Постанова № 38955960, 28.05.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2014 року справа № 2а-4478/10/2370

18 год. 47 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бабич А.М.,

при секретарі - Демченко Н.Ю.,

за участю представників сторін:

позивача - Геращенка М.В., Бебих В.В. (згідно з довіреностями);

відповідача - Білоуса В.Ю. (згідно з довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства "Фрау Марта" до державної податкової інспекції у м.Черкаси про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ЗАТ "Фрау Марта" звернулось в суд з позовом до ДПІ у м. Черкаси про скасування податкових повідомлень-рішень (далі - ППР): від 17.08.2010 №0000752304/0, яким зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за травень 2010року на 288671,00грн., та від 07.09.2010 №0000832304/0, яким зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2010 року на 119557,00грн.

Після перегляду Вищим адміністративним судом судових рішень за наслідками судового розгляду цього позову та прийнятого після автоматичного перерозподілу справ відводу судді розгляд справи призначено судді Бабич А.М.

28.05.2014 сторін було замінено правонаступниками: приватним акціонерним товариством «Фрау Марта» та ДПІ у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області.

Позов мотивовано тим, що оскаржувані рішення прийняті на підставі непідтверджених висновків про реальне невиконання у березні 2010 року правочинів згідно з договором підряду з ТОВ «Демпо», розмір податкового кредиту за яким позивач обґрунтовує наявними податковими накладними.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись, що виявлені під час податкової перевірки позивача і зафіксовані в акті перевірки факти в сукупності свідчать про необґрунтоване декларування від'ємного значення ПДВ, яке вплинуло на заявлену суму його бюджетного відшкодування, оскільки податковий кредит взято на підставі податкових накладних, що виписані від ТОВ «Демпо» без реального виконання угод.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд дійшов висновку про безпідставність заявленого позову у зв'язку з таким.

Суд встановив, що позивач зареєстрований виконавчим комітетом Черкаської міської ради як юридична особа з 15 жовтня 2003 року, перебуває на обліку у відповідача.

Службові особи відповідача відповідно до наказів на підставі направлень провели планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 до 31.03.2010, про що склали акт від 19.07.2010 №1611/23-2/32653955 (а.с.85-130), а також виїзні позапланові документальні перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку, а саме: за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.04.2010 до 30.04.2010 та з 01.05.2010 до 31.05.2010 (акт від 31.08.2010 № 1912/23-4/32653955 (а.с.10-20), за травень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.09.2009 до 30.09.2009 та з 01.04.2010 до 30.04.2010 (акт від 10.08.2010 № 1795/23-4/32653955 (а.с.21-36); за квітень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.09.2009 до 30.09.2009 та з 01.03.2010 до 31.03.2010 (акт від 12.07.2010 № 1535/23-4/32653955 (а.с.37-49). Їх результати вплинули на розрахункові дані оскаржуваних податкових зобов'язань.

Суд звернув увагу, що оскаржуване ППР №0000752304/0 прийняте на підставі вищевказаного акту перевірки від 10.08.2010, а ППР №0000832304/0 - акту від 31.08.2010. Зобов'язання за ППР, прийняті на підставі інших актів перевірок не оскаржувалися, за винятком ППР про зменшення від'ємного значення податку на прибуток, яке адміністративними судами визнано правомірним, і набули статусу узгоджених.

Суд встановив, що у період, який перевірений відповідачем згідно з даними акту перевірки від 31.08.2010, позивач нарахував у травні 2010 року 899644,00 грн., як суму бюджетного відшкодування ПДВ, що виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, задекларованого у вересні 2009 року та квітні 2010 року; а також - у червні 2010 року 915276,00 грн., як суму бюджетного відшкодування ПДВ, що виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, задекларованого у квітні та травні 2010 року.

Згідно з актом податкової перевірки від 31.08.2010 відповідач виявив порушення позивачем підп. 7.7.1-7.7.2 пункту 7.7 ст.7 ЗУ №168-97-ВР, що спричинило завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування за червень 2010 року на суму 119557,00 грн. та ввійшло у повному розмірі в оскаржуване ППР №0000832304/0. Суд звернув увагу, що вказана сума коштів згідно з п.3.3 розд.3 акту перевірки виникла внаслідок порушень, що викладених в акті виїзної позапланової перевірки від 10.08.2010, оскільки залишок від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за квітень 2010 року в сумі 119557,00грн. брав участь у бюджетному відшкодуванні за травень 2010 року у повному обсязі та відповідно не враховується у бюджетному відшкодуванні за червень 2010 року. Позивач у червні 2010 року відобразив 7042,00грн. податкового кредиту з приводу правовідносин з ПП «Максимум», які не були відображені у зобов'язаннях цього контрагента з ПДВ (стор.3 акту перевірки), що визначено окремим порушенням згідно з п.3 висновків акту перевірки та не оспорюється позивачем, у зв'язку з чим на ці суми відповідач зменшив позивачу від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за цей місяць, та порушення не вплинуло безпосередньо на суми зобов'язань за оскаржуваними ППР.

Згідно з даними акту податкової перевірки від 10.08.2010 відповідач виявив порушення позивачем підп.7.2.3 пункту 7.2, підп.7.3.1 пункту 7.3, підп.7.4.5 пункту 7.4, підп. 7.7.1-7.7.2 пункту 7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168-97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - ЗУ №168-97-ВР), внаслідок чого позивачу зменшено суму податкового кредиту за квітень 2010 року на 427923,00грн., що вплинуло на визначення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за цей місяць, зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування за травень 2010 року на 288671,00грн. та зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 139252,00грн. У зв'язку з цим, щодо позивача прийнято оскаржуване ППР №0000752304/0, яким зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2010 року на 288671,00грн.

До розрахунку ввійшло зменшення відповідачем сум податкового кредиту на 2805,33грн. ПДВ за податковою накладною від 16.04.2010 №293 ТОВ «ТД Нафталюкс», що пов'язувалося з тим, що податкова декларація з додатками цього підприємства не визнана, оскільки подання звітності з ПДВ не відповідало обраному режиму оподаткування (стор.8 акту перевірки). В цій частині до судового розгляду справи по суті обставини не зазначені як підстави позову.

Зменшення сум бюджетного відшкодування ПДВ за оскаржуваними ППР також пов'язане за заявленими підставами позову, а саме: у зв'язку зі зняттям задекларованого позивачем розміру податкового кредиту за податковими накладними позивача від 25.03.2010 №250306 та від 31.03.2010, виписаними ТОВ «Демпо» у березні 2010 року до договору підряду №19 на загальну суму 425117,65грн. за актами виконаних робіт у березні 2010 року, як безпідставно взятий податковий кредит за правочинами, що реально не були виконаними.

Виходячи з меж заявлених підстав позову про реальність виконання договору ТОВ «Демпо» у березні 2010року, для вирішення спору суд виходив з такого.

Згідно з нормами підп.7.7.1 п.7.7 ст.7 ЗУ №168-97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої за підп.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Згідно з підп.7.7.2 цього ж пункту якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підп.7.7.1, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальником таким товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду. Згідно з підп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтвердженні податковими накладними чи митними деклараціями, а про імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 1.11 ст.1 Закону № 2181-ІІІ податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору. За підп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Суд звернув увагу, що питання реального виконання угод ТОВ «Демпо» для позивача вже було предметом судового розгляду при вирішенні питання правомірності формування валових витрат та декларування від'ємного значення податку на прибуток, що підтверджується таким.

В акті податкової перевірки від 19.07.2010 зафіксовано виявлені відповідачем порушення позивачем п. 5.1, підп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5, підп. 8.2.1 п. 8.2, підп. 8.3.1, підп. 8.3.2 п. 8.3, підп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що полягало у завищенні задекларованого від'ємного значення з податку на прибуток, у т.ч. за 1 квартал 2010 року у сумі 536 951 грн. На підставі нього відповідач прийняв ППР від 23.07.2010 №0002472301/0 про донарахування позивачу зобов'язань з податку на прибуток підприємств, що було оскаржено в судовому порядку. Ухвалою Вищого адміністративного суду від 19.02.2013 (справа №К/9991/26604/11) залишено без змін постанову Черкаського окружного адміністративного суду та ухвалу Київського апеляційного суду про відмову у задоволенні позову про скасування цього ППР. При цьому, рішенням суду касаційної інстанції підтверджено встановлені судами попередніх інстанцій обставини, що реально правочини за угодою позивача з ТОВ «Демпо» від 05.02.2010 №19 згідно з актами виконаних робіт березня 2010 року не відбувалися, а валові витрати на підставі первинно-бухгалтерських документів до такого договору не підлягають врахуванню при визначенні податкових зобов'язань позивача.

Тому, керуючись положеннями ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) про преюдиційність встановлених рішенням суду, що набрало законної сили, фактів, взявши до уваги правову позицію Верховного суду України та Вищого адміністративного суду України, що податкові накладні дають право на податковий кредит лише у випадку реального виконання угод, суд дійшов висновку, що позивач не мав права на податковий кредит за податковими накладними, виписаними у березні 2010 року ТОВ «Демпо» відповідно до договору підряду від 05.02.2010 №19 згідно з актами виконаних робіт березня 2010 року, які відображені у звітності з ПДВ у квітні 2010 року та вплинули на визначення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту, а отже і на заявлену суму бюджетного відшкодування, з приводу якої виник спір.

Враховуючи межі заявлених підстав позову, суд зауважує, що повторне встановлення обставин, наявність яких підтверджено в рішеннях судів і які безпосередньо вплинули на оскаржувані донарахування, виходячи зі взаємозв'язку права на податковий кредит з правомірністю формування валових витрат, не допускається.

Тому суд вважає підтвердженими законність та правомірність прийнятих відповідачем оскаржуваних ППР, а позовні вимоги вважає безпідставними.

Відповідно до вимог ст.ст.87, 94, 98 КАС України сплачений судовий збір поверненню позивачу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 160, 162, 254-256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову приватного акціонерного товариства "Фрау Марта" до державної податкової інспекції у м. Черкасах про скасування податкових повідомлень-рішень від 17.08.2010 № 0000752304/0 та від 07.09.2010 № 0000832304/0 відмовити повністю.

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту отримання повного тексту постанови.

3. Копії постанови направити сторонам.

Суддя А.М. Бабич

Повний текст постанови виготовлений 30.05.2014