Ухвала суду № 38951021, 14.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 квітня 2014 рокусправа № 2а/0470/8255/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року по справі № 2а/0470/8255/12 за позовом малого приватного підприємства «МОЛНІЯ-С» до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Мале приватне підприємство «МОЛНІЯ-С» звернулося до суду з позовом до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення №000009221 від 26.06.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок га прибуток приватних підприємства 14 683,50 грн.: за основним платежем - 12 753,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 930,50 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0000092201 від 26.06.2012 року.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вважає, що вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки малого приватного підприємства "МОЛНІЯ-С" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 17.05.2012р. працівниками Криворізької Центральної МДПІ Дніпропетровської області ДПС складено акт № 698/223/19152072.

Вказаним актом встановлено порушення позивачем п.п.4.1.1, 4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. № 334/94-ВР, абз. 2 п. 135.1 ст. 135, п.п. 135.4.1, п. 134.4, п.п.135.5.4 п. 135.5 ст.135, п.п.138.2, абз "є" п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст.138 Податкового кодексу України згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України та відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20, абз.1, 2 п. 123.1 ст. 123 розділу II, з урахуванням п.6, підрозділу 10 розділу XX.

На підставі вказаного акту перевірки Криворізькою центральною МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000092201 від 26.06.2012року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на 14 683,50 грн., з якого за основним платежем - 12 753,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 930,50 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про протиправність означеного податкового повідомлення-рішення з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення позапланової документальної перевірки слугувала ліквідація підприємства.

У акті перевірки вказано, що "документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено наступні порушення:

1. ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 662, ст. 655, ст. 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства:

- по ланцюгу ПП "Промспецтех" - МПП "МОЛНІЯ-С" - ВАТ "ПГЗК" (покупець) -за жовтень 2010р.,

- по ланцюгу ТОВ "Укрметалснаб-7" - МПП "МОЛНІЯ-С" - ПАТ "Євраз Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського" та ЗАТ "Запоріженергокомплект" (покупці) - за травень 2011р.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 203 п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток.

Вищевикладене свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, в т.ч. щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів. Тобто, на погляд відповідача, такі угоди носять фіктивний характер.»

Відповідно до пп.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, в тому числі, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. (пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 цього Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Як встановлено судом, у період, що перевірявся, позивач мав господарські правовідносини:

- з ТОВ «Промспецтех» за договором купівлі-продажу, укладеним від 07.10.2010, згідно якому ТОВ «Промспецтех» поставлено шість пускових пристроїв (ціна за одиницю товару - 5 085,60 грн.) на загальну суму 30 513,60 грн. (в т. ч. ПДВ 5 085,60 грн.), виписано податкову накладну № 101271 від 12.10.2010 року. Факт поставки товару на адресу позивача підтверджений видатковою накладною. За поставлений товар позивач розрахувався в повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Вказаний товар (пускові пристрої) продано позивачем ВАТ «Південнийц ГЗК»;

- з ВАТ «Південний ГЗК» за договором, укладеним № 1343 від 12.08.2010. Предметом договору є купівля-продаж товару згідно додатків-специфікацій до договору.

Згідно специфікації № 1 предметом договору є пусковий пристрій ПУ ДКСТ-50 у кількості 1 шт., вартістю 5 358,00 грн., в т. ч. ПДВ 893,00 грн.

Згідно специфікації № 2 предметом договору є пусковий пристрій ПУ ДКСТ-50 у кількості 6 шт., вартістю 5 358,00 грн. за одну штуку, на загальну суму 32 148,00 грн. в т. ч. ПДВ 5 358,00 грн.

Факт поставки товару на адресу ВАТ «Південний ГЗК» підтверджений видатковою накладною, довіреністю, податковою накладною. За поставлений товар ВАТ «Південний ГЗК» розрахувався в повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача;

- з ТОВ «Укрметалснаб-7» за договором купівлі-продажу, укладеним від 10.05.2011 № 10/5, згідно якому ТОВ «Укрметалснаб-7» поставлено позивачу пускові пристрої на загальну суму 21 720,00 грн. (в т. ч. ПДВ 3 620,00 грн.), виписано податкову накладну № 17 від 10.05.2011 року. Факт поставки товару на адресу позивача підтверджений накладною. За поставлений товар позивач розрахувався в повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Вказаний товар (пускові пристрої) продано позивачем ВАТ «Запоріженергокомплект» та ПАТ «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського»;

- з ВАТ «Запоріженергокомплект» предметом договору є пускові пристрої.

Факт поставки товару на адресу ВАТ «Запоріженергокомплект» підтверджений видатковими накладними, довіреностями, податковими накладними. За поставлений товар ВАТ «Запоріженергокомплект» розрахувався в повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача;

- з ПАТ «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім.. Петровського» предметом договору є пусковий пристрій А-07Р до ламп ДКСТ 10000/20000 на загальну суму 4 200,00 грн., в т. ч. ПДВ 700,00 грн.

Факт поставки товару на адресу ПАТ «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім.. Петровського» підтверджений видатковою накладною, довіреністю, податковою накладною. За поставлений товар ПАТ «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім.. Петровського» розрахувався в повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Наведені обставини встановлені відповідачем в ході перевірки, складені на виконання перелічених договорів первинні документи досліджені відповідачем, питання щодо правильності їх складання та змісту не виникали.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність письмової форми договорів з ВАТ «Запоріженергокомплект», ПАТ «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім.. Петровського» з огляду на наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та його контрагентом дотримані. За загальними правилами (ст.639 Цивільного кодексу України) договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Дії позивача та ВАТ «Запоріженергокомплект», ПАТ «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім.. Петровського», вчинені на виконання умов договорів поставки, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою договорів такого виду.

Належні докази, які б свідчили про фіктивність укладених угод відповідачем не надані, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Виходячи із змісту поданих позивачем первинних документів на підтвердження виконання зазначених вище договорів, вбачається, що вони мають всі законодавчо передбачені реквізити, відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які ставляться до первинних документів, є такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції.

Виявлені під час перевірки фактичні обставини щодо взаємовідносин між позивачем та його контрагентами, які зазначені податковим органом в акті перевірки, відображення позивачем операцій з отримання та продажу обумовлених договорами товарів, робіт у відповідних податкових (звітних) періодах відповідачем не спростовуються.

На момент укладення та реалізації вказаних вище договорів контрагенти позивача мали зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та його контрагентами дотримані. Також господарські зобов'язання з поставки товарів не містять як ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися відповідними правочинами), так і умов та ознак, які б свідчили про їх суперечність інтересам держави та суспільства або порушували публічний порядок.

Колегією суддів встановлено, що укладені позивачем з переліченими вище підприємствами договори відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданим, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними та податковими документами.

Належні докази, які б свідчили про порушення з боку контрагентів позивача - ТОВ «Промспецтех», ВАТ «Південний ГЗК» , ТОВ «Укрметалснаб-7», ВАТ «Запоріженергокомплект», ПАТ «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім.. Петровського», які б позбавляли позивача права на віднесення відповідних сум до валових витрат відповідачем не подані, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Як встановлено вище, наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності підтверджують реальність здійснення обумовлених зазначеними вище договорами господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Посилання податкового органу на відсутність у вказаних ним підприємств необхідних ресурсів в даному випадку не впливають на реальність здійснених господарських операцій; вказані обставини не знаходяться в прямому зв'язку між собою. Крім того, наведені податковим органом обставини щодо відсутності реальної можливості поставити товари, в установленому порядку, як того вимагає ст.ст.70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведені.

Отже, колегія суддів вважає безпідставним нарахування позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток згідно податкового повідомлення-рішення № 0000092201 від 26.06.2012.

Таким чином, суд першої інстанції під час розгляду справи в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, жодних доводів які б спростовували вищевикладене, відповідачем у апеляційній скарзі не наведено.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 19 травня 2014 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов