Постанова № 38986170, 26.05.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2014 р. Справа № 805/3729/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Кравченко Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області до Товариства з додатковою відповідальністю «Металургремонт» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

встановив:

25 березня 2014 року Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області (далі - Позивач або УПФУ) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Металургремонт» (далі - Відповідач або ТзДВ «Металургремонт»), в якому просило стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, за лютий 2014 року в сумі 22 204,67 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач вказав, що ТзДВ «Металургремонт» є страхувальником і щомісяця має відшкодовувати суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах його колишнім працівникам. На час звернення до суду ТзДВ «Металургремонт» має заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, яка утворилася за лютий 2014 року і становить 22 204,67 грн.

Посилаючись на п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і п.п.2.1.1 п.2.1, п.п.6.1 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, Позивач просив задовольнити адміністративний позов.

11 квітня 2014 року через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду представник відповідача надав заперечення до позову (а.с.57-61), сутність яких полягала в наступному.

На адресу ТзДВ «Металургремонт» позивач надіслав повідомлення за № 2557/04 від 05 лютого 2014 року, в додатках до якого були зазначені наступні розрахунки: № 18/2-04 на суму 1 808,79 грн.; № 3109/02 від 03 лютого 2014 року на суму 9 025,66 грн.; розрахунок без номеру та дати на суму 2 489,14 грн.; № 18 від 30 грудня 2013 року на суму 287,38 грн.; № 6/02 від 06 січня 2014 року на суму 4 825,19 грн.

До адміністративного позову позивачем додані розрахунки УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, УПФУ в Приморському районі м. Маріуполя, УПФУ в Першотравневому районі, про існування яких відповідачу не було відомо до дати отримання копії позову.

Дані факти свідчать про те, що позивачем було безпідставно та без документального підтвердження надіслано на адресу відповідача повідомлення з вимогою сплатити суму у розмірі 22 204,67 грн.

За твердженням відповідача, підставою для сплати місячних сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є повідомлення, в яких УПФУ зобов'язаний визначити суму сплати місячних сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на підставі розрахунків.

Всупереч наведеним положенням, позивач самостійно визначив суми для сплати місячних сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

УПФУ в Іллічівському районі м. Маріуполя не є належним позивачем по справі, оскільки кожен територіальний орган Пенсійного фонду України призначає пільгову пенсію особі, яка працювала на роботах за Списком № 2, та розраховує фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій. Фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій були розраховані і обліковуються в кожному територіальному органі Пенсійного фонду України окремо.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах не передбачено право одного територіального Пенсійного фонду України стягувати витрати на виплату та доставку пільгової пенсій, здійснених іншим територіальним органом.

Для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 особам повинна мати стаж роботи 12,5 років при загальному стажі 25 років.

Таким чином, для перевірки правильності розрахунків необхідні відомості про весь період роботи в організаціях, де особами виконувалися роботи за Списком № 2, з датами прийняття на роботу та звільнення з строком роботи цих осіб.

З урахуванням наведеного відповідач вважав позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Про дату, час і місце судового розгляду сторони повідомлені з дотриманням вимог ст.ст.33-36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що підтверджено рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с.67-68).

19 травня 2014 року через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, вказавши, що наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не надав.

На підставі положень ч.ч.1, 4 ст.122, ч.4, 6 ст.128 КАС України розгляд справи здійснено в письмовому провадженні на підставі наявних у справі доказів.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Товариство з додатковою відповідальністю «Металургремонт» (ідентифікаційний код 00192063) зареєстроване у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 22 серпня 1994 року, про що 16 грудня 2011 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений запис за № 1 274 145 0000 008507.

Вказані обставини встановлені на підставі довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 380577, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ № 407344 та даних ресурсу «Пошук відомостей в ЄДР» державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» (а.с.4-7, 28-49).

ТзДВ «Металургремонт» є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Металургремонт» (ідентифікаційний код 00192063), що підтверджено даними ресурсу «Пошук відомостей в ЄДР» державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» (а.с.28-49).

З 22 лютого 1991 року ТЗДВ «Металургремонт» перебуває на обліку в УПФУ як страхувальник за реєстраційним номером № 05-41-04-0018, про що свідчать відомості з Реєстру страхувальників ДРСС (а.с.131).

Територіальні органи УПФУ здійснюють виплату пенсії за віком колишнім працівникам відповідача, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, а саме: УПФУ в Іллічівському районі м. Маріуполя - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13; УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя - ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20; УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя - ОСОБА_21, ОСОБА_22; УПФУ в Приморському районі м. Маріуполя - ОСОБА_23, ОСОБА_24; УПФУ в Кам'янобрідському районі - ОСОБА_25; УПФУ у Володарському районі Донецької області - ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28; УПФУ у Волноваському районі - ОСОБА_29; УПФУ в Новоазовському районі Донецької області - ОСОБА_30; УПФУ в Першотравневому районі Донецької області - ОСОБА_31, (а.с.10-19).

Територіальні органи УПФУ здійснюють виплату пенсій за віком колишнім працівникам відповідача, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 (а.с.20-21).

Наявність у вказаних осіб права на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 підтверджено виданими відповідачем протоколами (розпорядженнями) про призначення пенсії та довідками про наявність підтвердження трудового стажу, що дає право на пільгову пенсію (а.с.70-85, 87-89, 91-94, 96-129).

Згадані вище особи працювали у ТзДВ «Металургремонт» і у ВАТ «Металургремонт», правонаступником якого є відповідач, та були зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В лютому 2014 року територіальні органи Пенсійного фонду України складали розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах згідно з п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а позивач надсилав їх адресу відповідача (а.с.9). Вказані розрахунки отримані страхувальником, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.8), однак останній відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не здійснив.

Факт виплати пільгових пенсій за Списком № 2 за лютий 2014 року підтверджується наданими позивачем довідками про розмір фактично виплаченої пенсії та наданими територіальними органами Пенсійного фонду України платіжними дорученнями (а.с.132-160).

Згідно з розрахунком суми заборгованості за лютий 2014 року заборгованість страхувальника перед Пенсійним фондом України становить 22 204,67 грн. (а.с.20-21).

Наявність у страхувальника заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, стягнення якої є предметом спору по справі, підтверджується даними картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 (а.с.130).

Докази погашення ТзДВ «Металургремонт» заборгованості, стягнення якої є предметом спору, суду не надані.

Вирішуючи справу по суті та враховуючи висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за наслідками розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.237 КАС України, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Відповідно до п.п.1, 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з п.п.1.1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27 червня 2002 року №11-2, (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року № 5-5) (далі - Положення), головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі разом з управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах утворюють систему територіальних органів Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади.

П.2.1. Положення визначені основні завдання територіальних органів Пенсійного фонду України, до яких, зокрема, належать 1) забезпечення у відповідному регіоні збору та ведення обліку надходжень коштів відповідно до законодавства, призначених для пенсійного забезпечення; 2) забезпечення призначення (перерахунку) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; 3) забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством; 4) ефективне та цільове використання коштів, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів, призначених для пенсійного забезпечення.

П.п.9 п.2.4. Положення передбачено право управлінь стягувати несплачені суми страхових внесків та інших платежів з їх платників.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах УПФУ виступає у якості суб'єкта владних повноважень, який звернувся до адміністративного суду на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.

Крім того, суд відзначає, що невиконання відповідачем обов'язку щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій має наслідком виникнення у позивача, як у особи, яка здійснила ці витрати, права на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз.1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» - «е» та «ж» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону.

Абз.4 п.1 ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) передбачено, що для платників збору, визначених п.п.1 та 2 ст.1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п.1 ст.4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлена ставка збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

П.п. «б», «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Суд відзначає, що згідно з правовою позицією Верховного Суду України обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 1 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Процедура обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі - Інструкція).

П.6.2 Інструкції передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах. При визначенні частки сплати окремого підприємства стаж ураховується в місяцях (шляхом переведення років у місяці).

Якщо пенсія на пільгових умовах призначена із взаємним зарахуванням періодів роботи, передбачених ст.ст.13, 14 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які дали право на цю пільгову пенсію, то відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій здійснюється тими підприємствами, на яких цей стаж було вироблено у розмірах, передбачених ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Як вбачається з п.6.5. Інструкції розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно з п.6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Як встановлено судом, на виконання вимог Інструкції УПФУ надіслало відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, страхувальник ці розрахунки отримав, проте відшкодування витрат не здійснив.

Посилання відповідача на порушення УПФУ порядку надіслання вказаних розрахунків не звільняє його від обов'язку з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2, визначених законом.

Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій оформлені у відповідності до вимог додатків 6 і 7 Інструкції, отже в розумінні ч.4 ст.70 КАС України, є належними та допустимими доказами стосовно предмету доказування.

Крім того, суд відзначає, що жодний з надісланих страхувальнику розрахунків у разі не згоди з фактичними нарахуваннями не був оскаржений у встановленому законом порядку.

П.6.9. Інструкції визначено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Таким чином, саме територіальний орган Пенсійного фонду України за місцем реєстрації підприємства є відповідальним за збір, акумуляцією та облік зазначених коштів.

Отже, посилання відповідача на те, що УПФУ в Іллічівському районі м. Маріуполя є неналежним позивачем по справі не приймаються судом до уваги.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, оскільки зі змісту застосованих до спірних правовідносин норм права та встановлених фактичних обставин вбачається обов'язок відповідача відшкодовувати витрати позивача на виплату та доставку пільгових пенсій.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2-15, 17-20, 51, 69-72, 94, 98, 159-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області до Товариства з додатковою відповідальністю «Металургремонт» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Металургремонт» (ідентифікаційний код 00192063) на користь Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області (ідентифікаційний код 23346669) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, за лютий 2014 року в сумі 22 204 (двадцять дві тисячі двісті чотири) гривні 67 копійок.

Постанова прийнята, складена і підписана у нарадчій кімнаті 26 травня 2014 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.