Рішення № 38997907, 27.05.2014, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" травня 2014 р. Справа № 918/413/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Кочергіної В.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ореол Колор" м. Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю ВТП "Агропереробка" с. Велика Омеляна Рівненського району Рівненської області

про стягнення заборгованості 34386 грн., з яких 30 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 390 грн. 00 коп. - інфляційних втрат, 150 грн. 30 коп. - 3% річних, 3 845 грн. 70 коп. - пені.

Представники сторін: не з'явились

В судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Ухвалою суду від 08.04.2014р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні господарського суду на 22.04.2014р.

Розгляд справи судом неодноразово відкладався.

22.04.2014р. на адресу суду позивачем направлено докази зарахування судового збору до державного бюджету України та докази часткової сплати заборгованості, оригінал договору №20-12 від 30.08.2012р. та видаткових накладних для огляду в судовому засіданні.

Також позивачем заявлено клопотання про проведення розгляду справи без участі представника ТОВ "Ореол Колор".

26.05.2014р. на адресу суду від позивача надійшло повідомлення про те, що оплата від відповідача не надходила, заборгованість не змінилась і складає 30000грн.

Представники сторін, незважаючи на те, що належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи (в матеріалах справи наявні повідомленнями про вручення поштових відправлень - ухвали суду від 06.05.2014р.) в судове засідання 27.05.2014р. не з'явились.

Відповідач, незважаючи на те, що належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи (в матеріалах справи наявні повідомленнями про вручення поштових відправлень - ухвали суду від 06.05.2014р.) явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав, про поважність причин неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Згідно з абз. 1 п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. (із змінами і доповненнями) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи викладене та те, що відповідач своїми процесуальними правами не скористався, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності його представника, відповідно до ст.75 ГПК України, за наявними в матеріалах справи доказами.

Суть спору:

Як вбачається із позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача 34386 грн., з яких 30 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 390 грн. 00коп. - інфляційних втрат, нарахованих на суму боргу в розмірі 30000грн. за період 01.10.2013р. по 31.01.2014р., 150 грн. 30 коп. - 3% річних, нарахованих на суму боргу в розмірі 30000грн. за період з 26.10.2013р. по 25.02.2014р., 3845 грн. 70 коп. - пені, нарахованої по кожній поставці окремо. В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно договору поставки №20-12 від 30.08.2012р. Наголошує, що позовні вимоги підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, а саме: договором поставки №20-12 від 30.08.2012р., видатковими накладними: №08/12-13 від 30.08.2012р., №09/12-12 від 25.09.2012р., №10/12-04 від 19.10..2012р., №11/12-02 від 06.11.2012р., №03/13-10 від 27.03.2013р., №04/13-01 від 08.04.2013р., №04/13-03 від 17.04.2013р., №04/13-04 від 23.04.2013р., №04/13-05 від 27.03.2013р., №05/13-01 від 14.05.2013р., №05/13-03 від 16.05.2013р., №06/13-01 від 10.06.2013р., №07/13-04 від 17.07.2013р., №07/13-05 від 17.07.2013р., №07/13-07 від 25.07.2013р., №08/13-01 від 01.08.2013р., №08/13-06 від 28.08.2013р., претензією №09-19 від 07.10.2013р., довіреностями на отримання цінностей: № 802 від 25.09.2012р., № 874 від 19.10.2012р., № 303 від 17.04.2013р., № 225 від 23.03.2013р., № 667 від 12.07.2013р., виписками по банківському рахунку.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, позовні вимоги по суті та за розміром не оспорив.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

30.08.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ВТП "Агропереробка" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ореол Колор" (Постачальник) укладено договір № 20-12.

За умовами договору Постачальник зобов'язався поставити продукцію, що іменується надалі "Товар", а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити Товар на умовах договору (п. 1.1 договору).

Згідно п. 1. 2 договору асортимент, кількість, ціна та термін поставки Товару, узгоджуються в специфікаціях на товар, які підписуються сторонами на кожну партію товару та є невід’ємною частиною договору.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що постачальник гарантує, що Товар належить Постачальнику на праві власності не закладений, не заарештований, не є предметом позову третіх осіб.

Відповідно до п.3.1 договору загальна сума договору складається з сум всіх товарних накладних, на підставі яких здійснювалася поставка товару на виконання даного договору.

За умовами п.4.3 договору оплата Товару проводиться Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника в наступному порядку: 100% загальної вартості партії товару Покупець оплачує протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару (згідно накладної).

Відповідно до п.6.1 договору товар постачається на умовах DDP за правилами Інкотермс 2000р. Місце призначення: склад Нової Пошти в місті Покупця.

Сторони домовились, що у випадку не відповідності товару по якості вимогам відповідних стандартів та санітарних норм, а також при наявності прихованих дефектів, в терміну придатності Товару, Постачальник за вимогою Покупця зобов’язаний прийняти такий товар від останнього або замінити його за свій рахунок на товар відповідної якості протягом 5 календарних днів або ж повернути грошові кошти за даний товар на розрахунковий рахунок Покупця протягом 5 календарних днів з моменту пред’явлення претензії Постачальнику. Право власності на поставлений товар переходить до Покупця в момент відвантаження Товару на склад покупця та підписання повноважними представниками відповідних накладних (п.6.3 договору).

Пунктом 7.1 договору визначено, що у випадку не оплати або несвоєчасної оплати за поставлений товар покупець зобов’язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення. Пеня розраховується від суми боргу за кожен за день прострочення.

За умовами п.9.1 договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін і діє до 31.12.2013 p., але у будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Договір підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками сторін.

На виконання умов договору позивач, відповідно до видаткових накладних: №08/12-13 від 30.08.2012р., №09/12-12 від 25.09.2012р., №10/12-04 від 19.10..2012р., №11/12-02 від 06.11.2012р., №03/13-10 від 27.03.2013р., №04/13-01 від 08.04.2013р., №04/13-03 від 17.04.2013р., №04/13-04 від 23.04.2013р., №04/13-05 від 27.03.2013р., №05/13-01 від 14.05.2013р., №05/13-03 від 16.05.2013р., №06/13-01 від 10.06.2013р., №07/13-04 від 17.07.2013р., №07/13-05 від 17.07.2013р., №07/13-07 від 25.07.2013р., №08/13-01 від 01.08.2013р., №08/13-06 від 28.08.2013р. передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 132 328 грн. 30 коп.

Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати отриманого товару виконав частково в сумі 102328грн. 30коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по банківському рахунку.

Позивачем було направлено відповідачу претензію вих. №09-19 від 07.10.2013 року з вимогою сплатити залишок заборгованості, яка відповідачем залишена без відповіді.

На час розгляду справи заборгованість відповідача за отриманий згідно договору №20-12 від 30.08.2012 року товар становить 30 000грн. 00коп.

За порушення термінів виконання грошових зобов’язань позивачем нараховано відповідачу 150 грн. 30 коп. - 3% річних за період з 26.10.2013р. по 25.02.2014р., 390грн. 00коп.- інфляційних втрат за період з 01.10.2013р. по 31.01.2014р., 3 845 грн. 70 коп. - пені.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 691 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до вимог ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме видатковими накладними, довіреностями, випискою по банківському рахунку щодо часткової оплати вартості товару, з огляду на що, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 30 000 грн. 00 коп. заборгованості обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 3845грн. 70 коп. - пені, 150 грн. 30коп. - 3% річних, нарахованих за період з 26.10.2013р. по 25.02.2014р. та 390грн. 00коп.- інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.10.2013р. по 31.01.2014р. судом враховується таке.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 7.1 договору визначено, що у випадку не оплати або несвоєчасної оплати за поставлений товар покупець зобов’язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення. Пеня розраховується від суми боргу за кожен за день прострочення.

У п.1.4 постанови Пленум Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013р. роз'яснено, що з урахуванням пункту 30. 1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. При цьому порушення банком, що обслуговує платника (боржника), строку перерахування коштів до банку, який обслуговує кредитора, або несвоєчасне зарахування банками коштів на рахунок кредитора, в зв'язку з чим сталося прострочення виконання грошового зобов'язання, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання цього зобов'язання, однак надає боржникові право звернутися до банку, який його обслуговує, з вимогою щодо сплати пені відповідно до пункту 32. 2 статті 32 названого Закону (див. також частину третю статті 343 ГК України).

На підставі наведеного, зважаючи на строки оплати поставленого товару визначені у п. 7.2 договору, дати погашення заборгованості по оплаті поставленого товару та визначені позивачем періоди нарахування пені суд вважає правомірним нарахування пені в розмірі 3741грн. 98коп., а саме: на борг за поставлений товар 30.08.2012р. на суму 1216,50 грн. починаючи з 15.09.2012р. по 24.09.2012р. пеня в сумі 4грн. 99коп.; на борг за поставлений товар 25.09.2012р. на суму 3418,8грн. починаючи з 10.10.2012р. по 26.03.2013р. пеня в сумі 235грн. 39коп.; на борг за поставлений товар 19.10.2012р. на суму 2244грн. починаючи з 03.11.2012р. по 26.03.2012р. пеня в сумі 132грн. 43коп.; на борг за поставлений товар 06.11.2012р. на суму 8 689 грн. починаючи з 21.11.2012р. по 26.03.2013р. пеня в сумі 448грн. 74коп.; на борг за поставлений товар 23.04.2013р. на суму 12800грн. починаючи з 08.05.2013р. по 13.05.2013р. пеня в сумі 31грн. 56коп.; на борг за поставлений товар 30.04.2013р. на суму 14244грн. починаючи з 15.05.2013р. по 09.07.2013р. пеня в сумі 46грн. 83коп., а на суму 8244грн. починаючи з 23.05.2013р. по 09.07.2013р. пеня в сумі 155грн. 84коп.; на борг за поставлений товар 14.05.2013р. на суму 7800 грн. починаючи з 29.05.2013р. по 09.07.2013р. пеня в сумі 128грн. 22коп., а на суму 2044грн. починаючи з 20.07.2013р. по 11.07.2013р. пеня в сумі 1грн. 57коп.; на борг за поставлений товар 16.05.2013р. в сумі 15 127грн. 20коп. починаючи з 31.05.2013р. по 11.07.2013р. пеня в сумі 247грн. 84коп., а на суму 7171грн. 20коп. починаючи з 12.07.2013р. по 22.08.2013р. пеня в сумі 113грн. 56коп.; на борг за поставлений товар 10.06.2013р. в сумі 1060грн. 80коп. починаючи з 25.05.2013р. по 22.08.2013р. пеня в сумі 23грн. 72коп.; на борг за поставлений товар 17.07.2013р. в сумі 16600грн. починаючи з 01.08.2013р. по 22.08.2013р. пеня в сумі 135грн. 53коп., а на суму 16572грн. 80коп. починаючи з 23.08.2013р. по 29.08.213р. пеня в сумі 41грн. 32коп., а на суму 6572грн. 80коп. починаючи з 30.08.2013р. по 09.10.2013р. пеня в сумі 95грн. 98коп., а на суму 5272грн. 80коп. починаючи з 10.10.2013р. по 24.10.213р. пеня в сумі 28грн. 17коп., а на суму 2272грн. 80коп. починаючи з 25.10.2013р. по 31.01.2014р. пеня в сумі 80грн. 14коп.; на борг за поставлений товар 25.07.2013р. в сумі 3 427,20 грн. починаючи з 09.08.2013р. по 09.02.2014р. пеня в сумі 226грн. 20коп.; на борг за поставлений товар 01.08.2013р. в сумі 18500грн. починаючи з 16.08.2013р. по 16.02.2014р. пеня в сумі 1218грн. 97коп.; на борг за поставлений товар 28.08.2013р. в сумі 5800грн. починаючи з 12.09.2013р. по 25.02.2014р. пеня в сумі 344грн. 98коп. У решті заявленої до стягнення пені у позові необхідно відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність розрахунку заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат суд вважає позовні вимоги в цій частині правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 33, 34, 44, 49, 82-84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ореол Колор" м. Полтава до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого-торгівельного підприємства "Агропереробка" с. Велика Омеляна Рівненського району Рівненської області про стягнення 34386грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого-торгівельного підприємства "Агропереробка" (Рівненська область, Рівненський район, с. Велика Омеляна, вул. Ярослава Гашека, 120, код 22572180) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ореол Колор" (м. Полтава, вул. Фрунзе, 2, оф.305, код 37531164) 30 000грн. 00коп. (тридцять тисяч гривень 00коп.) - основного боргу, 150 грн. 30коп. (сто п’ятдесят гривень 30 коп.) - 3% річних, 3741грн. 98коп. (три тисячі сімсот сорок одна гривня 98коп.) - пені, 390грн.00коп.(триста дев'яносто гривень 00коп.) - інфляційних втрат, 1821грн. 52коп. (одна тисяча вісімсот двадцять одна гривня 52коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано 02.06.2014р.

Суддя Кочергіна В.О.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (36014, м. Полтава, вул. Фрунзе, 2, оф. 305);

3 - відповідачу рекомендованим (35360, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Велика Омеляна, вул.Ярослава Омеляна, 120).