Постанова № 38962605, 29.05.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2014 р.Справа № 915/2258/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Мирошниченко М. А.,

суддів: Головей В. М. та Шевченко В.В.

(Склад колегії суддів сформовано на підставі автоматичного розподілу справ між суддями та розпорядження в.о. голови суду № 717 від 24.04.2014 р.)

при секретарі судового засідання - Максіміхіній Ю.В.

за участю представників :

ОСББ "Сонячний 2010" - не з'явився,

ТОВ "СОНЯЧНИЙ ЖЕК" - Єстеркін О.М. ( на підставі доручення),

ТОВ "Компанія з управління активами "Фінансовий капітал" - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНЯЧНИЙ ЖЕК" на рішення господарського суду Миколаївської області від 03.03.2014 р. по справі № 915/2258/13 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячний 2010" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНЯЧНИЙ ЖЕК" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінансовий капітал" про стягнення заборгованості у розмірі 47 338, 57 грн.

ВСТАНОВИЛА:

16.12.2013 р. (Вх. № 24725/13) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячний 2010" (далі позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНЯЧНИЙ ЖЕК" (далі відповідач) в якій просило стягнути з відповідача заборгованість за договором №5-2 від 09.11.2012 р. у розмірі 35 562,74 грн.за період з 01.04.13 р. - 31.08.13 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір № 5-2 від 09.11.2012 р. про спільну участь у витратах по утриманню багатоквартирного будинку за адресою: м. Миколаїв, вул. Мостобудівників, 17 (далі договір). Відповідно до умов якого відповідач бере участь у витратах позивача з утримання будинку та прибудинкової території, які включають в себе витрати на: обслуговування ліфтів, електроенергію ліфтів, електроенергію загального освітлення, прибирання приміщень загального користування та прибудинкової території, утримання енергетика, придбання витратних матеріалів загального користування (лампочки, вимикачі, розетки і т.п.), вивезення сміття, витрати за використання води поза квартир на потреби загального користування, обслуговування паркінгу, а також на водопостачання та водовідведення квартир (за показниками лічильників або відповідно до п. 2.2 цього договору).

Проте відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, оскільки не відшкодував витрати на обслуговування та утримання будинку та прибудинкової території, витрати по обслуговування паркінгу, електроенергію паркінгу та витрати за використання води. В наслідок чого станом на 01.12.2013 р. за ним виникла заборгованість у розмірі 35562,74 грн. (а.с. 2-4)

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.12.2013 року порушено провадження у справі № 915/2258/13 (а.с.1).

24.01.2014 року (вх. № 1195/14) відповідач до місцевого господарського суду надав відзив на позов, в якому зазначив, що позовні вимоги визнає частково у розмірі 12 776,40 грн., а врешті позовних вимог просив суд відмовити у зв'язку із тим, що в договорі № 5-2 про спільну участь у витратах по утриманню багатоквартирного будинку за адресою: м.Миколаїв, вул. Мостобудівників, 17, відсутні підстави для нарахування та сплати суми, визначеної п. 2.1. договору та відсутні зобов'язання, передбачені умовами договору з оплати ТОВ "Сонячний ЖЕК" на користь позивача щомісячних витрат з обслуговування будинку та прибудинкової території. (а.с.56-57).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.01.2014 р. по справі № 915/2258/13 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансовий капітал». (а.с. 67)

30.01.14 р. позивач до місцевого господарського суду надав заяву про збільшення суми позовних вимог, якою збільшив розмір заявленої до стягнення суми до 47 338, 57 грн. нарахованої за період з 01.04.13 р. по 08.11.13 р., з яких 35 562,74 грн. заборгованість за період з 01.04.13 р. - 31.08.13 р. та 11 775,83 грн. - за період з 01.09.13 р. по 08.11.13 р. (а.с. 72-73).

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.03.2014 року (повний текст якого складено та підписано суддею Ковалем С.М. 10.03.3014 р.) позовні вимоги задоволено частково, а саме стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість розмірі 35 439,57 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 288,03 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду, з посиланням на норми чинного законодавства України вмотивовано тим, що позивач умови договору виконав належним чином, проте відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав. Доводи відповідача щодо невідповідності зазначення пунктів договору у розділі другому договору з пунктами зазначеними у розділі першому договору, а саме, у п. 2.1. є посилання на п. 1.2 та п. 1.3, пропущено посилання на п. 1.1, а п. 1.3 у першому розділі договору відсутній, судом було зазначено, що у договорі було допущено технічну помилку, а саме, замість посилання у п. 2.1. на пункти 1.1. та 1.2 зазначено п. 1.2 та 1.3. Проте допущення технічної помилки у договорі не є підставою невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.

Щодо заявлених до стягнення позовних вимог в частині відшкодування витрат за опалення за період з 2012 р. - 2013 р. у відповідності до акту № 8 у розмірі 11899,00 грн. не підлягають задоволенню, оскільки дані витрати взагалі не передбачені договором № 5-2 про спільну участь у витратах по утриманню багатоквартирного будинку за адресою: м. Миколаїв, вул. Мостобудівників,17.

Суд не погоджується з посиланням відповідача про необхідність зменшення вимог щодо непередбачених витрат, оскільки зазначені витрати передбачені п.1.1 договору та відповідають загальній меті договору та його предмету - участь ТОВ " Сонячний ЖЕК" у витратах ОСББ " Сонячний - 2010" по утриманню будинку та прибудинкової території. (а.с. 138-142)

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду. В апеляційній скарзі скаржник просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити частково на суму 18 715,31 грн. в решті позовних вимог відмовити.

В апеляційній скарзі скаржник наводить ті ж самі доводи, що і у відзиві на позов, а також зазначає, що суду не було надано жодних документів, які б підтверджували б факт виконання робіт, позивачем. В матеріалах справи відсутні будь-який акт виконаних робіт, підписаний сторонами або акт зустрічної звірки.

Скаржник вважає, що підлягають зменшенню, як необґрунтовані і, так звані, не передбачувані витрати. Так, до суми позову включено вартість матеріалів, які використовувались при ремонті даху будинку, на загальну суму 1302,14 грн. В той же час, до розрахунку необґрунтовано включено вартість садових інструментів - сапки, культиватора, лопатки та ін. на суму 41,97 грн. Таким чином, з рахунку № 9 про відшкодування витрат піддягає виключення зазначена сума, внаслідок чого сума витрат, яку повинен сплатити відповідач відповідно до зазначеного рахунку становить не 1 274,72 грн., а 1 267 грн.

Підлягають зменшенню суми за актом № 27 від 27.09.2013 р. в частині виключення витрат на придбання сходів в сумі 1 199 грн..

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2014 року зазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 29.05.2014 р. о 10:00 год., про що всі учасники судового процесу повідомлені належним чином.

У письмовому відзиві на скаргу позивач просив суд залишити її без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.

Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з'явились. хоча повідомлялись належним чином про розгляд справи, клопотань про відкладення розгляду справи не заявили, про причини свого нез'явлення суд не повідомили.

Враховуючи вказані обставини а також думку представника скаржника колегія суддів прийняла рішення про розгляд справи за їх відсутністю.

Представник скаржника в усних поясненнях наданих суду підтримав скаргу і просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалите нове, яким позов задовольнити частково на суму 18 715,31 грн. в решті позовних вимог відмовити .

Згідно ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.

Заслухавши усні пояснення представника скаржника, обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається та це встановив місцевий господарський суд, що 09.11.2012 р. між позивачем - Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Сонячний 2010" (далі ОСББ) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Сонячний ЖЕК" (далі ТОВ) було укладено договір № 5-2. Предметом якого є участь ТОВ по сплаті частини розходів ОСІБ по утриманню багатоквартирного будинку за адресою: м. Миколаїв, вул. Мостобудівників, 17, перелічених у додатках № № 1,2,3 до договору.

У п. 1.1 договору сторони визначили, що відповідач приймає участь у витратах позивач з утримання будинку та прибудинкової території, які включають в себе витрати на: обслуговування ліфтів, електроенергію ліфтів, електроенергію загального освітлення, прибирання приміщень загального користування та прибудинкової території, утримання енергетика, придбання витратних матеріалів загального користування (лампочки, вимикачі, розетки і т.п.), вивезення сміття, витрати за використання води поза квартир на потреби загального користування, обслуговування паркінгу, а також на водопостачання та водовідведення квартир (за показниками лічильників або відповідно до п. 2.2 цього договору).

Пунктом 2.1 договору сторони встановили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідач вносить на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в розмірі 2836,95 грн. відповідно до п. 1.2 - 1.3 договору не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим місяцем відповідно до виставленого позивачем рахунку (не пізніше 6 числа місяця наступного за розрахунковим місяцем).

У відповідності до п.2.2 договору розмір участі в оплаті за використану воду обчислюється за тарифом 4,344 грн. за куб.м. відповідно до наданих відповідачем показників лічильників гарячої та холодної води (не пізніше 4 числа місяця наступного за розрахунковим місяцем), або з розрахунку 10 куб. м з кожної квартири, зазначеної в додатку 1 (якщо відповідач не надає показання відповідних лічильників) згідно наданого відповідачем рахунку (не пізніше 6 числа місяця наступного за розрахунковим місяцем). Розрахункова вартість спожитої води використаної власниками квартир, яка підлягає оплаті відповідачем становить: 4,344 x 11кв.х10 м куб. = 477,84 грн.

Пунктом 2.3 договору сторони встановили, що розмір оплати відповідачем на обслуговування паркінгу складає 1447,53 грн. Згідно п. 2.4 договору у випадку непередбачених витрат на ремонт, утримання будинку та паркінгу ТОВ зобов'язано приймати участь у долевій оплаті пропорційно площі.

Як свідчать матеріали справи та ці обставини встановив господарський суд першої інстанції, позивач виставляв відповідачу рахунки на сплату наданих послуг, а саме:

- рахунок № 8 від 30.04.2013 року загальною сумою 4 599,80грн. на відшкодування витрат на обслуговування та утримання будинку та прибудинкової території за квітень 2013 року; відшкодування витрат за використання води за квітень 2013 року; відшкодування витрат по обслуговуванню паркінгу за квітень 2013 року; відшкодування витрат за електроенергію паркінгу;

- рахунок № 9 від 30.04.2013 року загальною сумою 11 899,99 грн. на відшкодування витрат за електроенергію котельні за опалювальний сезон 2012-2013 роки.;

- рахунок № 10 від 30.04.2013 року загальною сумою 1274,72грн. на відшкодування витрат на обслуговування та утримання будинку та прибудинкової території непередбачені затратиза квітень 2013 року;

- рахунок № 11 від 30.05.2013 р. загальною сумою 4 239,99 грн. на відшкодування витрат на обслуговування та утримання будинку та прибудинкової території за травень 2013 року; відшкодування витрат за використання води за травень 2013 року; відшкодування витрат по обслуговуванню паркінгу за травень 2013 року; відшкодування витрат за електроенергію паркінгу за травень 2013 року;

- рахунок № 12 від 30.05.2013 р. загальною сумою 597,98 грн. на відшкодування витрат по обслуговуванню паркінгу, непередбачені затрати за травень 2013 року;

- рахунок № 13 від 30.05.2013 р. загальною сумою 55,06грн. на відшкодування витрат по обслуговуванню та утриманню будинку та з обслуговування прибудинкової території, непередбачені затрати за травень 2013 року;

- рахунок № 14 від 27.06.2013 р. загальною сумою 4242,24 грн. на відшкодування витрат на обслуговування та утримання будинку та прибудинкової території за червень 2013 року; відшкодування витрат за використання води за червень 2013 року; відшкодування витрат по обслуговуванню паркінгу за червень 2013 року; відшкодування витрат за електроенергію паркінгу за червень 2013 року;

- рахунок № 15 від 27.06.2013 р. загальною сумою 456,30 грн. на відшкодування витрат на обслуговування та утримання будинку та прибудинкової території непередбачені затрати за червень 2013 року;

- рахунок № 17 від 31.07.2013 р. загальною сумою 4 255,38 грн. на відшкодування витрат на обслуговування та утримання будинку та прибудинкової території за липень 2013 року, відшкодування витрат за використання води за липень 2013 року, відшкодування витрат по обслуговуванню паркінгу за липень 2013 року, відшкодування витрат за електроенергію паркінгу;

- рахунок № 18 від 31.07.2013 р. загальною сумою 518,21 грн. на відшкодування витрат на обслуговування та утримання будинку та прибудинкової території непередбачені затрати. (а.с. 30);

- рахунок № 19 від 31.07.2013 р. загальною сумою 135,70 грн. на відшкодування витрат по обслуговуванню паркінгу, непередбачені затрати;

- рахунок № 20 від 31.08.2013 р. загальною сумою 4 268,51 грн. на відшкодування витрат на обслуговування та утримання будинку та прибудинкової території за серпень 2013 року; відшкодування витрат за використання води за серпень 2013 року; відшкодування витрат по обслуговуванню паркінгу за серпень 2013 року; відшкодування витрат за електроенергію паркінгу за серпень 2013 року.(а.с.28-43)

Проте, як свідчать матеріали справи , відповідач в порушення умов договору та приписів норм чинного законодавства України, виставлені рахунки у встановлений договором строк не сплатив, тобто не відшкодував позивачу частину понесених ним витрат по утриманню будинку та прибудинкової території багатоповерхового будинку за адресою: м.Миколаїв, вул. Мостобудівників,17, тобто не виконав умови договору .

У своєму відзиві відповідач зазначив, що визнає витрати лише у сумі 12 776,40 грн.

Колегія суддів апеляційної інтенції також встановила, що в матеріалах справи наявний акт-претензія від 16.09.2013 р., з якого вбачається, що позивач повідомляє відповідача про наявну за ним заборгованість за період з 01.04.2013 р. по 30.08.2013 р. на суму 35 562,74 грн., який відповідач отримав 17.09.2013 р., що підтверджується позначкою «отримано» та підписом на самому акті-претензії. (а.с. 13) та претензія від 01.10.2013 р., якою позивач також, повідомляє відповідача про наявну заборгованість у сумі 35 562,74 грн. на просить відповідача її погасити, відповідач претензію отримав 01.10.2013 р., що підтверджується позначкою «отримано» та підписом на самій претензії. (а.с. 16)

Також матеріали справи свідчать про те, що позивач виставляв відповідачу рахунки з вересня по листопад 2013 р., а саме:

- рахунок № 21 від 27.09.2013 р. на суму 4 271,56 грн. на відшкодування витрат на обслуговування та утримання будинку та прибудинкової території за вересень 2013 року; відшкодування витрат за використання води за вересень 2013 року; відшкодування витрат по обслуговуванню паркінгу за вересень 2013 року; відшкодування витрат за електроенергію паркінгу за вересень 2013 року.;

- рахунок № 22 від 27.09.2013 р. на суму 268,45 грн. на відшкодування витрат на обслуговування та утримання будинку та прибудинкової території непередбачені затратиза вересень 2013 року;

- рахунок № 23 від 31.10.2013 р. на суму 4 271,56 грн. на відшкодування витрат на обслуговування та утримання будинку та прибудинкової території за жовтень 2013 року; відшкодування витрат за використання води за жовтень 2013 року; відшкодування витрат по обслуговуванню паркінгу за жовтень 2013 року; відшкодування витрат за електроенергію паркінгу за жовтень 2013 року.;

- рахунок № 24 від 31.10.2013 р. загальною сумою 1 814,82 грн. на відшкодування витрат по обслуговуванню паркінгу, непередбачені затрати;

- рахунок № 25 від 08.11.2013 р. на суму 1149,44 грн. на відшкодування витрат на обслуговування та утримання будинку та прибудинкової території за листопад 2013 року; відшкодування витрат за використання води за листопад 2013 року; відшкодування витрат по обслуговуванню паркінгу за листопад 2013 року; відшкодування витрат за електроенергію паркінгу за листопад 2013 року. (а.с. 82-88)

Проте, як свідчать матеріали справи відповідач за цими рахунками з позивачем також не розрахувався, однак як вбачається з наданого відповідачем відзиву на заяву про зміну підстав позову, то він визнає витрати лише на суму 5938,91 грн., а всього з за період з квітня по листопад 2013 на суму 18 715,31 грн.

З викладено вбачається, що розмір заборгованості відповідача, за розрахунком позивача та з урахуванням заяви про збільшення суми позовних вимог, що виникла внаслідок невиконання відповідачем договірних зобов'язань, складає 47338,57 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази та надавши їм правову оцінку, дійшла до наступного висновку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла такого висновку, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі є не обґрунтованими, оскільки позивач виконав умови договору, а саме здійснив витрати на утримання будинку та прибудинкової території, проте відповідач ці витрати не сплатив, у встановлені договором строки.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції, вважає за необхідне зазначити, що місцевим господарським судом вірно встановлено, що заявлені до стягнення позовні вимоги в частині відшкодування витрат за опалення за період з 2012 р. - 2013 р. у відповідності до акту № 9 у розмірі 11899,00 грн. не підлягають задоволенню, оскільки дані витрати взагалі не передбачені умовами договору, внаслідок чого на час розгляду справи судом першої інстанції за відповідачем наявна перед позивачем заборгованість у сумі 35 438,58 грн..

Скаржник (відповідач) зазначає, що в договорі не містяться підстави настання зобов'язання ТОВ по оплаті суми, визначеної п. 2.1 договору, на користь ОСББ, оскільки п. 1.3 в договорі відсутній взагалі, а посилання місцевого господарського суду на технічну помилку в договорі, на його думку є необґрунтованим.

Колегія суддів апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи, дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд обґрунтовано у своєму рішенні зазначив, що у договорі допущено технічну помилку, а саме, замість посилання у п. 2.1 на пункти 1.1. та 1.2 зазначено п. 1.2 та 1.3, а тому допущення технічної помилки у договорі не є підставою невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором. Крім того судова колегія вважає за необхідне наголосити на тому, що договір підписано обома сторонами без будь-яких зауважень та за період з 09.11.2011 р. по 16.12.2013 р. з боку відповідача не було проявлено ініціативи для внесення змін до договору, шляхом виправлення помилки у п. 2.1.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для визнання доводів скаржника (відповідача) обґрунтованими та в не приймає їх до уваги.

Щодо доводів скаржника з приводу того, що суду не було надано жодних документів, які б підтверджували б факт виконання робіт, позивачем і що в матеріалах справи відсутні будь-який акт виконаних робіт, підписаний сторонами або акт зустрічної звірки, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до вимог договору, а саме п. 2.1 та п. 2.2 не передбачено надання жодних актів виконаних робіт, актів зустрічної звірки, а встановлено як зазначалось вище, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідач вносить на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти відповідно до виставленого позивачем рахунку, тобто цього документу згідно умов договору достатньо для здійснення розрахунків.

Враховуючи викладене, колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника з цього приводу уваги, оскільки вони не передбачені умовами договору.

Щодо акту взаєморозрахунків, то ці доводи спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, оскільки позивач, як зазначалось вище направляв відповідачу претензії, акти-претензії, додатками до них були акти взаєморозрахунків, тим більше позивач встановлював строк для відповідача в який він мав його підписати, крім того відповідач претензії отримував, а тому ці доводи є хибними та не заслуговують на увагу суду.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення вимоги скаржника (відповідача) про зменшення суми заборгованості, оскільки у порушення приписів ст.ст. 33-34 ГПК України скаржник не надав суду будь - яких належних, допустимих та достатніх доказів які б підтверджували розмір завищення вартості виконаних робіт з боку позивача.

Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 22.03.2012 р. „Про судове рішення" рішення господарського суду повинно ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що бе руть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до статті 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На думку судової колегії місцевий суд повністю встановив та дослідив фактичні обставини справи дав повну та всебічну оцінку наявним у ній доказам та правильно застосував норми матеріального права, тобто рішення місцевого суду відповідає вищезазначеним вимогам.

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, як зазначалось вище, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового про часткове задоволенні позову, а саме стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 18 715,31 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 99, 101-105 ГПК України колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 03.03.2014 р. у справі № 915/2258/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНЯЧНИЙ ЖЕК" - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 29.05.2014 р.

Головуючий: Мирошниченко М. А.

Судді: Головей В.М.

Шевченко В.В.