u
ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
_____________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
| 19 червня 2009 р. Справа № 2-а-10089/09/2170 Кат. 2.11.6
Херсонський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Бездрабка О.І., при секретарі - Луговій Т.П., за участю: представника позивача - ОСОБА_1 представника відповідача -ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства "Будмеханізація" до державної податкової інспекції у м.Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 004901703/0/0, № 004911703/0, № 004921703/0 від 01.03.2004 р.,
встановив:
Закрите акціонерне товариство "Будмеханізація" (далі позивач) звернулось з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.03.2004 р. № 004901703/0, № 004911703/0, № 004921703/0 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з податку з власників транспортних засобів на загальну суму 23578,08 грн. Спірні податкові повідомлення-рішення складено на підставі акту про результати перевірки позивача від 25.02.2004 р. № 953/173/17-303/21274492. Результати перевірки та визначені нею податкові зобов'язання пройшли повну процедуру адміністративного узгодження цих зобов'язань. Процедура адміністративного узгодження донарахованих за штрафними санкціями податкових зобов'язань завершена винесенням рішення ДПА України про часткове задоволення скарги позивача. У відповідності з прийнятим рішенням від 07.07.2004 р. № 5487/6/25-1215 суми застосованих штрафних санкцій зменшено на 1716,83 грн. по податковим повідомленням- рішенням № 0004901703/0 та № 0004911703/0, податкове повідомлення-рішення № 0004921730/0 залишене без змін. У судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги обґрунтовуючи їх тим, що сплата штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань може мати місце лише при наявності факту порушення граничних строків сплати визначених законом України "Про порядок погашення податкових зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ. Відповідно до законодавства платник податку з власників транспортних засобів - юридична особа цей податок обчислює на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів станом на 1 січня поточного року, а розрахунки подаються до податкового органу у строки, визначені законом для річного звітного періоду. На підставі цього представник позивача вважає, що відповідно до Закону України № 2181-ІІІ фінансові санкції за несвоєчасну сплату цього податку слід застосовувати до платежів, які сплачені пізніше ніж 70 днів після закінчення звітного року. Крім того, зазначає, що штрафні санкції застосовані відповідачем з порушенням строків, визначених ст.250 Господарського кодексу України. Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, вказавши на те, що Закон України "Про податок з власників транспортних засобів" від 11.12.1991 р. № 1963-ХІІ є спеціальним законом у сфері оподаткування, який визначає окремий порядок надання розрахунків податку та порядок сплати цього податку до бюджету і тому подання розрахунків та визначення строків сплати з цього податку повинно визначатись виходячи з цього Закону, а не із Закону України "Про порядок погашення податкових зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ. Заслухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного. Судом встановлено, що працівниками державної податкової інспекції у м.Херсоні проведено перевірку повноти та своєчасності внесення до бюджету податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів ЗАТ "Будмеханізація" за період з 01.04.2001 р. по 21.10.2003 р. За результатами перевірки складено акт № 953/173/17-303/21274492 від 25.02.2004 р. 01.03.2004 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004901703/0/0, яким, на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, за затримку на 29 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов"язання в розмірі 20741,90 грн. з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, позивача зобов"язано сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 2074,19 грн. 01.03.2004 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення, яким на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України № 2181, за затримку на 88 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов"язання в розмірі 22011,45 грн., позивача зобов"язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 4402,29 грн. Податковим повідомленням-рішенням від 01.03.2004 р. № 0004921703/0, за затримку на 299 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов"язання в розмірі 34203,20 грн., позивача зобов"язано сплатити штраф у розмірі 50 % у сумі 17101,60 коп. ЗАТ "Будмеханізація" оскаржило зазначені податкові рішення в адміністративному порядку. Рішенням Державної податкової адміністрації № 12530/7/25-1215 від 07.07.2004 р. залишено без змін податкове повідомлення-рішення державної податкової інспеції у м.Херсоні № 0004901703/0 від 01.03.2004 р. в частині застосування 50 грн. штрафної санкції та № 0004911703/0 в частині застосування 1666,83 грн. штрафних санкцій по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів (застосовані за недоїмку, яка рахувалася за ЗАТ "Будмеханізація" станом на 01.04.2001 р.), в іншій частині податкові повідомлення-рішення залишені без змін. Суд вважає рішення відповідача про застосування штрафних санкцій правомірним виходячи з наступного. Відповідно до Закону України "Про систему оподаткування" податок з власників транспортних засобів є зальнодержавним податком, нарахування та сплата якого здійснюється Верховною Радою України і справляються на всій території України. Положеннями ст.6 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів" від 11.12.1991 р. № 1963-ХІІ передбачено, що нарахування цього податку юридичними особами здійснюється на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів. За транспортні засоби, придбані протягом року, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України. Згідно з вимогами ст.5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" сплата податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів юридичними особами здійснюється щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом. Системний аналіз положень зазначеного Закону свідчить, що для нарахування та сплати податку з власників транспортних засобів встановлено особливий порядок. Нарахування податку здійснюється у авансовому порядку виходячи з наявності транспортної техніки та механізмів на початок року, а виходячи з нарахованої суми податку проводиться його сплата рівними частинами. Таким чином суд вважає, що граничні строки сплати податкових зобов'язань з податку з власників транспортних засобів визначаються Законом України № 1963-ХІІ. Виконуючи свій обов'язок як платника податків позивач надавав відповідачеві розрахунки з податку з власників транспортних засобів. Відповідно до поданого розрахунку позивачем були визначені податкові зобов'язання з податку з власників транспортних засобів. Проведеною перевіркою від 25.02.2004 р. відповідачем було встановлено, що позивач протягом 2001-2003 років несвоєчасно сплачував самостійно узгоджені ним податкові зобов'язання з податку з власників транспортних засобів із затримкою сплати податку від 7 до 299 днів. Підпунктом 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону № 2181 передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці у сплаті платежу до 30 календарних днів - у розмірі 10 відсотків несвоєчасно погашеної суми, при затримці від 31 до 90 днів - 20 відсотків несвоєчасно погашеної суми, при затримці більш ніж 90 календарних днів - 50 відсотків несвоєчасно погашеної суми платежу. Відповідно до розрахунку суми штрафних санкцій з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, застосованих до позивача спірним податковими повідомленнями-рішеннями, до ЗАТ "Будмеханізація" застосовані штрафні санкції: за затримку на 29 календарних днів строку сплати узгодженої суми податкового зобов"язання в розмірі 10 % узгодженої суми - 2024,19 грн., за затримку на 88 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов"язання в розмірі 20 % узгодженої суми - 2735,49 грн., за затримку на 299 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов"язання у розмірі 50 % узгодженої суми - 17101,60 грн. На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що штрафні санкції відповідачем застосовано до позивача відповідно до вимог Закону України № 1963-XІІ, який є спеціальним законом, що передбачає сплату юридичними особами податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, та виходячи із правил співвідношення загальної і спеціальної норм у разі їх конкуренції. Крім того, суд зазначає, що за порушення граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку з власників транспортних засобів, визначених відповідно до Закону України № 1963-ХІІ, відповідачем застосовані штрафні санкції у сумі 23578,08 грн. За результатами апеляційного узгодження податкових зобов'язань, донарахованих податковим органом, суму штрафних санкцій позивачу було зменшено податкові зобов'язання за штрафними санкціями за податковими повідомленнями рішеннями № 0004901703/0 та № 0004911703/0, податкове повідомлення рішення № 0004921730/0 залишене без змін. Відповідно до "Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій", затвердженого Наказом ДПА України від 21.06.2001 р. № 253, зареєстровано в Мінюсті України 06.07.2001 р. за № 567/5758 після закінчення розгляду скарги структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, підшиває другий примірник вмотивованого рішення за скаргою платника податків, у тому числі рішення про продовження терміну розгляду скарги, або рішення про податковий компроміс до справи платника податків поряд з корінцем податкового повідомлення, що оскаржувалося, та у разі часткового скасування раніше прийнятого рішення про нарахування суми податкового зобов'язання складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком нове податкове повідомлення, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення вважається відкликаним. За результатами розгляду скарги позивача відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 13.07.2004 р. № 004901703/3, № 004911703/3, № 004921703/3, а раніше прийняті податкові повідомлення-рішення від 01.03.2004 р. № 004901703/0, № 004911703/0 вважаються відкликаними (крім № 004921703/0, яке залишено без змін). Суд не бере до уваги твердження представника позивача про порушення відповідачем строків застосування адміністративно-господарських санкцій з посиланням на ст.250 Господарського кодексу України, оскільки строки застосування адміністративно-господарських санкцій, установлені ст.250 Господарського кодексу України, не поширюються на випадки накладення штрафних санкцій за порушення платником податків граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку з власників транспортних засобів, визначених відповідно до Закону України № 1963-ХІІ. У даному випадку штрафні санкції застосовані державною податковою інспекцією у м.Херсоні до ЗАТ "Будмеханізація" на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України № 2181-ІІІ. У пункті 1.5 статті 1 Закону № 2181-III штрафну санкцію (штраф) визначено як плату у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, установлених відповідними законами. Згідно з пунктом 17.1 статті 17 того самого Закону штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків. Відповідно до пункту 17.3 зазначеної статті сплата (стягнення) передбачених нею штрафних санкцій прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум. Отже, порушення платником податків граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку з власників транспортних засобів, визначених відповідно до Закону України № 1963-ХІІ, тягне за собою накладення на нього контролюючим органом штрафу шляхом прийняття акта ненормативного характеру у формі податкового повідомлення, яке згідно з пунктом 1.9 статті 1 зазначеного Закону є письмовим повідомленням про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом. При визначенні суми податкових зобов'язань податковий орган має враховувати строки давності, встановлені статтею 15 Закону № 2181-III. Таким чином, щодо штрафних санкцій, запроваджених Законом № 2181-III, застосовуються строки давності, передбачені цим Законом, а не строки накладення адміністративно-господарських санкцій, установлені статтею 250 Господарського кодексу України. Враховуючи викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову ЗАТ "Будмеханізація". Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив :
Відмовити в задоволенні позову закритого акціонерного товариства "Будмеханізація" до державної податкової інспекції у м.Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 004901703/0/0, № 004911703/0, № 004921703/0 від 01.03.2004 р. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 червня 2009 року.
Суддя О.І.Бездрабко
Часті запитання
Який тип судового документу № 3895311 ?
Документ № 3895311 це Постанова
Яка дата ухвалення судового документу № 3895311 ?
Дата ухвалення - 19.06.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 3895311 ?
Форма судочинства - Адміністративне
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 3895311 ?У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Дані про судове рішення № 3895311, Херсонський окружний адміністративний судСудове рішення № 3895311, Херсонський окружний адміністративний суд було прийнято 19.06.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості. Судове рішення № 3895311 відноситься до справи № 2а-10089/09/2170Це рішення відноситься до справи № 2а-10089/09/2170. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Попередній документ : 3895309
|