Ухвала суду № 38950940, 17.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 квітня 2014 року

справа № 804/13273/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року по справі № 804/13273/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітас» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелітас» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій відповідача щодо невизнання податкової декларації ТОВ «МЕЛІТАС» з податку на додану вартість за березень 2013 року, скасування рішення №6339/10/18-726 від 16.04.13, яким декларація TOB "Mелітас" з податку на додану вартість за березень 2013 року не визнана податковою звітністю, зобов'язання ДПІ прийняти податкову декларацію позивача з податку на додану вартість за березень 2013 року з додатками датою її фактичного отримання, тобто 11.04.13, зобов'язання відобразити показники (дані) такої податкової декларації в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку позивача та зобов'язання ДПІ у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення у даній справі.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 16.04.13 №6339/10/18-726 прийняти податкову декларацію TOB "MEЛІTAC" з податку на додану вартість за березень 2013 р. Визнано податкову декларацію TOB "MEЛІTAC" з податку на додану вартість за березень 2013 р. такою, що подана TOB "MEЛІTAC" у день її фактичного отримання Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - 11 квітня 2013р. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вважає, що вона винесена з порушенням норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В частині відмови у задоволенні позовних вимог судове рішення не оскаржується.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 08.04.13 позивач засобами поштового зв'язку направив на адресу відповідача оригінали: податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2013 р., реєстру отриманих та виданих податкових накладних за березень 2013р., податкового розрахунку 1ДФ за 3 квартал 2013р. Вказані документи направлені позивачем рекомендованим листом з описом вкладення та отримані відповідачем 11.04.13.

За результатом розгляду отриманої податкової звітності з ПДВ за березень 2013р. відповідачем на адресу позивача складено та направлено письмове повідомлення "Про надання податкової звітності" від 16.04.13 №6339/10/18-726, зі змісту якого вбачається, що відповідачем не визнано декларацію з податку на додану вартість ТОВ «МЕЛІТАС» за березень 2013 року як податкову звітність. Підставою для невизнання податкової декларації слугувала відсутність в ній такого обов'язкового реквізиту як тип документу (звітний, уточнюючий, звітний новий).

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо протиправності таких дій відповідача.

Порядок складення податкової звітності та подання податкової декларації до органів державної податкової служби встановлено у статтях 48 та 49 Податкового кодексу України.

В статті 48 ПК України містяться вимоги щодо складення податкових декларацій, а також перелік обов’язкових реквізитів (п.п. 48.3 та 48.4 ст.48 ПК України), за відсутності яких документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Відповідно до п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

У разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу (п.49.12 ст.49 ПК України).

Відповідно до п.48.1. ст.48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

При цьому, під обов’язковими реквізитами розуміється інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Згідно вимог п.48.3 п.48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити зазначені в цьому пункті обов'язкові реквізити, зокрема, тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Пунктом 48.5 ст.48 ПК України визначено, що податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку;

Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією (п.48.7 ст.48 ПК України).

Таким чином, Податковий кодекс України чітко визначає обов'язок дотримання платником податку при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість відповідної форми та змісту.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова декларація з податку на додану вартість (оригінал якої позивачем надавався суду для огляду) за березень 2013 року у рядку 11 містить відмітку «Х», яка свідчить що подана податкова декларація «Звітна».

Разом з тим, відповідачем не надано оригіналу податкової звітності позивача з ПДВ за березень 2013р., отриманої відповідачем 11.04.13, а з наданих ДПІ ксерокопій податкової звітності з ПДВ за березень 2013р. вбачається, що вони зроблені з податкової звітності, отриманої податковим органом, відповідно до даних вхідного штампу, 16.04.13.

Відповідачем вказаний факт не спростований, докази на підтвердження викладених в апеляційній скарзі обставин суду не подані.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що спірна податкова звітність позивача, направлена на адресу ДПІ 08.04.13 рекомендованим листом за описом з повідомленням про вручення поштового відправлення 49061 01846890 3 та отримана відповідачем 11.04.13, відповідає вимогам, встановленим в п.48.3 та п.48.4 ст.48 ПКУ, внаслідок чого, рішення ДПІ від 16.04.13 №6339/10/18-726 є протиправним, а підстави для неприйняття поданої позивачем податкової декларації з ПДВ за березень 20013 року відсутні.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів звертає увагу на порушення відповідачем п.49.11 ст.49 ПКУ, відповідно до якого у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови. В даному випадку відповідач не прийняв повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації за березень 2013р., а надіслав позивачу спірне повідомлення про те, що податкова декларація з ПДВ за березень 2013р не вважається податковою звітністю, що є порушенням вимог чинного законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини і зробив обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, таким чином, підстави для скасування законного рішення суду відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року у справі № 804/13273/13-а – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 19 травня 2014 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов