Рішення № 38973705, 28.05.2014, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 229/598/14-ц

Провадження № 2/229/280/2014

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2014 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Панової Т.Л.

при секретарі Костіній І.В.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому зазначає, що їй та членам її сім"ї на праві власності належить квартира АДРЕСА_2.

Разом з нею в квартирі мешкає її чоловік ОСОБА_4

15 листопада 2013року її квартиру було залито водою з вини відповідача, через що були пошкоджені шпалери на стелях та стінах. В результаті чого їй довелося робити ремонт у квартирі. Вину відповідачів та факт залиття квартири підтверджується актом обстеження квартири від 18.11.2013року, складений КП "Комсервіс".

Оскільки квартира АДРЕСА_3 належить на праві власності відповідачам, саме вони, як законні власники повинні нести відповідальність за свою власність, а також вжити всіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання виникнення будь-яких обставин з негативними наслідками, у даному випадку залиття.

Для купівлі матеріалів та шпалер такої ж якості їй знадобиться 1794,82грн.

Збитки, завдані їй, як власнику квартири АДРЕСА_2 , в результаті її пошкодження внаслідок залиття, повинні бути відшкодованні відповідачами в повному обсязі.

Крім того, їй внаслідок залиття квартири в результаті неправомірних дій відповідачів, було завдано моральну шкоду, яка полягає в порушенні права власності, зокрема внаслідок пошкодження квартири водою, вона зазнала не мало переживань та страждань з приводу того, що особа, яка пошкодила її майно та повинна відповідати , не має на меті добровільного відшкодувати заподіяні матеріальні збитки або ж провести ремонтно-відновлювальні роботи. Хвилювання та думки про те, як відновити свою квартиру, тримали її у постійній нервовій та психологічній напрузі, що вплинуло на відносини в сім"ї. Крім того, залиття квартири створило дискомфорт, оскільки вона постійно відчуває в квартирі сирість, вологу та запах плісені. Крім того, квартира є єдиним її житлом де проживває не лише вона, але й чоловік, який не може вільно користуватися цим майном. Її родина не має можливості здійснити самостійно за власні кошти ремонт квартири, оскільки для них сума вартості ремонтно-відновлювальних робіт є досить значною, виходячи з отриманого місячного доходу, який витрачає лише на необхідність проживання сім"ї. Моральну шкоду оцінює в 1000грн.

Просить стягнути з відповідачів матеріальну шкоду в сумі 1794,82грн, що складає вартість виконання ремонтно-відновлювальних робіт, моральну шкоду в розмірі 1000грн.

В судовому засіданні позивач підтримала свої вимоги. пояснила, що у лютому 2013року відповідачі придбали в їхньому будинку квартиру і розпочали ремонт. Квартира відповідачів знаходиться над її квартирою. 15 листопада 2013р приблизно о 14 годині вона повернулая до дому і побачила на підлозі, на стелі в кухні воду. Шпалери провисли, меблі залиті. Вона піднялася до відповідачів, їх не було вдома, квартиру відкрила їхня матір. Побачила, що відповідачі переставляли батарею і вона потікла на з"єднанні між металевою трубою і пластиковою. Її син замотав стик резиною, щоб не бігло. Вона одразу звернулася до ТОВ "ПЖРП" для розрахунку вартості ремонтних робіт, які мали відповідних спеціалістів, ліцензію на виконання таких робіт. Згідно калькуляції вартість ремонтних робіт після залиття в її квартирі складає 1784,82грн. Також викликала з житлової організації "Комсервіс" спеціалістів, які оглянули пошкодження у зв"язку з залиттям, склали відповідний Акт. Вважає, що відповідачі, як власники квартири, зобов"язані стежити за станом своєї квартири. Вони самовільно втручалися в систему опалення квартири, перенесли батарею в інше місце, належним чином не з"єднали труби, внаслідок чого сталося залиття. Внаслідок залиття шпалери на кухні відпали, штукатурка стелі посипалась, меблі кухонні розклеялися, підлога на кухні набухла.

Діями відповідачів їй завдана моральна шкода, яку оцінює в 1000грн. Вона перенесла душевні страждання у зв"язку з пошкодженням її власності. Вона є інвалідом 2 групи, разом з нею в квартирі мешкає її чоловік, який також є інвалідом 1 групи, лежить не пересувається. Тепер їй треба витрачати кошти на ремонт, яких і так не вистачає. В квартирі вологість створює дискомфорт .

Просить її позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 під час розгляду справи підтвердив, що він та ОСОБА_3 є власниками квартири АДРЕСА_3 З їхньої вини сталося залиття квартири позивача 15 листопада 2013року. Не визнав розмір матеріальної шкоди в сумі 1794,82грн, оскільки вважає, що позивач не надала доказів, які б підтверджували заявлений розмір.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з"явилася. Про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Суд, дослідивши докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.1166 ч.1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статті 440 ЦК (що відповідає ст.1166 ЦК 2003р.) шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та вина зазначеної особи.

За загальним правилом, відповідно до ст. 151 ЖК України та ст. 322 ЦК України тягар утримання майна, тобто обов'язок здійснювати за свій рахунок поточний та капітальний ремонт квартири, лежить на власнику квартири. якщо інше не встановлено договором або законом.

Також ст. 177 ЖК України встановлено, що громадяни зобов"язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, додержувати правил утримання жилого будинку.

Статтею 160 ЖК України передбачено, що члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним в квартирі, що належить на праві власності, користуються нарівні з наймачем всіма правами і несуть всі обов'язки, що випливають з договору найму.

Згідно п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків (затверджені Постановою КМУ від 24 січня 2006 р. N 45 ) власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний: використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання.

За змістом ст.319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам громадян та згідно ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.

Права власника квартири на інженерні системи будівлі визначаються Цивільним кодексом України. Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України «власники квартир у дво - або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир. Тобто, співвласники зазначеного майна несуть відповідальність за своїми обов'язками щодо ощадливого та сумлінного використання вказаних об'єктів.

Крім того, п. 4 ст. 319 ЦК України, передбачено, що власність зобов'язує, орієнтуючи власників на те, що кожен з них не лише має суб'єктивні права, але й несе відповідальність перед громадою та суспільством за належне використання цих прав.

Відповідно до п. 5 зазначеної статті власник не може використовувати право власності на шкоду правам та свободам громадян.

Судом встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_2, відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_3, яка знаходиться над квартирою позивача.

Актом, складеним комісією комунального підприємства "Комсервіс" від 18 листопада 2013 року підтверджується факт залиття квартири позивача із квартири АДРЕСА_3 в результаті самовільного втручання в систему опалення і неякісного з"єднання радіаторів зі стояком опалення (а.с.16).

Факт залиття відповідачі не заперечують.

Відповідно до локальної смети ремонтно -поновлювальних робіт в квартирі АДРЕСА_2 ремонтно-відновлювальних робіт в квартирі позивача складає 1794,82 грн., (а.с. 64-67). Суд вважає ці докази належними, і такими, що підтверджують розмір завданої ОСОБА_1 матеріальної шкоди.

Відповідачі не погоджуються з розміром матеріальної шкоди, але ніяких доказів на підтвердження своїх заперечень не надають.

В судовому засіданні судом роз"яснювалося право відповідачів на проведення будівельно - технічної експертизи для визначення розміру шкоди, завданої внаслідок залиття, але відповідачі таким правом не скористалися.

Відповідно до ст.10 ЦПК України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Статтею 60 ЦПК України передбачений обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Оскільки в добровільному порядку відповідачі відмовляються від відшкодування матеріальної шкоди, вона підлягає стягненню в примусовому порядку в сумі 1794,82грн.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями, бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку зі знищенням чи пошкодженням її майна.

Актом від 18 листопада 2013р підтверджується, що внаслідок залиття квартира позивача зазнала пошкодження і потребує ремонту.

Суд вважає, що діями відповідачів завдана позивачу моральна шкода, яка полягає в душевних стражданнях, які позивач зазнала внаслідок пошкодження їхнього майна, порушення нормальних побутових умов мешкання в квартирі. Позивач вимушена усувати пошкодження, які виникли внаслідок залиття квартири.

З урахуванням характеру, глибини та тривалості моральних страждань, ступеня вини відповідачів, вимог розумності і справедливості, суд вважає можливим стягнути з відповідачів на користь позивача моральну шкоду в розмірі 1000грн.

Згідно з вимогами ст.88 ЦПК України стягненню з відповідачів на користь державного бюджету м.Дружківка підлягають судові витрати в сумі 487,20грн., в тому числі судовий збір 243,60грн за вимоги матеріального характеру, судовий збір 243,60грн за вимоги щодо стягнення моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,61,88,209,212-215,223 ЦПК України, на підставі ст.ст.1166,1167 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодуванння матеріальної та моральної шкоди задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3) матеріальну шкоду в розмірі 1 794 (одна тисяча сімсот дев"яносто чотири)грн 82коп, моральну шкоду в розмірі 1000 (одна тисяча)грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2) на користь державного бюджету м.Дружківки судові витрати в розмірі 487,2грн по 243,60грн з кожного.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд шляхом подання в 10денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Т. Л. Панова