Ухвала суду № 38987644, 21.01.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"21" січня 2014 р.

справа № 2а-0470/8725/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2011 року по справі № 2а/0470/8725/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЗМО Ропчице»

до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача № 0002911501/0 від 22.12.2010 року.

Постановою суду першої інстанції позовні вимоги задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002911501/0 від 22.12.2010 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Просить скасувати постанову суду та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції у повному обсязі не було з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи. Зроблені судом висновки не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення судом першої інстанції рішення з порушеннями норм чинного законодавства.

У судове засідання представники учасників процесу не з’явилися, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що в період з 01.12.2010 по 02.12.2010 посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку платника податку на прибуток позивача з питань виявлення арифметичних або методологічних помилок у поданій платником декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2010 року. За результатом проведеної перевірки складено акт № 4529/260/1501/32693432 від 02.12.2010 року.

Згідно висновків акту перевірки, податковим органом встановлені порушення позивачем п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону № 2275-VI), що призвело до заниження податкового зобов’язання по податку на прибуток за 3 квартали 2010 року у сумі 545 938 грн.

На підставі акту перевірки, відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від № 0002911501/0 від 22.12.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 545 938 грн. за основним платежем та 27 296,9 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що з урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань та внесення змін до рядку 04.1 декларації позивача з податку на прибуток підприємств, помилки допущені позивачем у декларації не призвели до заниження податкового зобов’язання.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи позивач в декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2010 року, поданої до податкових органів невірно визначено суму рядка 04.9 (від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього податкового року).

Позивач подав до декларації з податку на прибуток уточнюючи розрахунки податкових зобов’язань від 20.12.2010 року щодо помилкового показання суми від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток у рядку 04.9, пояснення до них та разом із запереченням на акт перевірки.

Підпунктом 17.1.4 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до п.17.2 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

Згідно з п. 2.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003, № 143, якщо платником самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, то відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. (з урахуванням строків давності) такий платник має право надати уточнюючий розрахунок.

Будь-яких обмежень щодо строку подачі уточнюючих розрахунків вказана норма не містить.

Відповідно до п. 2.10 Примірного порядку проведення камеральної перевірки та здійснення контролю за справлянням податку на прибуток, затвердженого наказом ДПА України від 05.12.2008, № 761, якщо при проведенні перевірки податкової звітності з податку на прибуток виникають питання щодо достовірності окремих звітних показників або виявлено невідповідності, які вказують на можливі порушення податкового законодавства, підрозділи адміністрування податку на прибуток повинні отримати від платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з цих питань, запросити платників податків (їх представників) для перевірки правильності заповнення податкової звітності (декларування окремих даних).

Уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань подані позивачем вже після проведення відповідачем камеральної перевірки, а отже підстави для коригування (подання уточнюючого розрахунку) показників податкової звітності за перевірені під час документальної перевірки періоди або періоди, що перевіряються, в частині виявлених порушень, у платника відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно до акту перевірки відповідачем виявлено лише одне порушення допущене відповідачем у рядку 04.9 декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2010 року.

Порушення допущене позивачем у рядку 04.1 декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2010 року відповідачем виявлено не було, а тому позивач вправі коригувати рядок 04.1 декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2010 року шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Відповідач всупереч вимогам наказу ДПА України № 756 від 30.09.2010 року «Про затвердження Узагальнюючого податкового роз’яснення щодо подачі уточнюючих розрахунків платників податків» не прийняв до уваги уточнюючі розрахунки (рядку 04.9 в декларації) та пояснення позивача, які підтверджують правильність суми зазначеної у рядку 04.1, де відповідач виявив помилку та спростовують доводи щодо заниження позивачем податкового зобов’язання.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального та процесуального права, тому постанову суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2011 року по справі № 2а/0470/8725/11 залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун