Постанова № 38957403, 30.05.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/3102/14 Головуючий у 1 інстанції Подалюка О. Ф. Провадження № 33/795/109/2014 Категорія - ст. 124 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2014 року місто Чернігів

головуючого - судді Воронцової С.В. ,

за участі:

особи яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1,

потерпілого - ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 травня 2014 року,

В С Т А Н О В И В :

Зазначеною постановою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 340 (триста сорок гривень) гривень.

Згідно постанови суду, 30.03.2014 року, о 08-30 год. ОСОБА_1, в м. Чернігові по проспекту Перемоги, 14, керував транспортним засобом - автомобілем «ЗАЗ - DAEWOO Т13110», державний номерний знак: НОМЕР_1, та під час випередження не дотримався безпечного бокового інтервалу в наслідок чого трапилось зіткнення з автомобілем «ЗАЗ - DAEWOO Т13110», державний номерний знак: НОМЕР_2, який рухався в попутному напрямку. В наслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, постраждалих немає.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 13.3 Правил дорожнього руху України, за що передбачено відповідальність за статтею 124 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, а провадження у справі щодо нього закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Доводи своєї апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не було з'ясовано та досліджено всі обставини справи, у порушення вимог ст.280 КУпАП. Вказує, що суд розглянув справу без його участі, при цьому, не звертаючи уваги на те, що він не був належним чином сповіщений про день та час розгляду справи. Наголошує на тому, що зміст постанови суду не відповідає вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП.

Щодо обставин дорожньо-транспортної пригоду, зокрема, зазначає про те, що інспектор ВДАІ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області невірно встановив обставини правопорушення та особу порушника Правил дорожнього руху України, а також не встановив, що саме стало причиною ДТП. Стверджує, що ним були дотримані всі вимоги Правил дорожнього руху України, в той час, як водієм іншого транспортного засобу були допущені порушення вимог п.п. 10.1 та 10.3 ПДР, чим той створив аварійну ситуацію на дорозі, в той час, як він повинен був надати дорогу автобусу, впевнитись, що права смуга вільна і лише після цього почати маневр перестроювання у дану смугу руху. Звертає увагу, що водій іншого транспортного засобу визнав той факт, що ним був порушений п. 10.1 ПДР України, про що зазначив у протоколі, який був відносно нього складений працівником ДАІ. Крім того, ОСОБА_1 вказує на те, що суд не звернув увагу і на порушення інспектором п. 6.3 Інструкції з оформлення працівниками ДАІ МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яким передбачено, що в разі, якщо інспектор на місці не може об'єктивно визначити особу, яка порушила ПДР і з вини якої сталася ДТП, то оформлені матеріали пригоди протягом доби передаються для подальшого розгляду інспектору з дізнання підрозділу Державтоінспекції МВС, чого в даному випадку інспектором зроблено не було, при відсутності об'єктивних даних його вини. Також, в порушення п. 6.5 вищезазначеної Інструкції, інспектор не залучив для об'єктивного розгляду даної справи експерта.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав свою апеляційну скаргу в повному обсязі з підстав в ній наведених в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та провадження відносно нього закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Стверджував що не отримував повідомлення суду першої інстанції про розгляд його справи судом першої інстанції.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційного суду не погодився з доводами ОСОБА_1 щодо своєї винуватості, стверджував про порушення останнім правил дорожнього руху внаслідок чого і сталась дорожньо - транспортна пригода. Наполягав на тому що саме ОСОБА_1 повинен нести відповідальність , оскільки ДТП було за його участі та участі ОСОБА_1, стосовно нього прийнято рішення про закриття справи за відсутності складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, та надав з цього приводу копію постанови суду.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілого, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до вимог, викладених у ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, у справі обставини адміністративного правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності.

Під час розгляду адміністративних матеріалів, суд першої інстанції у повному обсязі дотримався вищезазначених вимог Закону та з'ясував обставини адміністративного правопорушення всебічно, повно й об'єктивно, з врахуванням наявних у справі матеріалів.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за зазначених у постанові обставин ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах, а саме: схемою з місця дорожньо-транспортної пригоди від 30.03.2014 року (а.с.3); поясненнями ОСОБА_2 від 30.03.2014 року (а.с.5), що повністю доводять обставини порушення останнім п. 13.3 ПДР України, та стверджують про відповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. 256 КУпАП.

Безпечний інтервал це відстань між боковими частинами транспортних засобів що рухаються або між ними та іншими об'єктами за якої гарантована безпека руху. Дотримання в процесі руху безпечного інтервалу є запорукою забезпечення безпеки руху.

Відповідно до п.2.3.б Правил дорожнього руху, - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою ,відповідно реагувати на її зміну.

Так, обрання безпечної дистанції та безпечного бокового інтервалу в транспортному потоці, є важливим обов'язком водіїв, особливо при спільному русі в потоці транспортних засобів. Безпечна дистанція та безпечний боковий інтервал залежить від швидкості транспортного потоку, технічних харак теристик транспортного засобу - лідера, різниці характеристик гальмівних систем і завантаженості транспортного засобу, а також від типу та стану дорожнього покриття (сухе, вологе, мокре, слизьке).

При цьому обрана дистанція та боковий інтервал повинні забезпечити можливість безпечної зупинки транспортного засобу у разі, якщо водій попереднього транспортного засобу засто сував екстрене гальмування. Дотримуючись безпечної швидкості, безпечної дистанції та безпечного бокового інтервалу, водій завжди забезпечить собі можливість вчасно зупинити транспортний засіб і уникнути зіткнення з іншим транспортним засобом.

В даному випадку, ОСОБА_1 під час випередження автомобіля не дотримався безпечної дистанції бокового інтервалу, чим порушив п. 13. 3 ПДР України, при порушенні водієм автомобіля ОСОБА_2 п. 10.1 ПДР України, що в результаті призвело до дорожньо-транспортної пригоди.

З пояснень ОСОБА_1 від 30.03.2014 року вбачається, що в момент випередження його боковий інтервал складав біля 50 см (а.с.4).

Такими поясненнями ОСОБА_1 фактично підтвердив порушення ним п. 13.3 ПДР України та незнання вимог цих Правил, оскільки безпечність бокового інтервалу визначається в кожній конкретній обстановці з урахуванням дій всіх учасників дорожнього руху.

На ряду з цим, технічна можливість уникнути даної дорожньо-транспортної пригоди не залежала від односторонніх дій водія ОСОБА_2, а цілком визначалась діями водіїв обох транспортних засобів, а тому твердження ОСОБА_1 про те, що саме з вини водія ОСОБА_2 сталася ДТП є необґрунтованими. Крім того, визнання водієм ОСОБА_2 в протоколі про адміністративне правопорушення своє провини у порушенні вимог ПДР України, жодним чином не вказує на те, що в діях водія ОСОБА_1 такі порушення були відсутні. Окрім того постановою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 22 квітня 2014 року, що набула чинності, закрито провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП за відсутності в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Твердження ОСОБА_1 про неправомірність дій інспектора ДАІ, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо нього, не можуть бути прийняті судом до уваги.

Дорожньо-транспортна пригода сталася 30 березня 2014 року, того ж дня було складено і протокол про адміністративне правопорушення щодо водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2, копії яких і були ними отримані. В разі незгоди з діями інспектора, необ'єктивності та рядку порушень під час складання протоколу, ОСОБА_1 мав право оскаржити його дії, як начальнику ВДАІ Чернігівського МВ УМВС України в Чернігівській області, так і до районного суду за місцем знаходження органу, дій працівника якого оскаржуються, однак, дані про те, що ОСОБА_1 дії інспектора оскаржував, в матеріалах справи відсутні, не надано таких даних і в апеляційному суді. Не встановлено таких порушень з боку інспектора ВДАІ м. Чернігова і під час апеляційного перегляду адміністративних матеріалів, які, на думку суду, оформлені у відповідності, як з Кодексом України про адміністративні правопорушення, так і з Інструкцією з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС України матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги особи стосовно порушення інспектором ВДАЇ п.6.3 та п.6.5 „Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху", затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ від 26.02.2009 N 77. Згідно п 6.5. Інструкції якщо на місці ДТП працівник Державтоінспекції МВС не може об'єктивно визначити особу, яка скоїла адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП , або відсутні прямі докази її вини, оформлені матеріли ДТП протягом доби передаються для подальшого розгляду інспектору з дізнання підрозділу Державтоінспекції МВС, на території обслуговування якого сталася пригода, або особі, яка виконує його обов'язки.

В справі відсутні дані щодо наявності труднощів у співробітника ВДАЇ для встановлення осіб причетних до дорожньо - транспортної пригоди, та щодо дослідження обставин даної пригоди та збору доказів, окрім того ніхто з учасників ДТП не ставив питання про залучення експерта для дослідження викладених в протоколі про адміністративне правопорушення обставин, а незгода особи з протоколом не є безперечною підставою для його залучення.

Окрім того, особі було відомо про направлення матеріалів справи до суду, будь - яких заходів для ознайомлення з матеріалами справи, залучення експерта ОСОБА_1 не вживав, ухилявся від отримання судових повісток та явки до суду, та ознайомився з матеріалами справи вже після постановлення судового рішення з метою його оскарження в апеляційному порядку.

З аналогічних підстав, необґрунтованими є доводи апелянта і в тій частині, що суд не дотримався вимог ст. 268 КУпАП та у порушення вимог законодавства розглянув справу за його відсутності, в той час, як матеріали справи не містили даних про те, що він був сповіщений про день, час та місце розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 двічі в судове засіданні не з'явився, хоча про час та місце розгляду матеріалів адміністративної справи сповіщався, відповідно до вимог ст. 277-2 КУпАП, своєчасно та належним чином повістками із зворотними повідомленнями, за отриманням яких до поштового відділення не з'явився. Внаслідок чого, суд правомірно розглянув справу за відсутності особи, яка добровільно не з'явилась за отриманням судового повідомлення, що дало підстави суду вважати про ухилення особи від явки до суду, оскільки обов'язкова присутність особи при розгляді даної категорії справ не передбачена.

Крім того, з тексту оскаржуваної постанови слідує, що вона у повному обсязі відповідає вимогам ст.ст. 283- 284 КУпАП, а тому в цій частині доводи ОСОБА_1 також не можуть бути прийняті до уваги.

Згідно з роз'ясненнями до ст. 121 КУпАП під транспортними засобами у статтях 121-126, 127-1 - 128-1, 129, ч.1 - ч.4 ст.130, статтях 132-1, 133-1, 132-1, 139, 140 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.

Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає в разі порушення учасниками дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали адміністративної справи, дав вірну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Метою адміністративного стягнення відповідно до ст. 23 КУпАП є виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні стягнення, згідно з вимогами передбаченими ст. 33 КУпАП України враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Обираючи стягнення ОСОБА_1 суд переконався в тому, що призначене стягнення дійсно буде відповідати усім завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст. 1 КУпАП), буде сприяти його вихованню в дусі дотримання закону, та не поставить особу, яку притягнуто до відповідальності, в скрутне матеріальне становище, не позбавить її та членів її родини будь-яких доходів та вірно призначив стягнення у виді мінімального штрафу, передбаченого санкцію статті 124 КУпАП.

А тому з урахуванням викладеного, підстав для скасування оскаржуваного рішення апеляційний суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 травня 2014 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП залишити без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Воронцова