Постанова № 38966871, 30.05.2014, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2798/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Миколаївської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області до фермерського господарства «Федорович» про стягнення заборгованості в розмірі 3259,68 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Миколаївська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі по тексту позивач або Миколаївська ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області) звернулась до суду з позовом до фермерського господарства «Федорович» (надалі по тексту - відповідач або ФГ «Федорович»), в якому з урахуванням уточнень адміністративного позову, просила стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 3259,68 грн.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктами 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів в порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом та законами з питань митної справи.

Судом встановлено, що 01.08.2011 року Ширяївською районною державною адміністрацією Одеської області зареєстровано фермерське господарство «Федорович», код ЄДРПОУ 36909198, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с. 22-23).

Відповідач перебуває на податковому обліку у Миколаївській ОДПІ (Ширяєвське відділення) ГУ Міндоходів в Одеській області за № 10924 з 02.08.2011 року.

Між ФГ «Федорович» та Ширяївською районною державною адміністрацією Одеської області 18.01.2011 року був укладений земельної ділянки (а.с. 10-16).

Згідно вказаного договору оренди Ширяївська районна державна адміністрація Одеської області надає, а ФГ «Федорович» приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель с/г призначення загальною площею 50 га. Вказаний договір укладено строком на 10 років з можливістю поновлення його на новий строк, з орендною платою 13550 грн. на рік.

Згідно с. 269 ПК України, платниками податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до ст. 170 ПК України об’єктами оподаткування плати за землю є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні ділянки (паї), які перебувають у власності.

Судом встановлено, що відповідач станом на 30.04.2014 року має податковий борг по орендній платі за землю у розмірі 3259,68 грн., який виник з наступних підстав.

Так, 20.02.2014 року ФГ «Федорович» подано до Миколаївської ОДПІ (Ширяєвське відділення) податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в якій відповідачем було самостійно визначено суму орендної плати за землю у загальному розмірі 13 550 грн. із розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Проте, відповідач оренду плату за землю не сплатив у повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка станом на 30.04.2014 року, з урахуванням переплати складає 3259,68 грн., що підтверджується довідкою від 12.05.2014 року та обліковою карткою платника податків.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України податкове зобов’язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно вимог п.287.1 та п. 287.3 ст.287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем з метою погашення податкового боргу було сформовано податкову вимогу форми Ю № 11-06 від 04.03.2014 року на суму 1001,36 грн., яка була отримана керівником ФГ «Федорович» 04.03.2014 року про що свідчить його підпис на корінці податкової вимоги.

Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з п.п. 95.1, 95.2, 95.3 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що з дня надіслання податковим органом відповідачу податкової вимоги минуло 60 календарних днів, в першу чергу вживаються заходи щодо погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення коштів, які перебувають у його власності, з рахунків платника податків у банках за рішенням суду.

За змістом п.п.14.1.175 ПК України податковий борг – це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Даних щодо оплати відповідачем податкової заборгованості у сумі 3259,68 грн. на дату розгляду справи суду не надані.

Таким чином податкова заборгованість у встановлені законодавством строки сплачена не була, вимога про сплату боргу не оскаржена.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Миколаївська ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, у зв’язку із чим підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Миколаївської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області до фермерського господарства «Федорович» про стягнення заборгованості в розмірі 3259,68 грн. - задовольнити.

Стягнути з фермерського господарства «Федорович» (код ЄДРПОУ 36909198, 66840, Одеська область, Ширяєвський район, с. Макарове, вул. Молодіжна, 8-а) на користь державного бюджету суму податкового боргу з орендної плати за землю у розмірі 3259 грн. 68 коп., яку перерахувати на р/р 33218812700516, УДКСУ у Ширяєвському районі Одеської області, код платежу 13050200, код ЄДРПОУ отримувача 37977060, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.О. Cтефанов