнав обставиною що обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Також, зазначає, що наявність у ОСОБА_4 тілесних пошкоджень згідно судово-медичної експертизи № 1627 від 28.09.2013 року у виді садна на тильній поверхні лівої кисті, що виникла від дії колючо-ріжучого предмету, лише підтверджує пояснення ОСОБА_4 про боротьбу з потерпілим, в процесі якої він намагався відібрати у ОСОБА_10 ніж.

Наявність крові потерпілого на одязі ОСОБА_4 також підтверджує його пояснення про те, що він знаходився поруч в момент нанесення ОСОБА_5 удару сокирою по голові потерпілому, та ніяк не може свідчити про те, що ОСОБА_4 здійснював будь-які дії, направлені на позбавлення життя потерпілого.

В апеляційні скарзі обвинувачений ОСОБА_2 посилається на те, що суд першої інстанції на особистих переконаннях дійшов висновку про те, що ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 скоїли злочин за попередньою змовою між собою, але це нічим не підтверджено.

Зазначає, що покази свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про те, що вони зустріли його разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та бачили що їх одяг був у крові, є частково неправдивими, оскільки при дослідженні речового доказу - куртки, кров потерпілого ОСОБА_10 було виявлено лише на рукавах в області кисті. Тому вважає, що у суду першої інстанції не було достатніх підстав вважати, що він причетний до інкримінованого йому злочину.

Крім того, зазначає, що за фактом вчинення злочину було проведено низку експертиз, але жодна з них не доводить його вини у вчиненні злочин, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України.

Звертає увагу на те, що проведена експертиза №1628 від 28.09.2013 року, якою встановлено, що травма у вигляді рани в області кисті у нього виникла від леза ножа на місці злочину, є невірною та не відповідає дійсності, оскільки зазначену травму він отримав в побутових умовах.

Узагальнення викладу позиції прокурора.

Прокурор подав заперечення на апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, в якому просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а вирок суду без змін.

Вважає, що подані апеляційні скарги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Вважає, що суд першої інстанції, дослідивши всі письмові та речові докази у кримінальному провадженні, заслухавши пояснення свідків та обвинуваченого ОСОБА_2, надав правильну оцінку його діям.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на факт отримання ним тілесних ушкоджень руки в побуті не підтверджений в судовому засіданні жодним із доказів, зокрема ні обвинуваченим ОСОБА_2 ні його захисником в ході судового розгляду не заявлено жодного клопотання в спростування факту отримання ним тілесних ушкоджень руки за інших обставин, а не в ході бійки з ОСОБА_10

Прокурор, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_5 в їх сукупності, вважає, що посилання апелянта на відсутність в нього умислу на заподіяння смерті ОСОБА_10 необґрунтованими та безпідставними.

Посилається на те, що згідно висновку експертизи №255 від 25.11.2013 року, можливість спричинення ушкоджень на передньо - боковій поверхні шиї і на правій боковій поверхні шиї від леза, наданої на експертизу сокири не виключається.

Згідно показів всіх засуджених, наданих ними в суді, тілесне ушкодження сокирою ОСОБА_10 наніс саме ОСОБА_5,вказаний факт не заперечується і самим обвинуваченим ОСОБА_5

Вважає, що наведені апелянтом обставини жодним чином не виключають наявність в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України.

Тому, думку прокурора, судом першої інстанції надано правильну оцінку діям ОСОБА_5

Що стосується викладеної в апеляційній скарзі позиції захисника ОСОБА_3 про неправильну кваліфікацію судом дій ОСОБА_4, то прокурор вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого п.12 ч.2 ст. 115 КК України підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів та об'єктивних обставин, що цими доказами підтверджені.

Звертає увагу на те, що на руках всіх засуджених були виявлені тілесні ушкодження від колюче - ріжучих предметів, що вказує на наявність у потерпілого ОСОБА_10 наміру чинити опір та вжиття всіма обвинуваченими дій щодо подолання вказаного опору.

Зазначає, що ОСОБА_4 безпосередньо після вчинення злочину жодних дій для надання допомоги потерпілому не надав, а навпаки спільно із іншими обвинуваченими місце події залишив та разом з іншими обвинуваченими вживав заходів щодо приховання слідів злочину.

Тому прокурор вважає, що вказані факти в сукупності свідчать про намагання ОСОБА_4 та інших обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_5 шляхом невизнання вини уникнути кримінальної відповідальності за спільно вчинений особливо тяжкий злочин.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

Судом першої інстанції встановлено, що 25 вересня 2013 року о 22 годині, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, перебуваючи на автомобільній стоянці по вул. Архітектора Старова, 10 в м. Миколаєві, з метою позбавити життя ОСОБА_10 за всі неприємності, які він приніс ОСОБА_4 в зв'язку з боргом, в приміщенні сторожки автостоянки, де чергував ОСОБА_10, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_2, без попередження почали наносити удари потерпілому в різні частини тіла.

ОСОБА_2 наніс потерпілому не менше одного удару ножем в область шиї, який він знайшов в приміщенні сторожки, після чого, ОСОБА_4 ножем, який він знайшов в приміщенні сторожки, наніс ОСОБА_10 не менше одного удару в область шиї. Далі ОСОБА_5 сокирою, наніс ОСОБА_10 не менше одного удару в область голови.

Від отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_10 помер на місці скоєння злочину.

Після цього, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, на невстановленому автомобілі з місця вчинення кримінального правопорушення зникли та прибувши до квартири АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_5, з метою приховати сліди та знаряддя кримінального правопорушення і уникнути викриття в подальшому, переодяглися, змили з себе можливі нашарування крові, а речі, в яких вони були вдягнені під час вчинення вбивства, помістили до поліетиленових пакетів, які потім ОСОБА_4 з метою їх приховання, перемістив до причепу автомобілю НОМЕР_1, що перебував у його користуванні та знаходився на території ВАТ «Гідромаш ЛТД» по вул. Маршала Василевського, 40/1 в м. Миколаєві.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2, та їх захисників ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, які просили перекваліфікувати їх дії, змінити вирок суду та призначити більш м*яке покарання; думку прокурора Лук*янової Г.О., яка вважала що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а вирок суду зміні; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, суд прийшов до наступного.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке їх визнано винними, за обставин встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку, а саме:

- показаннями свідка, ОСОБА_13, який показав, що працює таксистом, та 25.09.2013 року приблизно 22.00 год. до нього біля магазину на мікрорайоні «Північний» в м. Миколаєві підійшов охоронець з автостоянки на вул. Арх. Старова - потерпілий та попросив підвезти його знайомих до автостоянки на вул. 3 Слобідська в м. Миколаєві;

- показаннями свідка ОСОБА_14, який показав, що працює таксистом, та в кінці вересня 2013 року близько 01.00 год. підвозив ОСОБА_5 до автостоянки на вул. Арх. Старова, який попросив його зачекати, а повернувшись, повідомив, що всередині сторожки автостоянки знаходиться труп людини, після чого ОСОБА_5 викликав працівників міліції і просив його зачекати до приїзду міліції, зовнішній вигляд у останнього був охайний, вів себе адекватно;

- показаннями свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які суду повідомили про те, що 25.09.2013 року у дворі будинку ОСОБА_12 вони зустріли ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, у яких одяг був в крові, а ОСОБА_5 в руках тримав сокиру;

- показаннями свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16, які пояснили, що на момент їх прибуття в кафе на святкування дня народження ОСОБА_2, всі запрошені вже перебували в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_16 здалось, що ОСОБА_4 був тверезим;

- висновком судово-медичної експертизи № 2153 від 22.11.2013 року, згідно якої смерть ОСОБА_10 настала в результаті відкритої черепно-мозкової травми у вигляді багатооскольчатого перелому кісток зводу та основи черепу, субарахноїдальних крововиливів, розможження речовини головного мозку.

При судово-медичному дослідженні трупу виявлені наступні тілесні ушкодження: в області голови і шиї - обширна рана волосяної частини голови справа, крововилив в м'які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні, багатооскольчатий перелом кісток зводу та основи черепу, субарахноїдальний крововилив, розможження речовини головного мозку, рани в області голови і шиї; в області кінцівок: рани на долонях правої і лівої кісті. Вищезазначені тілесні ушкодження є прижиттєвими, на що вказує існування крововиливів в місцях пошкодження і утворилися незадовго до настання смерті.

Тілесні ушкодження у вигляді багатооскольчатого перелому кісток зводу та основи черепу, субарахноїдальних крововиливів, розможження речовини головного мозку утворилися від багаторазової дії тупого предмету з обмеженою торцевою поверхнею.

Тілесні ушкодження у вигляді ран обличчя, шиї, долоней утворилися від дії колюче-ріжучого предмету, маючого ріжучу кромку.

За ступенем тяжкості тілесні ушкодження у вигляді багатооскольчатого перелому кісток зводу та основи черепу, субарахноїдальних крововиливів, розможження речовини головного мозку відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що потягли за собою смерть.

За ступенем тяжкості тілесні ушкодження у вигляді різаних ран шиї відносно до живих осіб, мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я і в причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті не знаходяться.

За ступенем тяжкості тілесні ушкодження у вигляді різаних ран обличчя і долоней відносно до живих осіб, мають ознаки тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості, що потягли б за собою короткочасний розлад здоров'я і в причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті не знаходяться.

Будь-яких даних про переміщення трупу не має.

При дослідженні трупу виявлені різані рани на долонях обох рук, що свідчить про можливу боротьбу і самооборону.

Ступінь вираженості трупних явищ свідчить про те, що з моменту настання смерті і до дослідження трупу пройшло біля 10 - 14 годин.

- висновком експертизи № 255 від 25.11.2013 року, якою виявлено на наданих частинах шкіри трупу потерпілого ОСОБА_10 тілесні ушкодження та встановлено можливість їх спричинення ножами та сокирою, вилучених у обвинувачених;

- висновком експерта №1627 від 28.09.2013 року, згідно якого, у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден на тиловій поверхні лівої кисті, яка за своїм характером утворилась впродовж першої доби з моменту освідування, від дії якогось колюче ріжучого предмету, не виключено кінчику гострого леза ножа і за ступенем тяжкості має ознаки легких тілесних ушкоджень; саден по зовнішній поверхні правого колінного суглобу, які також могли утворитися впродовж першої доби з моменту освідування, від дії якогось колюче ріжучого предмету, не виключено кінчику гострого леза ножа і за ступенем тяжкості має ознаки легких тілесних ушкоджень;

- висновком експерта №1629 від 28.09.2013 року, згідно якого, у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден в області кисті рук, які за своїм характером утворилась впродовж першої доби з моменту освідування, від дії якогось колюче ріжучого предмету, не виключено кінчику гострого леза ножа і за ступенем тяжкості має ознаки легких тілесних ушкоджень;

- висновком експерта №1628 від 28.09.2013 року, згідно якого, у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді рани кисті, яка за своїм характером утворилась впродовж першої доби з моменту освідування, від дії якогось колюче ріжучого предмету, не виключено кінчику гострого леза ножа і за ступенем тяжкості має ознаки легких тілесних ушкоджень;

- актами амбулаторних комплексних судових психолого - психіатричних експертиз № 509 від 22.11.2013 року; № 500 від 22.11.2013 року; № 504 від 22.11.2013 року, згідно яких ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, хронічними психічними захворюваннями, тимчасовими хворобливими розладами психічної діяльності, слабоумієм або іншим хворобливим станом психіки не страждали в момент вчинення кримінального правопорушення і не страждають в теперішній час. ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в момент вчинення кримінального правопорушення знаходились в стані простого алкогольного сп'яніння;

Наявність у потерпілого різаних ран на долонях рук і зазначених вище тілесних ушкоджень у обвинувачених, дійсно свідчать про те, що потерпілим ОСОБА_10, неправомірним діям останніх, чинився опір, який обвинувачені долали сумісно, тобто, діяли узгоджено.

Умисел, обвинувачених направлений на протиправне позбавлення життя потерпілого підтверджується спричиненням потерпілому ножами та сокирою тілесних ушкоджень в шию та голову, тобто, в життєво важливі частини тіла.

Крім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачені в той день неодноразово приїжджали на автостоянку, де чергував потерпілий.

Проаналізувавши всі зібрані по справі докази, врахувавши узгодженість дій обвинувачених, знаряддя, застосованого для вчинення кримінального правопорушення, а також локалізацію спричинених тілесних ушкоджень, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність попередньої змови на позбавлення життя ОСОБА_10 між ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, а також вірно кваліфікував їх дії за п.12 ч.2 ст.115 КК України, як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Доводи ОСОБА_5 про те, що він повернувся на автостоянку, щоб викликати швидку допомогу потерпілому та сам з*явився зі зізнанням до органів міліції не заслуговують на увагу, так як матеріалами провадження встановлено, що ОСОБА_5 повернувся на місце скоєння злочину після приховування слідів кримінального правопорушення та одягнутий в інший одяг.

Безпідставними є доводи захисника ОСОБА_3 про те, що органи досудового слідства та суд першої інстанції не встановили дійсних обставин справи, так як відповідно до викладеного вище висновку судово-медичної експертизи, труп потерпілого після отримання тілесних ушкоджень не переміщувався, а п*ятна крові за межами сторожки могли залишити самі обвинувачені після скоєння кримінального правопорушення, покидаючи місце події.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що доводи обвинувачених та їх захисників про відсутність у обвинувачених умислу та попередньої змови на протиправне позбавлення життя потерпілого ОСОБА_10 є безпідставними.

При призначенні покарання обвинуваченим, суд першої інстанції визнав обставиною, що обтяжує покарання - вчинення ними кримінального правопорушення у стані алкогольного сп*яніння.

Разом з тим, як досудовим слідством, так і в суді першої інстанції було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 в день скоєння кримінального правопорушення алкогольних напоїв не вживав, а тому зазначену обставину, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 слід виключити з мотивувальної частини вироку.

Що стосується призначеного обвинуваченим ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 покарання, то воно призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з врахуванням характеру та ступеню суспільної небезпечності кримінального правопорушення, конкретних обставин його вчинення, та осіб обвинувачених, які характеризуються посередньо.

Також судом першої інстанції встановлено обставини, що пом'якшують покарання обвинувачених, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину ОСОБА_5; знаходження на утриманні ОСОБА_4 неповнолітньої дитини; на утриманні ОСОБА_2 двох неповнолітніх дітей.

На підставі вище викладеного, апеляційний суд вважає, що вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_5 не підлягають задоволенню, а вирок суду скасуванню.

Що стосується апеляційної скарги захисника ОСОБА_3, то вона підлягає частковому задоволенню в частині виключення з мотивувальної частини вироку обставини,що обтяжує покарання ОСОБА_4- скоєння кримінального правопорушення в стані алкогольного сп*ягніння.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити частково, виключивши з мотивувальної частини вироку Центрального районного суду міста Миколаєва від 11березня 2014 року посилання на обтяжуючу покарання обставину ОСОБА_4 - вчинення ним кримінального правопорушення в стані алкогольного сп*яніння, а в іншій частині цей вирок, яким ОСОБА_5, визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України та призначено покарання - 14 років позбавлення волі, ОСОБА_4, ОСОБА_2, визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України та призначено покарання - 12 років позбавлення волі кожному, залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку в колегію суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

О.П.Ржепецький Ф.С.Дзюба А.С.Чернявський