Рішення № 38952755, 28.05.2014, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/11393/13-ц

Провадження №2/761/263/2014

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

28 травня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва

В складі головуючого судді Волокітіної Н.Б.

При секретарі Михнюк В.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» до ОСОБА_1, 3-і особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ

Позивач ПАТ «АКБ «Київ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на нерухоме майно (а.с. 144).

Свої вимоги обґрунтовує тим, що для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, який був укладений 10.12.2007 року між позивачем та ОСОБА_2, 29.12.2007 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір застави майнових прав - право вимоги заставодавця на передачу у власність об'єкту нерухомості, що буде створений у майбутньому - квартири АДРЕСА_1.

09.04.2009 року ОСОБА_3, на підставі свідоцтва про право власності, набула право власності на квартиру АДРЕСА_1. В подальшому спірна квартира була відчужена ОСОБА_3 - ОСОБА_2 На теперішній час відповідачу ОСОБА_1 перейшла у власність вказана квартира, обтяжена позивачем, а тому позивач, в зв'язку із заборгованістю по кредитному договору, яка виникла за позичальником ОСОБА_2, має право звернутися до нового власника квартири з позовом про стягнення заставленого майна.

З урахуванням викладеного, позивач просить звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 90,40 кв.м, яка передана в заставу ПАТ «АКБ «Київ» за договором застави майнових прав від 29 грудня 2007 року, яка належить на праві власності ОСОБА_1 та задовольнити за рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеної квартири вимоги ПАТ «АКБ «Київ» по стягненню заборгованості за кредитним договором, що становить 5 232 929,39 доларів США, 335 803,11 Євро та 23 552 432,52 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому суд вважає за можливе розглядати справу без їх участі, ухваливши за згодою представника позивача, відповідно до ст.ст. 224-226 ЦПК України, заочне рішення.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 10.12.2007 року між АКБ «Київ», правонаступником якого є ПАТ «АКБ «Київ», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 100 на суму 3620000 доларів США строком до 09.06.2011 року (а.с.21).

До даного кредитного договору були підписані додаткові угоди № 1 від 26.12.2007 року, № 2 від 26.02.2008 року, № 3 від 14.07.2008 року, № 4 від 18.12.208 року, № 5 від 06.01.2009 року щодо зміни валюти кредиту з доларів США на Євро та гривні, а також зміни відсоткової ставки за користування кредитними коштами у гривні, а саме з 13,8 % на 18 % річних (а.с. 25-30).

Згідно умов кредитного договору та відповідно до виписок по особовим рахункам, ОСОБА_2 було надано у користування 2294325 доларів США, 150000 Євро та 7622257,50 грн.

Для належного забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором, 29.12.2007 року між АКБ «Київ» та ОСОБА_3 був укладений договір застави майнових прав (а.с. 31).

Відповідно до п. 1.2 договору застави майнових прав майнові права - право вимоги заставодавця на передачу у власність об'єкту нерухомості, що буде створений у майбутньому - квартири АДРЕСА_1, яке належить заставодавцю на підставі інвестиційної угоди.

Згідно п. 1.2 договору застави сторони домовились, що у разі набуття заставодавцем предмету застави у власність він зобов'язується укласти із заставодержателем відповідний іпотечний договір, де предметом іпотеки виступатиме квартира АДРЕСА_1.

Пунктом 1.7 договору застави передбачено, що відчуження предмета застави заставодавцем, в тому числі передача в оренду, дозволяється лише за письмовою згодою заставодержателя.

У відповідності до ст.. 573 ЦК України заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому.

Частиною 1 ст. 576 ЦК України передбачено, що предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернення стягнення.

Відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак, у порушення вимог п. 1.2 та п. 17. договору застави, ОСОБА_3, отримавши у власність спірну квартиру на підставі свідоцтва про право власності, яке видане 09.04.2009 року Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), не повідомила банк про це та не уклала з банком договір іпотеки на квартиру, а також без письмової згоди заставодержателя відчужила зазначену квартиру, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири, який був укладений 09.03.2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с. 36-37).

В подальшому спірна квартира була відчужена ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 03.02.2012 року, що підтверджується листом Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна від 31.12.2013 року (а.с. 123).

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна, власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07.12.2012 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 10.04.2013 року (а.с. 136 а).

Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Частинами 1, 2 ст. 590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.. 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Таким чином, застава на майнові права (право вимоги заставодавця на передачу у власність спірної квартири) свою дію не припинила, зобов'язання забезпечене заставою не виконано; ОСОБА_3, яка була заставодавцем за договором застави у порушення вимог договору, набувши право власності на квартиру, не уклала з позивачем договір іпотеки та без згоди позивача відчужила майно.

Отже, виходячи з вимог ст.. 27 Закону України «Про заставу», застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до відповідача й відповідно на це майно може бути звернуто стягнення.

Як було встановлено судом, заборгованість ОСОБА_2 перед банком станом на 15.04.20913 року становить 5 232 929,39 доларів США, 335 803,11 Євро та 23 552 432,52 грн.

Оскільки сума заборгованості за кредитним договором є значеною, відповідно до ст..19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 90,40 кв.м, яка передана в заставу ПАТ «АКБ «Київ» за договором застави майнових прав від 29 грудня 2007 року, яка належить на праві власності ОСОБА_1 та задовольнити за рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеної квартири вимоги ПАТ «АКБ «Київ» по стягненню заборгованості за кредитним договором, що становить 5 232 929,39 доларів США, 335 803,11 Євро та 23 552 432,52 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 573, 576, 589, 590 ЦК України, ст.ст. 19, 20, 27 Закону України «Про заставу», ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ

Позовні вимоги задовольнити.

Звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 90,40 кв.м, яка передана в заставу Публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний банк «Київ» за договором застави майнових прав від 29 грудня 2007 року, яка належить на праві власності ОСОБА_1 та задовольнити за рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеної квартири вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» по стягненню заборгованості за кредитним договором, що становить 5 232 929,39 доларів США (п'ять мільйонів двісті тридцять дві тисячі дев'ятсот двадцять дев'ять доларів США 39 центів), 335 803,11 Євро (триста тридцять п'ять тисяч вісімсот три Євро 11 євроцентів) та 23 552 432,52 грн. (двадцять три мільйони п'ятсот п'ятдесят дві тисячі чотириста тридцять дві грн.. 52 коп).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» судовий збір в розмірі 3441 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили на загальних підставах, визначених ЦПК України.

Суддя