Ухвала суду № 38955572, 30.05.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/9071/13-ц Головуючий у І інстанції Пархоменко О.В.Провадження № 22-ц/780/3419/14 Доповідач у 2 інстанції ПоліщукКатегорія 29 30.05.2014

УХВАЛА

Іменем України

27 травня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Поліщука М.А..

суддів: Малорода О.І., Ігнатченко Н.В.

при секретарі: Лопатюк В.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ірпіньського міського суду Київської області від 03 квітня 2014 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства "Українська пожежно - страхова компанія" до ОСОБА_1, третя особа: приватне акціонерне товариство "Страхова компані "УНІКА" про відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

В грудні 2013 року приватне акціонерне товариство "Українська пожежно - страхова компанія" звернулось в суд з вказаним позовом і просить стягнути з відповідача на свою користь шкоду в розмірі 45 772,42 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.09.2009 року між АБ «Експрес-Банк» та позивачем як Страховиком було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, предметом договору страхування виступають майнові інтереси АБ «Експрес-Банк», пов'язані з володінням, експлуатацією і розпорядженням транспортним засобом марки «Субару», д.н.з. НОМЕР_1.

02.08.2010 року у м. Києві на вул. Урицького-Кудряшова за участю транспортних засобів «КІА», д.н.з. НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_1 та «Субару», д.н.з. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої власнику автомобіля «Субару» була завдана матеріальна шкода, розмір якої згідно Звіту №7916 про незалежну оцінку становить 103 202,12 грн.

Позивач згідно договору страхування виплатив власнику «Субару» страхове відшкодування у сумі 103 202,12 грн. На підставі цього до ЦФ ПрАТ «УПСК» перейшло право зворотної вимоги до відповідача, який відповідно до постанови Солом'янського районного суду м.Києва від 27.12.2010 року визнаний винним у скоєнні дорожно-транспортної пригоди.

Також позивач зазначав, що оскільки ОСОБА_1 уклала договір добровільного комплексного стахування з ПАТ «СК «Уніка», ліміт відповідальності якої 100 000грн. і остання виплатила позивачу частину страхового відшкодування, а саме 57 429,70 грн., залишок боргу складає суму 45 772,42 грн., яку необхідно стягнути з відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Рішенням Ірпіньського міського суду Київської області від 03 квітня 2014 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства "Українська пожежно - страхова компанія" в рахунок відшкодування шкоди в порядку регресу кошти в сумі 45 772,42 грн. та судові витрати в розмірі 458 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішення суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на необґрунтованість і постановлення рішення з порушенням норм чинного законодавства.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з вини ОСОБА_1 було скоєно дорожно-транспортну пригоду, внаслідок якої завдано матеріальні збитки власнику автомобіля «Субару», д.н.з. НОМЕР_1.

Відповідно до договору добровільного страхування позивачем, як страховиком власнику пошкодженого автомобіля «Субару» було виплачено страхове відшкодування в розмірі 103 202,12грн., і з врахуванням часткового страхового відшкодування ПАТ «Страхова компанія Уніка» в розмірі 57 429,70грн., до позивача в межах фактичних витрат перейшло право вимоги, яке страхувальник, або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками, так як вони відповідають обставинам справи і узгоджуються із вимогами закону.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Судом першої інстанції встановлено, що 2 серпня 2010 року у м. Києві з вини відповідача ОСОБА_1, яка керувала належним їй автомобілем марки «КІА», д.н.з. НОМЕР_2, відбулось зіткнення із автомобілем марки «Субару-Форестер»», д.н.з. НОМЕР_1, який належить АБ «Експрес-банк» під керуванням ОСОБА_2

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 18 серпня 2010 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП до штрафу у розмірі 340грн. (а.с. 10).

Автомобіль «Субару», д.н.з. НОМЕР_1 було застраховано АБ «Експрес-Банк» в ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» відповідно до договору добровільного страхування №000287/213 наземних транспортних засобів (автокаско) від 01.09.2009 року (а.с. 6).

Згідно Звіту № 7916 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 23.09.2010 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику «Субару», д.н.з. НОМЕР_1, в результаті його пошкодження складає 70 267,33грн.

Згідно Звіту № 7916 з додатковим оглядом про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 11.11.2010 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику «Субару», д.н.з. НОМЕР_1, в результаті його пошкодження складає 101 433,55 грн.

Згідно Звіту № 7916 з додатковим оглядом про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 06.12.2010 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику «Субару», д.н.з. НОМЕР_1, в результаті його пошкодження складає 103 732,12 грн. (а.с.26-30).

Відповідно до страхового акту № 439/1/10 від 30.12.2010 року на підставі умов договору страхування наземних транспортних засобів № 000287/213 від 01.09.2009 року (автокаско) з урахуванням безумовної франшизи 530 грн. підлягає виплаті страхове відшкодування в розмірі 103 202,12 грн.

30 грудня 2010 року позивач здійснив виплату страхового відшкодування АБ «Експрес-Банк» в розмірі 103 202,12 грн., що підтверджується платіжним дорученням №961 від (а.с. 12).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПАТ СК «УНІКА» 24.02.2010 року відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів із строком дії до 23.04.2011 року та лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну в сумі 25 500грн. (а.с.16).

Також, на час заподіяння шкоди діяли положення договору добровільного комплексного страхування, укладеного 23.04.2010 року між ПАТ СК «УНІКА» і ОСОБА_1 , згідно якого визначена страхова сума 75 000грн. (а.с.15).

Страховими актами, складеними ПАТ СК «УНІКА» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і договору добровільного комплексного страхування з ОСОБА_1, від 28.05.2013 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Субару-Форестер» - АБ «Експрес-Банк», визначена в сумі 103 732,12грн., а з врахуванням зносу в сумі 57 429,71грн. на підставі звіту№7916 від 6.12.2010 року. (а.с.93,95).

Наказом № 00049629/1 від 28.05.2013 року ПАТ СК «УНІКА» виплатила ПАТ «УПСК» страхове відшкодування згідно розрахунку суми збитку в розмірі 25 500 грн. (а.с.94).

Наказом № 00117123/1 від 28.05.2013 року ПАТ СК «УНІКА» виплатила ПАТ «УПСК» страхове відшкодування згідно розрахунку суми збитку в розмірі 31 929,71 грн. (а.с.92).

Встановивши вказані обставини, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що з ОСОБА_1, як особи, винної в заподіянні шкоди і відповідальної за заподіяний збиток, підлягають стягненню кошти, сплачені позивачем як страховиком за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, за вирахуванням коштів сплачених позивачу іншим страховиком - ПАТ СК «УНІКА» в сумі 57429,70грн.

Разом з тим суд першої інстанції прийшов до невірного висновку, що стягнута з відповідача на користь позивача сума 45 772,42грн. підлягає стягненню в порядку регресу на підставі ч.1 ст.1191 ЦК України, не врахувавши роз'яснень, наданих в п.27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 1.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки».

Так, відповідно до вказаних роз'яснень при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим.

В даному випадку колегія суддів приходить до висновку, що між сторонами склались правовідносини, які ґрунтуються на майновому страхуванні - «суброгація» і вимоги підлягають задоволенню з підстав, передбачених ст. 27 Закону України «Про страхування» і ст.993 ЦК України.

Проте оскільки правовими підставами позовних вимог позивачем були визначення положення ст.ст.993, 116, 1187, 1188, 1191 ЦК України і ст. 27 Закону України «Про страхування», то відповідно до ч.2 ст.308 ЦПК України рішення суду колегія суддів вважає законним і обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги на те, що суд не прийняв до уваги, що відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-іУ від 1.07.2004 року позивачу може бути відшкодовано розмір матеріального збитку, а не розмір вартості відновлювального ремонту автомобіля є необґрунтованими.

Правовідносини сторін спору регулюються положеннями ст. 27 Закону України «Про страхування» і ст.993 ЦК України, а не Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-іУ від 1.07.2004 року.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

Статтею 22 ЦК України визначено, що збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

Встановлено і підтверджується належними доказами, що ПАТ Українська пожежно - страхова компанія" на підставі договору добровільного страхування наземного транспортного засобу, страхового акту виплатила АБ «Експрес-Банк» страхове відшкодування в сумі 103 732,12грн., що не суперечить положенням ст.22 ЦК України, ст.9 Закону України «Про страхування» щодо визначення розміру збитків.

Інші доводи апелянта на те, що судом не застосовано положення ч.1 ст.1194 ЦК України з врахуванням того, що цивільна відповідальність відповідача була застрахована на суму 100 000грн., а тому відповідач не може відповідати перед позивачем у даних правовідносинах не заслуговують на увагу із наступних підстав.

Положення ч.1 ст.1194 ЦК України не регулюють правовідносини сторін і обґрунтовано не застосовано судом першої інстанції.

Та обставина, що ПАТ «Страхова компанія «Уніка» сплатила позивачу лише частину страхового відшкодування в розмірі 54 429, 70грн. висновків суду не спростовує. ОСОБА_1 не оскаржила висновки ПАТ «Страхова компанія «Уніка» щодо визначення розміру страхового відшкодування, яке було виплачено позивачу.

Інші доводи апеляційної скарги про необґрунтованість і постановлення рішення з порушенням норм чинного законодавства підлягають відхиленню, оскільки не впливають на законність і обґрунтованість рішення суду.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ірпіньського міського суду Київської області від 03 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді