Ухвала суду № 38994196, 29.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4098/14 Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

29 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Твердохліб В.А., Троян Н.М.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на ухвалу судді Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до Корпорації Державна науково-виробнича корпорація «Київський інститут автоматики» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2014 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом Корпорації Державна науково-виробнича корпорація «Київський інститут автоматики» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках у розмірі 2 519 832,09 грн.. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у відповідача утворилась заборгованість у зазначеному розмірі, яка на день звернення до суду відповідачем не сплачена, а саме: з орендної плати за землю з юридичних осіб на суму 99 663,94 грн., з земельного податку з юридичних осіб - 1 295 402,15 грн., з податку на додану вартість - 1 124 766,00 грн. Заходи по погашенню податкового боргу щодо боржника вичерпано і не призвели до погашення боргу, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 квітня 2014 року адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві в частині вимог про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках з Корпорації Державна науково-виробнича корпорація «Київський інститут автоматики» на загальну суму 984 557,66 грн. залишено без розгляду.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу судді першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Залишаючи позовну заяву позивача без розгляду, суддя суду першої інстанції виходив з того, що останнім пропущено строк звернення до адміністративного суду без поважних на те причин.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується виходячи з наступного.

Згідно до змісту ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення). Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Згідно до частин 1, 2 статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Слід зазначити, що відповідно до п.п.15.2.1 п.15.2 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-III, у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.

Дане положення кореспондується з положеннями п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, у якому зазначається, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації згідно абз.2 п.5.1 ст.5 Закону № 2181-III вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181-III, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації.

У п.п.4.1.4. п.4.1 ст.4 Закону № 2181-III зазначається: а) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

Відповідно до п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону №2181-III, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно із визначенням, наведеним в пункті 1.3 статті 1 Закону України № 2181-III, податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Таким чином, останнім днем для звернення до суду про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість, що виник у зв'язку з несплатою зобов'язань, визначених платником у податкових деклараціях: - №616511 від 17.12.2009 року за листопад 2009 року, загальна сума боргу 50 079,14 грн., (граничний термін сплати самостійно визначеного платником зобов'язання за листопад 2009 року - 30.12.2009 року) є 30.12.2012 року; - №689274 від 19.01.2010 року за грудень 2009 року, загальна сума боргу 12 201,00 грн., (граничний термін сплати самостійно визначеного платником зобов'язання за грудень 2009 року - 30.01.2010 року) є 30.01.2013 року; - №32619 від 17.02.2010 року за січень 2010 року, загальна сума боргу 603,69 грн., (граничний термін сплати самостійно визначеного платником зобов'язання за січень 2010 року - 02.03.2010 року) є 02.03.2013 року; - №58322 від 18.03.2010 року за лютий 2010 року, загальна сума боргу 8 686,00 грн., (граничний термін сплати самостійно визначеного платником зобов'язання за лютий 2010 року - 30.03.2010 року) є 30.03.2013 року; - №117616 від 19.04.2010 року за березень 2010 року, загальна сума боргу 798,00 грн., (граничний термін сплати самостійно визначеного платником зобов'язання за березень 2010 року - 30.04.2010 року) є 30.04.2013 року; - №201421 від 18.05.2010 року за квітень 2010 року, загальна сума боргу 12 239,00 грн., (граничний термін сплати самостійно визначеного платником зобов'язання за квітень 2010 року - 30.05.2010 року) є 30.05.2013 року; - №223269 від 16.06.2010 року за травень 2010 року, загальна сума боргу 7 835,00 грн., (граничний термін сплати самостійно визначеного платником зобов'язання за травень 2010 року - 30.06.2010 року) є 30.06.2013 року; - №280548 від 15.07.2010 року за червень 2010 року, загальна сума боргу 11 994,00 грн., (граничний термін сплати самостійно визначеного платником зобов'язання за червень 2010 року - 30.07.2010 року) є 30.07.2013 року; - №379172 від 18.08.2010 року за липень 2010 року, загальна сума боргу 19 989,00 грн., (граничний термін сплати самостійно визначеного платником зобов'язання за липень 2010 року - 30.08.2010 року) є 30.08.2013 року; - №405911 від 16.09.2010 року за серпень 2010 року, загальна сума боргу 20 343,00 грн., (граничний термін сплати самостійно визначеного платником зобов'язання за серпень 2010 року - 30.09.2010 року) є 30.09.2013 року; - №476350 від 15.10.2010 року за вересень 2010 року, загальна сума боргу 15 527,00 грн., (граничний термін сплати самостійно визначеного платником зобов'язання за вересень 2010 року - 30.10.2010 року) є 30.10.2013 року; - №555140 від 17.11.2010 року за жовтень 2010 року, загальна сума боргу 33 680,00 грн., (граничний термін сплати самостійно визначеного платником зобов'язання за жовтень 2010 року - 30.11.2010 року) є 30.11.2013 року; - №588551 від 16.12.2010 року за листопад 2010 року, загальна сума боргу 28 015,00 грн., (граничний термін сплати самостійно визначеного платником зобов'язання за листопад 2010 року - 30.12.2010 року) є 30.12.2013 року; - №646264 від 18.01.2011 року за грудень 2010 року, загальна сума боргу 53 310,00 грн., (граничний термін сплати самостійно визначеного платником зобов'язання за грудень 2010 року - 30.01.2011 року) є 30.01.2014 року; - №26317 від 21.02.2011 року за січень 2011 року, загальна сума боргу 3 589,00 грн., (граничний термін сплати самостійно визначеного платником зобов'язання за січень 2011 року - 02.03.2011 року) є 02.03.2014 року.

Відповідно до п.п.5.2.1. п.5.2 ст.5 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Граничним терміном звернення до суду податкового органу про стягнення заборгованості з податку на додану вартість, що виникла у зв'язку з несплатою зобов'язань, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях: - у розмірі 10,26 грн., №0018041512/0 від 12.02.2010 року, (отримане повноважним представником відповідача 12.02.2010 року) є 12.02.2013 року; - у розмірі 239,30 грн., №0018051512/0 від 12.02.2010 року, (отримане повноважним представником відповідача 12.02.2010 року) є 12.02.2013 року;

Крім того, граничним терміном звернення до суду податкового органу про стягнення заборгованості у загальному розмірі 13 734,00 грн. з земельного податку з юридичних осіб, що виникла у зв'язку з несплатою зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні №084511509 від 16.04.2010 року (отримане повноважним представником відповідача 16.04.2010 року) є 26.04.2013 року.

Відповідно до ч.1, 2 ст.17 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року №2535-XII, податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Аналогічні положення містяться у ст.287 Податкового кодексу України.

Таким чином, звернутися до суду про стягнення податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб, що виникла у зв'язку з несплатою зобов'язання, визначеного платником у деклараціях: - №4498 від 02.02.2009 року за 2009 рік, сума боргу за період з вересня по грудень 2009 року - 146 375,38 грн., (граничний термін сплати самостійно визначеного платником зобов'язання - 30.01.2010 року) податковий орган мав не пізніше 30.01.2013 року; - №7238 від 29.01.2010 року за 2010 рік, загальна сума боргу - 476 806,43 грн., (граничний термін сплати самостійно визначеного платником зобов'язання - 30.01.2011 року) податковий орган мав не пізніше 30.01.2014 року; - №2230 від 27.01.2011 року за 2011 рік, сума боргу за січень 2011 року - 30 109,27 грн., (граничний термін сплати самостійно визначеного платником зобов'язання за січень 2011 року - 02.03.2011 року) податковий орган мав не пізніше 02.03.2014 року;

Крім того, звернутися до суду про стягнення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб, що виникла у зв'язку з несплатою зобов'язання, визначеного платником у деклараціях: - №1342 від 21.01.2009 року за 2009 рік, сума боргу за період з серпня по грудень 2009 - 10 228,30 грн., (граничний термін сплати самостійно визначеного платником зобов'язання - 30.01.2010 року) податковий орган мав не пізніше 30.01.2013 року; - №7297 від 29.01.2010 року за 2010 рік, загальна сума боргу - 25 999,28 грн., (граничний термін сплати самостійно визначеного платником зобов'язання - 30.01.2011 року) податковий орган мав не пізніше 30.01.2014 року; - №2229 від 27.01.2011 року за 2011 рік, сума боргу за січень 2011 року - 2 166,61 грн., (граничний термін сплати самостійно визначеного платником зобов'язання за січень 2011 року - 02.03.2011 року) податковий орган мав не пізніше 02.03.2014 року;

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, податкова інспекція звернулась з адміністративним позовом лише 28 березня 2013 року, тобто з пропуском строку, встановленого п.п.15.2.1 п.15.2 ст.15 Закону №2181 в редакції, що діяла на час виникнення заборгованості та п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України, яким регулюється питання про стягнення податкового боргу станом на день звернення податкового органу до суду із даним позовом.

Позивачем до позовної заяви не додано клопотання про поновлення строку звернення до суду з наведенням доводів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, а саме, існування обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду, доказів, які б свідчили про існування таких обставин позивачем.

З огляду на встановлений на підставі викладених в позовній заяві доводів та доданих до нього матеріалів і з врахуванням положень законодавства, яким регулюються спірні правовідносини, доведений факт невчасного звернення податкового органу до суду із даним позовом в частині стягнення боргу в розмірі 984 557,66 грн., а також відсутність підстав вважати причини пропуску строку поважними, суддя суду першої інстанції дійшла правильного висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду в частині вимог про стягнення заборгованості на загальну суму 984 557,66 грн. (з орендної плати за землю з юридичних осіб на суму 38 394,19 грн., з земельного податку з юридичних осіб - 667 025,08 грн., з податку на додану вартість - 279 138,39 грн.).

Згідно до частини 3 статті 99 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, позивачем було порушено шестимісячний строк звернення до суду, встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України.

Згідно ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції винесено законне, обґрунтоване рішення з врахуванням норм чинного законодавства і не знаходить підстав для його скасування.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та є таким, що не відповідають обставинам справи.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержання норм процесуального та матеріального права, в зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві - залишити без задоволення, а ухвалу судді Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 квітня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 03 червня 2014 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено - 29 травня 2014 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Троян Н.М.

Твердохліб В.А.