Ухвала суду № 38974129, 30.05.2014, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-п/754/58/14

Справа № 2603/16032/12

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2014 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Лісовської О.В.

за участю секретаря - Макас Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві заяву відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 березня 2013 року по цивільній справі за позовом ПАТ "Родовід Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13.03.2013 року задоволено позовні вимоги Банку про стягнення заборгованості за кредитним договором солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1 та судових витрат по справі.

19.05.2014 року представник відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 13.03.2013 року, посилаючись на те, що відповідачка ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про розгляд даної справи, оскільки з 2010 року проживала у Київській області, що підтверджується відповідною довідкою, а тому жодних повідомлень з суду не отримувала. Також в заяві зазначено про те, що під час розгляду справи судом не було враховано, що строк звернення до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1, як поручителя, пропущений, а тому стягнення з неї боргу є безпідставним. Представником відповідачки ОСОБА_1 також було подано клопотання про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення, зважаючи на те, що копію судового рішення від 13.03.2013 року представник отримав лише в січні 2014 року, після ознайомлення з матеріалами справи, звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення 10.02.2014 року, але ухвалою суду від 21.03.2014 року заяву було залишено без розгляду, у зв"язку з неусуненням недоліків. Дану ухвалу було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23.04.2014 року і 19.05.2014 року він повторно подав заяву та дане клопотання.

В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - повністю підтримав заяву про перегляд заочного рішення та клопотання про поновлення строку на подачу такої заяви, просив їх задовольнити, скасувати судове рішення та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Представник позивача - ПАТ "Родовід Банк" - в судовому засіданні з заявою не погодився. Пояснив, що відповідачці ОСОБА_1 судом надсилалася копія судового рішення, яка була нею отримана 06.04.2013 року, що підтверджується поштовою розпискою, а тому вважає, що нею пропущений строк для звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення, що було також підтверджено і ухвалою Апеляційного суду м. Києва. На підставі викладеного представник Банку просив відмовити у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення суду.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Суд вважає можливим розглядати заяву у відсутності відповідача, за наявних у справі матеріалів.

Зваживши доводи заяви представника відповідача, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява представника відповідачки ОСОБА_3 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено при розгляді заяви, заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13.03.2013 року задоволено позовні вимоги Банку про стягнення заборгованості за кредитним договором солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1 та судових витрат по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Згідно із ч. 1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з"явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як зазначає у своїй заяві представник відповідачки, підставою для скасування заочного рішення є те, що відповідачка не була повідомлена про розгляд справи, у зв"язку з чим не мала можливості належним чином захистити свої інтереси.

Дійсно, з письмових матеріалів справи вбачається, що відповідачка особисто не була повідомлена про розгляд справи, але з наданої представником відповідачки довідки від 21.02.2014 року (а.с.191) вбачається, що в період з 10.05.2010 року по 23.12.2013 року ОСОБА_1 фактично проживала в АДРЕСА_1.

Але ж згідно розписки від 17.01.2013 року (а.с.71, 72) дружина відповідача ОСОБА_2, який є сином відповідачки ОСОБА_1, отримала копію позовної заяви з додатками та повістки для вручення відповідачам, що не суперечить ч. 3 ст. 76 ЦПК України.

З наведеного вище можна зробити висновок про те, що відповідачці ОСОБА_1 було достеменно відомо про наявність на розгляді у суді цивільної справи про стягнення боргу, але за весь період розгляду вона не скористалася своїм правом на ознайомлення з матеріалами справи, надання заперечень або пояснень, а також на участь у судових засіданнях.

Також однією із підстав для скасування заочного рішення представник відповідачки вказує і те, що при розгляді справи не було враховано фактичні обставини справи, вимоги діючого законодавства, а також пропуск позивачем строку позовної давності для звернення з позовними вимогами до відповідачки ОСОБА_1, як поручителя.

Але з боку представника відповідачки не було надано жодних письмових доказів, що могли б вплинути на правильність вирішення справи. А тому суд вважає, що дані посилання також не можуть бути прийняті судом до уваги, як підстава для скасування заочного рішення суду.

Слід зазначити, що з аналізу статей ЦПК України, що регулюють заочний розгляд справи, вбачається, що заочне рішення може бути скасовано за наявності двох умов: якщо буде встановлено, що відповідач не з"явився в судове засідання з поважної причини та є докази, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Але при розгляді заяви представником відповідачки не було надано жодних доказів, що спростували б висновки суду, наведені в заочному рішенні суду, і які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 228 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Початок перебігу строку подання заяви про перегляд заочного рішення законодавець прив"язує до дня отримання копії судового рішення відповідачем.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, копія заочного рішення суду була надіслана на адресу відповідачки 15.03.2013 року, що підтверджується відповідним листом суду (а.с.88), та отримана нею 06.04.2013 року, що підтверджується поштовою розпискою (а.с.89).

10.02.2014 року представник відповідачки звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення, але ухвалою суді від 21.03.2014 року заяву було залишено без розгляду, у зв"язку з не усуненням недоліків. Дану ухвалу було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23.04.2014 року і 19.05.2014 року представник відповідачки повторно подав до суду заяву про скасування заочного рішення та клопотання про поновлення строку.

Таким чином, десятиденний строк на подачу заяву про перегляд заочного рішення для відповідачки слід рахувати з 06.04.2014 року, а звернувся представник відповідачки з першою заявою про перегляд заочного рішення лише 10.02.2014 року, з чого вбачається, що строк для подачі такої заяви був ним пропущений.

Як вказується в ухвалі Апеляційного суду м. Києва від 23.04.2014 року (а.с.167-168), неотримання відповідачкою копії судового рішення з причин фактичного непроживання за місцем свого постійного (зареєстрованого) місця проживання, про що не були повідомлені ані Банк, ані суд, не створює для неї права не отримувати поштову кореспонденцію, і відповідно підґрунтя для можливого усунення від виконання обов"язків, які випливають із укладеного договору поруки.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає, що заява представника відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду є безпідставною, поданою з порушенням строків, передбачених цивільно-процесуальним законодавством, а тому задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 228, 231, 232 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити представнику відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 березня 2013 року по цивільній справі за позовом ПАТ "Родовід Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: