Постанова № 38965547, 27.05.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 року справа № 823/1281/14

12 год. 55 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

при секретарі - Журавель Т.В.

за участю представників позивача - Кравець О.С., Зуб О.А. (за довіреностями), представника відповідача - Савенко Ю.Н. (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Смілянський цукровий завод» до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Смілянський цукровий завод» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.09.2013 р. № 0002181502, яким зменшено розмір бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 329879 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач дійшов невірного висновку в ході проведеної перевірки, оскільки господарські операції між позивачем та його контрагентами фактично здійснені та оформлені належним чином.

Представники позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали у повному обсязі та пояснили, що викладені в акті перевірки, на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, висновки є необґрунтованими та направленими на безпідставне зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість. Позивачем виконані всі необхідні дії, передбачені чинним законодавством України, які дають право на бюджетне відшкодування. Також представниками позивача було зазначено, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014 р. по справі № 823/3282/13-а за позовом ТОВ «Смілянський цукровий завод» до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0002171502 встановлені обставини правомірного формування податкового кредиту з податку на додану вартість за перевіряємий період, а тому в розумінні ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені даним судовим рішенням, доказуванню не підлягають.

В судовому засіданні та в письмовому запереченні на адміністративний позов представник відповідача просила відмовити в його задоволенні повністю, зазначивши при цьому, що ревізори, діючи в межах чинного законодавства, в ході проведення перевірки правомірно встановили завищення позивачем сум бюджетного відшкодування ПДВ, а формально складені документи не надають права формування витрат та взяття податкового кредиту.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.

ТОВ «Смілянський цукровий завод» зареєстроване як юридична особа 16.09.2009 р. Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією, позивач здійснює такі види діяльності за КВЕД-2010: 10.81 Виробництво цукру, 20.14 Виробництво інших основних органічних хімічних речовин, 23.52 Виробництво вапна та гіпсових сумішей, 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Смілянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Черкаській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2013 р., за результатами якої складено акт від 16.09.2013 р. № 221/15/36631008.

Згідно висновків, викладених в акті перевірки, позивачем порушено, зокрема вимоги п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ за червень 2013 року у сумі 329879 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 30.09.2013 р. було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0002181502, у якому визначено суму завищення бюджетного відшкодування в розмірі - 329879 грн.

В акті перевірки контролюючим органом встановлено, що позивачем завищено податковий кредит за червень 2013 року на суму 329879 грн. за податковими накладними: ПАТ «Черкасиобленерго» Смілянський міський район електричних мереж від 28.02.2013 р. № 1092/002; Комсомольське рудоуправління від 17.06.2013 р. № 381, від 21.06.2013 р. № 509, від 28.06.2013 р. № 649; ТзОВ «Захід» від 12.06.2013 р. № 3, від 22.06.2013 р. № 27; ПАТ «Вентиляторний завод «Горизонт» від 05.06.2013 р. № 27; ЗАТ «Смілапромбуд» від 27.06.2013 р. № 21; ТОВ «Підприємство матеріально-технічного забезпечення «Інженерний центр «Реагент» від 20.06.2013 р. № 616; ТОВ «Полікор» від 14.06.2013 р. № 792; ПАТ «Макрохім» від 07.06.2013 р. № 642, від 12.06.2013 р. № 1151; ПП «Ават і К» від 01.06.2013 р. № 1, № 2, № 3, від 06.06.2013 р. № 5, від 12.06.2013 р. № 7; ТОВ «Алтера Ацтека Мілінг Україна» від 03.06.2013 р. № 13, від 13.06.2013 р. № 118, від 18.06.2013 р. № 148, від 25.06.2013 р. № 209; ТОВ «Хімпромімпорт» від 13.06.2013 р. № 42, № 43, від 25.06.2013 р. № 44; ПП «Тепломаркет» від 05.06.2013 р. № 1; ТОВ «Епіцентр К» від 04.06.2013 р. № 13698/018, № 13699/018, № 13707/018; ТОВ ВТФ «Авіас» від 03.06.2013 р. № 4/125, від 05.06.2013 р. № 16/125, від 06.06.2013 р. № 25/125, від 12.06.2013 р. № 44/125, від 17.06.2013 р. № 54/125, від 19.06.2013 р. № 64/125, від 21.06.2013 р. № 80/125, від 25.06.2013 р. № 89/125, від 27.06.2013 р. № 97/125; ТОВ «Неохім В» від 12.06.2013 р. № 94, від 13.06.2013 р. № 112; ТОВ «Промтехресурс Центр» від 03.06.2013 р. № 98, від 12.06.2013 р. № 641, від 20.06.2013 р. № 1089, від 25.06.2013 р. № 1362; ПП «СпецКріо-Черкаси» від 21.06.2013 р. № 164; ПП «Селен ТД» від 12.06.2013 р. № 33; ТОВ ДП СВ «Альтера Черкаси» від 14.06.2013 р. № 43; ТОВ «Полімерна група «Інтерпласт» від 05.06.2013 р. № 5; ПП «Автоспецмаш» від 12.06.2013 р. № 2; ТОВ «Мегатара» від 05.06.2013 р. № 38, від 06.06.2013 р. № 46, від 07.06.2013 р. № 50; ТОВ «Сінбуд» від 01.06.2013 р. № 2, від 05.06.2013 р. № 45, від 17.06.2013 р. № 49, від 21.06.2013 р. № 67; ТОВ «Метал і Ко» від 01.06.2013 р. № 1, від 06.06.2013 р. № 5, від 07.06.2013 р. № 6, від 07.06.2013 р. № 7, від 11.06.2013 р. № 8; «Сіл карбон Україна» від 13.06.2013 р. № 10, від 25.06.2013 р. № 13; ТОВ «Лістром» від 18.06.2013 р. № 39; ФОП ОСОБА_6 від 13.06.2013 р. № 36, від 14.06.2013 р. № 37, від 17.06.2013 р. № 41; ПП ОСОБА_4 від 03.06.2013 р. № 4.

Однак, суд зазначає, що в акті перевірки не зазначені підстави та докази на підтвердження завищення позивачем податкового кредиту за червень 2013 року за вищевказаними податковими накладними, що ставить під сумнів висновки контролюючого органу щодо неправомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 329879 грн.

Таким чином, відповідач дійшов хибного висновку про порушення позивачем норм податкового законодавства та виніс оскаржуване відповідне податкове повідомлення-рішення.

Оцінюючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача та, відповідно, винесеного на їх підставі спірного рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на час виникнення спірних правовідносин визначав Закон України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) та Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 200.1 статті 200 ПК України - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Суд звертає увагу, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014 р. по справі № 823/3282/13-а за позовом ТОВ «Смілянський цукровий завод» до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.09.2013 р. №0002171502 - адміністративний позов задоволено повністю.

Вказаною постановою колегією суддів встановлено, що в ході проведення перевірки, за результатами якої складено акт від 16.09.2013 р. №221/15/36631008 на вимогу контролюючого органу товариством з обмеженою відповідальністю «Смілянський цукровий завод» були надані останньому всі необхідні первинні документи, які підтверджують належне формування податкового кредиту за перевіряємий період, а тому обставини, встановлені в даному судовому рішенні, доказуванню не підлягають.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, обставини, встановлені у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014 р. по справі № 823/3282/13-а, у якій брали участь ті самі особи - не доказуються позивачем по даній адміністративній справі.

Посилання відповідача на той факт, що позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту за червень 2013 р. послуги по електроенергії за лютий 2013 р., отримані від ПАТ «Черкасиобленерго», згідно податкової накладної № 1092/002 від 28.02.2013 р. на суму 1163549 грн. 99 коп., оскільки не надано підтверджуючих документів на отримання даної накладної саме 01.06.2013 р. - є необґрунтованим та спростовується наступним.

З податкової накладної від 28.02.2013 № 1092/008, виписаної ПАТ «Черкасиобленерго» Смілянського району електричних мереж на суму 1635549 грн. 99 коп., в тому числі ПДВ 193925 грн. вбачається, що вона містить всі необхідні реквізити та скріплена печаткою від імені ПАТ «Черкасиобленерго» та підписом від імені особи, що склала дану податкову накладну.

Крім того, згідно даних реєстру отриманих та виданих податкових накладних за червень 2013 р., зазначена податкова накладна № 1092/008 включена у реєстр отриманих податкових накладних з порядковим номером 1.

Слід зазначити, що відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Із зазначеного слідує, що не включення позивачем податкової накладної № 1092/002 від 28.02.2013 р. до складу податкового кредиту в лютому 2013 р. дає право ТОВ «Смілянський цукровий завод» включити її до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати складання вказаної податкової накладної, що й було дотримано позивачем.

Вказаний факт також знайшов своє підтвердження у висновку від 10.12.2013 р. № 1-10/12 експертного економічного дослідження, яким висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування від'ємного значення суми бюджетного відшкодування ПДВ ТОВ «Смілянський цукровий завод» від 16.09.2013 р. № 221/15/36631008 щодо недотримання позивачем вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ за червень 2013 року у сумі 329879 грн. - документально не підтверджено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що усі первинні документи позивача оформлені у відповідності до вимог вищезазначених норм законодавства, а тому являються підставою для включення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту за червень 2013 року.

Тож, відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, в розумінні статей 69, 70 КАС України, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету.

Отже, наявність у платника податку (позивача у справі) виданої йому податкової накладної є достатніми підставами для формування податкового кредиту, з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

Таким чином, суд вважає наявними підстави для правомірного формування податкового кредиту з ПДВ за період, що перевірявся. Адже таке формування здійснене на підставі належним чином оформлених первинних документів.

У свою чергу, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, суд приходить до висновку, що відповідач, здійснивши перевірку та прийнявши за її результатами оскаржене податкове повідомлення-рішення, діяв не відповідно та не у спосіб, що передбачений законодавством України.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Зважаючи на обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, докази щодо їх підтвердження, керуючись актами законодавства щодо цих правовідносин, суд дійшов висновку, що заявлені в адміністративному позові вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись ст. ст. 17, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 30.09.2013 р. № 0002181502.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Смілянський цукровий завод» (20702, Черкаська обл., м. Сміла, вул. Рози Люксембург, 6, код ЄДРПОУ 36631008) судовий збір в розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн., відповідно до квитанції № 2257.37.3 від 05.05.2014 р.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку та строки, встановлені ст. ст. 185- 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Гайдаш

Повний текст постанови виготовлено та підписано 28 травня 2014 року