Рішення № 38953614, 19.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5197/14 19.05.14 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Приватного підприємства «Інтайм ко» до Приватного акціонерного товариства «Ікс 5 рітейл груп Україна» про стягнення 366 982,95 грн., за участю представників позивача - Одуд Н.А. довіреність № 56 від 15.04.2014 року, відповідача - Висторобець В.О., довіреність №б/н від 24.03.2014 року,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 363 780,95 грн. основного боргу, 2 636,94 грн. пені, 565,06 грн. 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з оплати вартості поставленого товару за договором на реалізацію продукції № 1572 від 27.04.2009 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.03.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 28.04.2014 року.

12.05.2014 року в судовому засіданні позивач надав уточнений розрахунок позовних вимог, в якому просив про стягнення 338 865,38 грн. основного боргу, 11 683,22 грн. пені, 2 316,82 грн. 3% річних, який прийнято судом.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.04.2009 року між Приватним підприємством «Інтайм ко» (продавець) та Закритим акціонерним товариством «Ікс 5 рітейл груп Україна» (яке в подальшому змінило назву на Приватне акціонерне товариство «Ікс 5 рітейл груп Україна») (покупець) було укладено договір на реалізацію продукції № 1572, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець приймає та оплачує на умовах і у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від продавця покупцю (накладні) та є невід'ємними частинами цього договору (п. 1.1 договору).

Покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого продавцем товару по мірі її реалізації не пізніше 7 банківських днів з дня її реалізації, але у будь-якому випадку, не раніше моменту надання продавцем усіх необхідних документів, що засвідчують момент передачі товару, підтверджують його якість та відповідність установленим стандартам в тому числі податкових накладних та розрахунків коригування (п. 3.2. договору).

Поясненнями представника позивача, видатковими накладними по яким рахується заборгованість, що міститься у матеріалах справи, стверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 358 389,82 грн.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором з поставки продукції відповідачу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та на даний час має перед позивачем заборгованість у сумі 333 419,90 грн. за розрахунком суду з урахуванням доведеної позивачем суми поставки у розмірі 358 389,82 грн. та за вирахуванням з неї часткової оплати і повернення залишків товару.

В судовому засіданні представник відповідача підтвердив реалізацію товару на спірну суму та факт повернення не реалізованого товару

Доказів сплати заборгованості у розмірі 333 419,90 грн. відповідачем суду не надано.

Доказів звернення відповідача про ненадання документів разом з товаром відповідно до ст. 666 ЦК України та на вимогу п. 3.2. договору, відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений товар обґрунтовані та підлягають задоволенню частково у розмірі 333 419,90 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позов в частині стягнення 3 % річних обґрунтований, проте підлягає задоволенню частково на суму 2 282,24 грн. за уточненим розрахунком суду, який здійснено відповідно до умов договору та згідно з вимогами закону. В іншій частині позову про стягнення 3% річних слід відмовити.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочення платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 2.1. роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/293 від 29.04.1994 р., якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства.

Таким чином, в силу наведених положень законодавства, пеня може бути стягнута у передбачених в письмовому договорі випадках (встановлено за згодою сторін).

Оскільки факту погодження нарахування пені за прострочення відповідачем оплати за поставлений товар позивачем не доведено, вимоги позивача про стягнення пені в сумі 11 683,22 грн. задоволенню не підлягають.

Тому в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 11 683,22 грн. слід відмовити.

Судом була надана належна оцінка відзиву на позовну заяву.

Проте, викладені у вищезазначеному документі доводи судом не приймаються у зв'язку з їх необґрунтованістю та відсутністю у справі доказів на їх підтвердження.

Доводи відповідача спростовуються матеріалами справи та зібраними у справі доказами.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Ікс 5 рітейл груп Україна» (69500, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Східна, буд. 3; код 30725116) на користь Приватного підприємства «Інтайм ко» (03057, м. Київ, вул. В. Гетьмана, буд. 1; код 36107547) 333 419 (триста тридцять три тисячі чотириста дев'ятнадцять) грн. 90 коп. боргу, 2 282 (дві тисячі двісті вісімдесят дві) грн. 24 коп. 3% річних та 6 714 (шість тисяч сімсот чотирнадцять) грн. 04 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 23.05.2014р.

Суддя С.О. Чебикіна