Ухвала суду № 38998200, 28.05.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"28" травня 2014 р. Справа № 5019/1593/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Василишин А.Р.

судді Бучинська Г.Б. ,

судді Філіпова Т.Л.

при секретарі Макаревич В.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Огороднік О.В.

від відповідача: представник не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Фермерського господарства імені Шевченка на рішення господарського суду Рівненської області від 24.04.14 у справі № 5019/1593/12 (суддя Горплюк А.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" Рівненська обласна дирекція

до Фермерського господарства імені Шевченка

про стягнення в сумі 473 812 грн. 37 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 27 листопада 2012 року позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» (надалі - Позивач) до Фермерського господарства імені Шевченка (надалі - Відповідач) про стягнення 456 888 грн. 86 коп. задоволено. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 439915 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом; 16973 грн. 86 коп. пені за прострочення повернення кредиту. Покладено на Відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 9137 грн. 78 коп..

Господарським судом Рівненської області 23 січня 2013 року було видано наказ на примусове виконання рішення № 5019/1593/12.

10 квітня 2014 року Відповідач звернувся до господарського суду Рівненської області із заявою (а.с. 1) про відстрочення виконання рішення господарського суду Рівненської області про стягнення 456 888 грн. 86 коп. згідно доданого графіка погашення боргу.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 24 квітня 2014 року в справі № 5019/1593/12 (а.с. 14) було відмовлено Відповідачу в задоволенні заяви від 10 квітня 2014 року про відстрочку виконання даного рішення суду.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Відповідач звернувся з апеляційною скаргою (а.с. 20-22), у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та винести постанову, котрою відстрочити виконання рішення суду відповідно графіка погашення заборгованості.

Апеляційна скарга мотивована тим, що вказана ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 13 травня 2014 року (а.с. 19), апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 28 травня 2014 року на 15 годину 50 хвилин.

Водночас, Відповідачем до матеріалів оскарження ухвали не було додано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі і порядку з огляду на що, колегією суду в пункті "б" резолютивної частини ухвали про прийняття апеляційної скарги було зобов'язано Відповідача надати доказ сплати судового збору у розмірі та порядку визначеному статтею 4 Закону України "Про судовий збір" (609 грн.) до прийняття постанови Рівненським апеляційним господарським судом.

Представник Відповідача в судове засідання від 28 травня 2014 року не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи Відповідач був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 26). Причини неявки своїх представників Відповідач не повідомив. Жодних клопотань від Відповідача щодо відкладення розгляду справи до господарського суду апеляційної інстанції не надходило. В той же час, в ухвалі про прийняття апеляційної скарги до провадження відсутні вимоги щодо обов'язкової явки представників сторін.

Водночас, в судовому засіданні від 28 травня 2014 року представник Позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, з підстав, висвітлених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с. 27).

Пунктом 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21 лютого 2013 року визначено, що: оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначних для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Відповідно, обставини, на які вказує апелянт (сплата судового збору не передбачена) не можуть бути підставо для звільнення Відповідача від сплати судового збору. Інших підстав Відповідач не повідомив.

Водночас, як вже зазначалося вище у даній судовій ухвалі, вимог ухвали суду про прийняття апеляційної скарги до провадження Відповідач не виконав та не надав доказів сплати судового збору.

Крім того, Рівненський апеляційний господарський суд наголошує на тому, що Відповідач не надав письмового пояснення причин невиконання вимог суду апеляційної інстанції, не враховуючи його твердження щодо того, що сплата судового збору не передбачена.

Абзацом 2 частини 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17 травня 2011 року "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" (зі змінами та доповненнями) визначено, що: у випадках коли передбачені у пунктах 2 і 3 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України підстави повернення апеляційної скарги виявлені судом апеляційної інстанції після прийняття апеляційної скарги, суд витребує від особи, яка подала скаргу, докази надсилання її копії іншій стороні (сторонам) та сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі; у разі неподання таких доказів скарга залишається без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України, а у випадку несплати судового збору у встановленому законом розмірі суд також має право стягнути недоплачену суму збору за результатами апеляційного провадження.

З огляду на усе вищевказане, колегія суддів розцінює вищеописані дії Відповідача, як неподання без поважних причин витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо: позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

За аналогією закону (стаття 81 Господарського процесуального кодексу України) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідна правова позиція висвітлена і у пункті 29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12 березня 2009 року № 01-08/163 "Про деякі питання практики, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України".

З огляду на усе вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Відповідача слід залишити без розгляду.

Керуючись п. 5 ч.1 ст. 81, 86, 99 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства імені Шевченка на ухвалу в справі №5019/1593/12 залишити без розгляду.

2. Матеріали оскарження ухвали по справі № 5019/1593/12 повернути до господарського суду Рівненської області.

3. Копію ухвали направити сторонам по справі.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.