Постанова № 38996893, 27.05.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2014 року м.Львів № 813/2465/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Гуменюк В.М., представника позивача Береза І.Я., представника відповідача Гусаревич В.М. розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до приватного підприємства «Кінно-спортивної школи «Вадим» про стягнення боргу,

встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до приватного підприємства «Кінно-спортивна школа «Вадим» про стягнення з рахунків платника податків боргу в сумі 81647,24 грн.

З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог № 3837/10/10 від 14.05.2014 року, поданої представником позивача у судовому засіданні 14.05.2014 року, позивач просить стягнути з рахунків відповідача у банках борг у сумі 103284,38

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заборгованість відповідача виникла внаслідок несплати плати за землю з юридичних осіб в сумі 103284,38 грн. Заборгованість підтверджується корінцем податкової вимоги, податковими деклараціями, довідкою про заборгованість, зворотнім боком облікової картки платника.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив, подав до суду заперечення (вх. № 11510 від 31.03.2014 року). Зазначив, що податкової вимоги про сплату податкового боргу не отримував, вважає податкове зобов'язання не узгодженим. Стверджує, що оскільки договір оренди зареєстрований в реєстрі 09.09.2009р. за №04:09:454:00005 нечинний, то і відсутні підстави у позивача для стягнення орендної плати. Даний договір був чинний до 09.09.2012р., як прописано у постанові Мостиського районного суду Львівської області від 31.07.2012р., яке набрало законної сили і за цей період відповідачем сплачувались суми орендної плати. Окрім того, як прописано у постанові Мостиського районного суду Львівської області від 21.12.2012р. і стверджено сторонами в засіданні суду відповідачем сплачено орендну плату за жовтень-грудень 2012 року по даному договору, хоч він і на даний час уже був не чинний. Щодо договору оренди зареєстрованого в реєстрі 09.09.2009р. за №04:09:454:00004, то він чинний і з врахуванням переплати за попередні періоди по договору, який нечинний, стягувати податок теж недоцільно, оскільки слід зробити перерахунок уже сплачених сум. Подаючи податкову декларацію з плати за землю, платник сумував суму плати по двох договорах в одній декларації. Просить у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому запереченні, просив у його задоволенні відмовити повністю.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Приватне підприємство «Кінно-спортивна школа «Вадим» зареєстровано 02.03.2006 року, що підтвердженого Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 18348489 від 17.03.2014 року.

Відповідно до податкової декларації з плати за землю за 2013 рік та за 2014 рік, сума орендної плати, яка підлягає сплаті відповідачем за 2013-2014 рік, становить 173108,36 грн.

02.03.2013 року позивачем виставлено відповідачу податкову вимогу форми «Ю» № 38-15, відповідно до якої загальна сума боргу відповідача становить 7046,16 грн.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно з п. п. 16.1.3. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п. п. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 31.1. ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно зі ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з п. 54.1. ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 57.1. ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У судовому засіданні Судом встановлено, що сума орендної плати, яку відповідач вказував у податкових деклараціях з плати за землю за 2013 рік та за 2014 рік, складається із сум орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,3823 га відповідно до договору оренди землі від 27.08.2009 року та земельною ділянкою площею 1,7991 га відповідно до договору оренди землі від 27.08.2009 року. Також Судом встановлено, що дія договору оренди землі від 27.08.2009 року про користування відповідачем земельною ділянкою площею 1,7991 га закінчилась 09.09.2012 року.

Суд зазначає, що відповідно до положень статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1-го лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1-го числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Відтак, Суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для включення до податкових декларацій з плати за землю за 2013 рік та за 2014 рік суми орендної плати за оренду земельної ділянки площею 1,7991 га відповідно до договору оренди землі від 27.08.2009 року, а у позивача відсутні підстави для стягнення вказаної суми орендної плати в якості податкового боргу відповідача.

З огляду на наведене, Суд вважає підставними позовні вимоги стосовно стягнення з рахунків відповідача суми податкового боргу, який виник внаслідок несплати орендної плати за землю з юридичних осіб за користування земельною ділянкою площею 0,3823 га відповідно до договору оренди землі від 27.08.2009 року на загальну суму (з урахуванням часткової сплати) 12659,39 грн.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. ст. 49, 70 КАС України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Беручи до уваги те, що відповідачем суму податкової заборгованості в розмірі 12659,39 грн. не сплачено, суд вважає адміністративний позов у цій частині обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення. У задоволенні решти адміністративного позову слід відмовити.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовільнити частково.

Стягнути з рахунків приватного підприємства «Кінно-спортивної школи «Вадим» (Мостиський район, смт.Судова-Вишня, вул. 1-го листопада, 43, кВ.12 ЄДРПОУ 34250880) податковий борг на користь Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (м.Городок, вул. м-н Гайдамаків,24) кошти в сумі 12659 (дванадцять тисяч шістсот п'ятдесят девять) грн. 39 (тридцять девять) коп.

У задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 02 червня 2014 року.

Суддя Сподарик Н.І.