Ухвала суду № 38960070, 15.05.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2014 р. Справа № 9104/41324/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді-доповідача - Богаченка С.І.,

суддів - Багрія В.М., Качмара В.Я.,

при секретарі судового засідання - Ратушній М .І.,

за участю представника відповідача - Скрипника С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2011 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт-Захід» до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м.Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

14 грудня 2010 року ТОВ «Електроконтакт-Захід» звернулося до суду до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м.Львова про скасування податкового повідомлення-рішення від 06 грудня2010 року № 00030723000/0/29212, яким позивачу донараховано 18969,00 грн податку на додану вартість.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2011 року позовні вимоги задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0003072300/0/29212 від 06 грудня 2010 року ДПІ у Шевченківському районі м.Львова.

Не погодившись із винесеним рішенням, його оскаржила ДПІ у Шевченківському районі м.Львова, яка покликаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і винести нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В апеляційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі м.Львова посилається на те, що, оскільки аналізом контрагента ТОВ «Електроконтакт-Захід» - ТОВ «Укрінвесткабель» встановлено, що останній не придбавав товарно-матеріальні цінності, які в подальшому збував, позивачем неправомірно сформовано податковий кредит на суму 12646,00 грн.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м.Львова в період з 22 листопада 2010 року по 23 листопада 2010 року провело позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Електроконтакт-Захід» з питань правових відносин з ТОВ «Укрінвесткабель» за період з 01 січня 2008 року по 01 жовтня 2010 року, за наслідками якої складено акт від 25 листопада 2010 року № 1845/23-118/23272445.

Актом перевірки встановлено порушення ТОВ «Електроконтакт-Захід» п.п. п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) - завищення підприємством податкового кредиту 12646,00 грн., в тому числі за квітень 2008 року в сумі 12646,00 грн.

На підставі вказаного акту було винесено податкове повідомлення - рішення від 06 грудня 2010 року №0003072300/0/29212, яким позивачу донараховано 18969,00 грн. податку на додану вартість, в тому числі 12646,00 грн. - основний платіж, 6323,00 грн. - штрафна санкція.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків нарахованих платником податків за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Із матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Електроконтакт-Захід» та ТзОВ «Укрінвесткабель» укладено усний договір від 08.04.2008 року на поставку кабеля АСБл-10*120 в кількості 530 м.

На підтвердження даної операції позивачем представлено видаткову накладну № РН-0000038 від 08.04.2008 року на суму 75874,80 грн., в тому 12645,80 грн., та податкову накладну від 04.04.2008 року № 43, виписану ТОВ «Укрінвесткабель» на суму 75874,80 грн., в тому числі ПДВ 12645,80 грн.

Крім того, в матеріалах справи знаходиться накладна № 14-38/04 про прийняття ТОВ«Електроконтакт-Захід» на склад кабеля, отриманого від ТОВ «Укрінвесткабель» в кількості 530 м. вартістю 63339,00 грн. та виписка з матеріального звіту за квітень 2008 року.

Згідно п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), не дозволяється включення до податкового кредиту будь - які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт(послуг) - актом приймання робіт чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт(послуг).

Отже, колегія суддів зазначає, що позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за період, що перевіряється, були надані податкова накладна, що знаходиться в матеріалах справи, яка не має недоліків та порядок заповнення якої відповідав встановленому чинному на момент проведення перевірки законодавству.

Також колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що податкові органи не можуть донараховувати податок на додану вартість при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинним на момент здійснення фінансово-господарських операцій законодавством не встановлено підстав для такого нарахування, а тому твердження відповідача проте, що ТОВ «Електроконтакт-Захід» неправомірно сформувало податковий кредит, оскільки суми ПДВ контрагентами до бюджету сплачені не були - є необґрунтованими.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що оспорювані податкові повідомлення-рішення, якими визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток є необґрунтованими та такі, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195, 196, ч.1 п.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2011 року у справі №2а-11969/10/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя С.І. Богаченко

Суддя В.М. Багрій

Суддя В.Я. Качмар

Повний текст ухвали виготовлений 19.05.14р.