Постанова № 3895248, 02.06.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2009 року № 2а-2815/09/0870

(11 год.10 хв.)

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Малиш Н.І.

при секретарі Рожик О.П.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1., довіреністьНОМЕР_1 від 13.0.2009 р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління пенсійного фонду України в м. Мелітополь Запорізької області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,

ВСТАНОВИВ:

07.05.2009 р. до Запорізького окружного адміністративного суду звернулося Управління пенсійного фонду України в м. Мелітополь Запорізької області (надалі за текстом УПФУ в м. Мелітополь або позивач) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

В позовній заяві позивач зазначив, що згідно розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ОСОБА_2. нараховано 624 грн. 00коп. Відповідачем 29.03.2005 року сплачено 89грн. 08 коп. та 05.05.2005 року на 59 грн. 20 коп. відповідно. Станом на 24.04.2009 року приватний підприємець ОСОБА_2 має заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Мелітополь на суму 475 грн. 72 коп.

В зв'язку з виникненням заборгованості Управління пенсійного фонду України в м. Мелітополь Запорізької області просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 475 грн. 72 коп.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити та дав пояснення в обґрунтування позову аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, у зв'язку з чим суд розглянув справу на підставі наявних доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 11 Закону № 1058, приватний підприємець ОСОБА_2 є собою, яка підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню. 31.07.2003 року ОСОБА_2. зареєстрована (взята на облік) в УПФУ в м. Мелітополь за №08/11-15292 як страхувальник і є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується копією заяви.

Як свідчать матеріали справи, відповідач вимоги вищезазначених нормативно-правових актів виконує неналежним чином, внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в повному обсязі не сплачує.

Згідно копії розрахунку страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2004 рік. відповідач самостійно взяв на себе зобов'язання по сплаті страхових внесків в розмірі 624 грн. 00 коп. за ставкою 32 %, що підтверджується підписом відповідача.

Факт часткової сплати у розмірі 148 грн. 28 коп. та існування заборгованості в розмірі 475 грн. 72 коп. підтверджується карткою особистого рахунку платника страхових внесків, яка формується на підставі наданих страхувальником Розрахунків та бази платіжних доручень УПФУ в м. Мелітополь Запорізької області.

Статтею 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 № 400 (далі Закон № 400), який набув чинності з 26.07.97р., визначено, що платниками збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно із ст. 3 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.

З 01.01.04 набув чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03 р. № 1058 (надалі Закон № 1058).

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до вимог ст. 1, п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону № 1058, страхувальниками є роботодавці, інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Частиною 3 ст. 15 Закону 1058 передбачено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків з дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду України.

В ч. 2. ст. 5 зазначеного Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. п. 1.3 пункту 1 та пункту 2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.04 за № 64/8663 (далі за текстом - Інструкція № 21-1), страхувальники є платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 2.1.3. цієї Інструкції передбачено, що платниками страхових внесків є страхувальники - фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у т.ч. ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок).

Як вбачається із змісту абз. 2 пункту 11.12. Інструкції № 21-1, за підсумками року платники, зазначені в підпункті 2.1.3. (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок)) п. 2.1 цієї Інструкції, подають органу Пенсійного фонду за місцем проживання розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за звітний рік до 1 квітня наступного за звітним роком за формою згідно з додатком № 25 Інструкції № 21-1. Відповідно до підпунктів 11.13., 11.14. пункту 11 зазначеної Інструкції № 21-1, розрахунок подається платником незалежно від стану його фінансово-господарської діяльності.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058 передбачено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. У відповідності до ч. 12 ст. 20 Закону, зазначеного вище, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Пунктом 1 ч.8 Прикінцевих положень Закону №1058 встановлено, що страхові внески, які перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах передбачених Законом «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, ставки страхових внесків передбачені ст. 4 ЗУ «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності - 32% від фактичних витрат на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Відповідно до картки особового рахунку страхувальника, заборгованість СПД ОСОБА_2. зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування станом на час розгляду справи в суді становить 475 грн. 72 коп., оскільки в терміни, передбачені ч. 6 ст. 20 Закону № 1058 відповідач свої зобов'язання по сплаті страхових внесків, нарахованих за відповідний базовий звітний період, не виконав, страхові внески у повному обсязі не сплатив.

Відповідно до пп. “б” п. 8.2. Інструкції № 21-1, якщо страхувальник має на кінець звітного періоду недоїмку зі сплати страхових внесків, органи Пенсійного фонду України надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає вимоги Управління пенсійного фонду України в м. Мелітополь Запорізької області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 475 грн. 72 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному об'ємі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична  чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 94, 160, 163 КАС України, Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління пенсійного фонду України в м. Мелітополь Запорізької області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування задовольнити .

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь Управління пенсійного фонду України в м. Мелітополь Запорізької області (72319, м. Мелітополь, вул. Крупскої, 2, ЕДРПОУ 20508663, р/р25606301001085, філія ЗОУ ВАТ «Держощадбанк», МФО 313957) 475 грн. 72 коп. заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-ти денний строк, з дня її проголошення, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова виготовлена 3 червня 2009 року.

Суддя Н.І.Малиш