Рішення № 38962054, 23.05.2014, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

643/13968/13-ц

2/643/398/14

23.05.2014 року Московський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді - Поліщук Т.В.

при секретарі - Чорноморець Т.Ю.

за участю представника позивача Сиромолотова О.Г.

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові позовну заяву Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Харківської обласної дирекції ПАТ АБ «Укргазбанк», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4, ОСОБА_5, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Харківської обласної дирекції ПАТ АБ «Укргазбанк»» (далі - Банк), звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4, ОСОБА_5, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування позову зазначив, що 26.12.2007 р. між «Укргазбанком» та ОСОБА_4 26.12.2007 р. був укладений Кредитний договір № 20, за умовами якого банк надав ОСОБА_4 кредит у сумі 2 644 000,00 дол. США на строк з 26.12.2007 р. по 25.12.2012 р. зі сплатою процентів за користування кредитними коштами, виходячи із 12,5% річних.

З метою забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов'язань перед Банком 09.06.2008 р. між Позивачем та ОСОБА_4, ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки за №16/08-Б.

Відповідно до п.2.1.1 цього договору предметом іпотеки є багатоквартирний житловий будинок літ В-5, розташований по АДРЕСА_1, загальною площею 6422,9 м2, житловою площею 2285, 6 кв. м. Відомості про іпотеку внесені до реєстру іпотек, на відчуження нерухомого майна накладено заборону.

Рішенням Московського райсуду м. Харкова від 13.05.2008 р. за №2-1404/10 на користь Банку з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 стягнуто 1 664 543,02 грн. та 2 630 252,33 долара США; рішення суду не виконано.

Постановою ВП № 31363558 від 22.02.2012 р. відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження щодо ОСОБА_4 на суму 1 664 543,02 грн. та 2 630 252,33 дол. США.

Постановою ВП №29965421 від 11.11.2011 р. відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження щодо ОСОБА_5 на суму 1 664 543,02 грн. та 2 630 252,33 дол. США.

Рішення суду на даний час не виконане.

Проценти за користування кредитними коштами та пеня продовжують нараховуватись, тому заборгованість ОСОБА_4 по кредитному договору становить 3 664 801,99 дол. США та 23 800 945.13 грн. пені.

11.09.2009 р. Московським судом постановлено рішення, яким договір іпотеки, укладений 09.06.2008 р. між банком та ОСОБА_4, ОСОБА_5 визнаний недійсним, запис про іпотеку виключений з реєстру іпотек. 04.04.2012 р. судовою колегією по цивільним справам апеляційного суду Харківської області вказане судове рішення скасовано; в задоволенні позову ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ПАТ «Укргазбанк» про визнання договору іпотеки недійсним відмовлено.

Під час існування судового рішення районного суду від 11.09.2009 р. квартира НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 (літ. В-5) була відчужена ОСОБА_3 на підставі договору купівлі - продажу від 13.10.2009 р. На цей час він є власником вищезгаданої квартири.

У зв'язку з переходом права власності до відповідача від попередніх іпотекодавців, Банк посилаючись на положення ст. 23 Закону України «Про іпотеку», вважає, що іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, і тому Відповідач став іпотекодавцем вищезгаданої квартири.

За таких обставин банк просить в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № 20 від 26.12.2007 р. позичальника ОСОБА_4 звернути стягнення на квартиру НОМЕР_1 в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 (літ. В-5), яка належить на праві власності відповідачу на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6 13.10.2009 за реєстровим № 4988, з початковою ціною продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів у розмірі 90% від вартості предмета іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, вказав суду, що на час укладання договору купівлі - продажу (тобто, з 11.09.2009 р. по 14.05.2012 р.) спірна квартира під забороною відчуження не перебувала; з Державного реєстру іпотек була виключена; отже, перешкод для укладання угод стосовно цього нерухомого майна не існувало. ОСОБА_3 набув право власності на квартиру законним шляхом і є добросовісним Відповідачем. Кредитний договір з банком укладено ОСОБА_4, відповідач у цивільно-правових відносинах з банком не перебуває. Крім того, в іпотеці перебував багатоквартирний будинок В-5, загальною площею 6422,9 м2, житловою площею 2285,6 кв. м., а Банк звертає стягнення на окрему квартиру, яка не була предметом іпотеки.

3 особи: приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились, про день, час слухання справи булі повідомлені належним чином і суд розглянув справу у їх відсутності, на підставі наданих доказів.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

26.12.2007 р. між ПАТ «Укргазбанком» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір, відповідно до якого ОСОБА_4 отримав від банку кредит в розмірі 2 644 000 доларів США, зі строком повернення до 25.12.2012 р., та сплатою відсотків за користування кредитом у порядку та розмірах, встановлених в кредитному договорі ( т. 1 а.с. 12-14).

З метою забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов'язань перед Банком 09.06.2008 р. між Банком з одного боку та ОСОБА_4, ОСОБА_5 з іншого боку укладено договір іпотеки №16/08-Б (т. 1 а.с. 17).

Відповідно до п.2.1.1 цього договору предметом іпотеки виступив багатоквартирний житловий будинок літ В-5, розташований по АДРЕСА_1, загальною площею 6422,9 м2, житловою площею 2285, 6 кв. м., що має 123 квартири. Відомості про іпотеку нотаріусом внесені до реєстру іпотек, на відчуження нерухомого майна накладено заборону.

Ці обставини підтверджуються витягом з Державного реєстру іпотек та реєстру обтяжень нерухомого майна.

Пунктом 3.2.8 укладеного кредитного договору передбачено, що «в разі невиконання Позичальником зобов'язань, передбачених цим договором відшкодування заборгованості здійснюється Банком шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, згідно договору іпотеки».

Пунктом 3.1.6 Договору іпотеки визначено, що Іпотекодержатель/Банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку одноразового чи неодноразового прострочення Іпотекодавцем сплати процентів за користування кредитними коштами, неповернення кредиту або порушення інших умов кредитного договору, за рахунок коштів, виручених від реалізації предмету іпотеки одержати задоволення своїх вимог на свій розсуд переважно перед іншими кредиторами.

Згідно з положеннями статті 33 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 4 та 5 ст. З Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 23 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Боржником ОСОБА_4 належним чином грошові зобов'язання перед банком не виконані, про що свідчить рішення Московського райсуду м. Харкова від 13.05.2008 р. за №2-1404/10 про стягнення на користь Банку з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 3 1664543, 02 гр. та 2630252,33 доларів США в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору від 26.12.2007 р. (т. 1 а.с. 23).

Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» суд, при винесенні рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки має право визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури продажу, встановленої в ст. 38 ЗУ «Про іпотеку», або продажу предмету іпотеки з прилюдних торгах, що встановлено в ст. 41 ЗУ «Про іпотеку».

Суд приходить до висновку про те, що до правовідносин сторін підлягає застосування стаття 23 Закону України «Про іпотеку», а отже теперішній власник - ОСОБА_3 , має всі права та обов'язки іпотекодавця за договором іпотеки № 16/08-Б від 09.06.2008.

Також судом були досліджені заперечення відповідачки, але, приведені в них обставини не дають підстави для відмові у заявлених позовних вимог, оскільки, вони не ґрунтуються на законі

Дійсно, право власності на квартиру НОМЕР_1 в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 (літ. В-5) відповідач набув на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6 13.10.2009 р. за реєстровим № 4988 (т. 1 а.с. 196), при цьому, на час укладання угод зазначена квартира під забороною відчуження не перебувала; з Державного реєстру іпотек була виключена на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова від 11.09.2009 р. (т. 1 а.с. 26-28).

Але, 04.04.2012 р. судовою колегією по цивільним справам апеляційного суду Харківської області рішення від 11.09.2009 р. скасовано; в задоволенні позову ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ПАТ АБ «Укргазбанк» про визнання договору іпотеки недійсним, виключення запису з реєстру іпотек - відмовлено (т. 1 а.с. 29-33).

Тому, договір іпотеки № 16/08-Б.від 09.06.2008 р., укладений між Банком та ОСОБА_4 та ОСОБА_5, внесені відомості до реєстру іпотек, заборона відчуження нерухомого майна стосовно цього майна є дійсними з часу укладання правочину.

Відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про іпотеку», предметом іпотеки може бути один або декілька об'єктів нерухомого майна, зокрема нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності, нерухоме майно може бути відчужене у встановленому законом порядку як окремий виділений в натурі об»єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом, частина нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності, нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежності ми, якщо інше не встановлено іпотечним договором.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що спірна квартира при передачі в іпотеку вказаного вище багатоквартирного будинку входила в склад іпотечного майна. Після виключення запису про іпотеку з реєстру іпотек і зняття заборони, квартири, що знаходяться у житловому будинку АДРЕСА_1 булі придбані іншими особами, і кожній квартири був присвоєний власний реєстраційний номер.

За таких умов дія зазначеного іпотечного договору розповсюджується і на спірну квартиру НОМЕР_1 в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 (літ. В-5), як складову багатоквартирного житлового будинку.

Судові витрати суд розподіляє на підставі ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, ЦПК України, ст. ст. 589, 590 ЦК України, ЗУ "Про іпотеку", суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № 20 від 26.12.2007 року позичальника ОСОБА_4 у загальному розмірі 3 664 801,99 доларів США та 23 800 945,13 гривень звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру НОМЕР_1 в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6 13.10.2009 за реєстровим № 4988, з початковою ціною продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів у розмірі 90% від вартості предмета іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Т.В. Поліщук