Ухвала суду № 38994097, 19.05.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2014 року Справа № 1837/13/876

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Ліщинський А.М.,

судді Запотічний І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження м.Львові апеляційну скаргу Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.12.2012р. по справі № 2а-10138/12/1370 за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова до Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України про стягнення коштів для погашення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

30.11.2012 року Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Львова звернулась в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України про стягнення до бюджету коштів в розмірі 14317,16 гривень з рахунків у банках.

В обгрунтування адміністративного позову покликається на те, що, у відповідача наявна заборгованість по сплаті орендної плати з юридичних осіб, яка виникла внаслідок несплати самостійно задекларованої суми, зазначеної у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9004499426 за 2012 рік у сумі 42951,48 гривень, з яких до бюджету не сплачено 14317,16 гривень. Вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено, стягнуто із Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України на користь державного бюджету кошти в 14317 гривень 16 копійок.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, вважаючи її неправомірною та необгрунтованою, Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони подало апеляційну скаргу.

В обгрунтування апеляційної скарги покликається на те, що 04.12.2009 р. між Львівською міською радою (орендодавець) та Західним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (орендар) було укладено договори оренди землі за реєстраційними номерами Ш-1734, та Ш-1733. Відповідно до зазначених договорів, орендодавець надає в оренду, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки, які знаходяться у м. Львові на вул. Плуговій, 5 для реконструкції будівлі дитячого дошкільного закладу під житловий будинок та його обслуговування.

Керуючись п.16 визначених договорів та ст. 19 Земельного кодексу України, цільове призначення земельних ділянок визначено як землі житлової та громадської забудови.

Відповідно до декларації від 31.05,2011року №ЛВ14211001746 виданою Інспекцією ДАБК у Львівській області житловий будинок за адресою: вул. Плугова,5 м. Львів був зданий в експлуатацію.

За актом приймання-передачі житлового фонду від 31.10.2011р., Західне УКБ МО України передало зазначений житловий будинок Дочірньому підприємству «ЖЕК ВАТ «ЛДБК №2».

Згідно із ст.19 Закону України «Про оренду землі», після завершення будівництва та прийняття об'єкта в експлуатацію орендар земельної ділянки, наданої для потреб будівництва та обслуговування відповідного об'єкта, має право на припинення дії договору оренди землі.

Слід також зазначити, що відповідно до виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців по зазначеній адресі зареєстровано ОСББ «Затишок на Плуговій», яке повинно здійснювати обслуговування зазначеного будинку та сплачувати всі платежі, що визначенні чинним законодавством України.

Крім того, 24.10.2011 р. Галицьким районним судом м. Львова було ухвалено постанову у справі №2а-222/2011 р., якої повністю було задоволено адміністративний позов військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах Міністерства оборони України та КЕВ м. Львова до Львівської міської ради, зокрема: визнано протиправними ухвали Львівської міської ради: №2734 від 18.06.2009 р. «Про користування Західним УКБ МО України земельними ділянками на вул. Плуговій, 5», та №2876 від 30.09.2009 р. «Про розгляд протесту прокурора м. Львова від 05.08.2009 р. №610 вих.»; визнано недійсними договори оренди землі №Ш-1733 та №Ш-1734 від 04.12.2009 р., укладених із Львівською міською радою. Проте, Львівською міською радою будо подано клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження зазначеної постанови, однак справа знаходиться у Львівському адміністративному апеляційному суді (суддя Каралюс, справа №122447/11) та станом на сьогоднішній день не розглянута. Таким чином, апелянт вважає, що сплачувати орендну плату на підставі договору оренди, який визнано недійсним для ЗУКБ МО України є безпідставно.

Апелянт в судове засідання не з'явився, повноважного представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідач у судове засідання повноважного представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

За вказаних обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження відповідно до норм статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану постанову слід залишити без задоволення.

Даючи правову оцінку покликанням апелянта на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та помилкове застосування норм процесуального права, колегія суддів виходить з таких міркувань.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Львівської міської ради і перебуває на обліку платників податків у ДПІ у Шевченківському районі м. Львова. Як встановлено з податкової декларації з плати за землю за 2012 рік, загальна сума зобов'язання відповідача перед бюджетом за даним видом платежу становить 42951,48 грн., по 3579,29 грн. щомісяця. Отже, сума податку, який відповідач повинен був сплатити за травень-серпень 2012 року, становить 14317,16 грн. Оскільки платник податку свого обов'язку не виконав, у нього виник податковий борг.

На виконання покладених на відповідача обов'язків по сплаті податкових платежів, відповідач надсилав йому податкові вимоги. Разом з тим, вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідача. Згідно з долучених до справи доказів податковий борг відповідача станом на дату судового розгляду справи становить 14317,16 грн. і залишається непогашеним.

Спірні правовідносини регулюються податковим законодавством, а саме Податковим кодексом України. Так, згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Строком сплати податку та збору, згідно з п. 31.1 статті 31 ПК України, визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п. 287.3. ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як встановлено підп. 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.п. 95.1-95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Судом апеляційної інстанції не беруться до уваги покликання апелянта на відсутність підстав для сплати податкових зобов'язань з урахуванням того, що відповідачем самостійно задекларовано сума зобов'язання у податковій декларацій, та яка є частково погашена відповідачем, а отже, це свідчить про узгодженість такого податкового зобов'язання, та його часткове добровільне виконання.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2013 року відстрочено Західному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.12.2012 року у справі №2а/10138/12/1370 до розгляду апеляційної скарги по суті.

З врахуванням вказаної обставини суд вважає за необхідне стягнути з апелянта передбачений Законом України «Про судовий збір» розмір судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закон України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Частиною 2 статті 4 вказаного Закону визначено ставки судового збору, відповідно до якої, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Даною нормою також визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, ставка судового збору становить 0,03 розміру мінімальної заробітної плати, а за подання позову майнового характеру - 1 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет на 2013 рік" мінімальна заробітна плата станом на 1 січня 2013 року становить 1147 грн.

Із позовної заяви та постанови суду першої інстанції вбачається, що предметом адміністративного позову є стягнення коштів для погашення податкового боргу, тобто даний адміністративний позов носить майновий характер розмір майнових вимог якого становить 14317,16 гривень.

Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання до адміністративного суду апеляційної скарги становить 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми, тобто 715,85 грн. 85 коп. (1147*0,1/2 = 715 грн. 85 коп.).

Зазначені кошти мають бути сплачені до державного бюджету за реквізитами: одержувач - Державний бюджет Галицького району м. Львова, код ЄДРПОУ - 38007573, рахунок - 31219206781004, банк одержувача -ГУДКУ у Львівській області, МФО банку - 825014, призначення платежу - судовий збір за подання апеляційної скарги, код - 34668371.

З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 197, ст. 198, ст.200, ст.206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.12.2012р. по справі № 2а-10138/12/1370 без змін.

Зобов'язати орган Державної казначейської служби України стягнути на користь держави 715 грн. 85 коп. судового збору шляхом списання із рахунку Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвали законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Ліщинський А.М.

Запотічний І.І.