Ухвала суду № 38950873, 15.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 квітня 2014 рокусправа № 2а/0470/9684/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - Муха Р.А. дов від 19.03.2014

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року

у справі № 2а/0470/9684/11

за позовом Приватного науково-виробничого підприємства «Стіл-груп»

до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне науково-виробниче підприємство «Стіл-груп» (далі - ПНВП «Стіл-груп», Підприємство) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську (далі - ДПІ у м.Дніпродзержинську) №0000722301 від 22.03.2011.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що правочин, укладений позивачем з контрагентом ПП «Гелей», є реальним та таким, що підтверджений відповідними документами.В даному випадку відповідачем не доведені належним чином факти, викладені в акті перевірки, висновки ґрунтуються лише на припущеннях відповідача.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську №0000722301 від 22.03.2011.

Постанова суду мотивована тим, що відповідачем не спростовано факт належного оформлення первинних документів, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит по операції з ПП «Гелей». Також відповідачем не спростовано факт того, що на час виписки податкової накладної ПП «Гелей» було зареєстровано платником ПДВ і виписана податкова накладна має всі необхідні реквізити.

Не погоджуючись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення якою відмовити в задоволені адміністративного позову.

Відповідач зазначає, що судом першої інстанції не в повному обсягу досліджено обставини по справі, а саме: судом не досліджено, що за результатами співставлення даних по ланцюгу постачання виявлено що контрагент позивача порушує податкове законодавство, відносячи до податкового кредиту суми ПДВ по правочинах укладених з постачальниками, підприємницька діяльність яких носить ознаки фіктивності, за таких обставин, податковий орган дійшов до правомірного висновку, що позивач здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди при придбанні товарів від ПП "Гелей" по ланцюгу придбання від фіктивних контрагентів.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.

Відповідачем подано до суду апеляційної інстанції клопотання про заміну Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську правонаступником - Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області, надавши виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які підтверджують дане правонаступництво, в зв'язку з вказане клопотання відповідача підлягає задоволенню в силу приписів ст.55 КАС України.

Позивач проти задоволення апеляційної заперечує, вважає оскаржену постанову суду першої інстанції цілком обґрунтованою та правомірною, зазначаючи, при цьому, що відповідачем не доведений зв'язок між господарськими операціями ПП «Гелей» з ТОВ «Е-Восток Україна» та ТОВ «Елфра Дисплей» та поставкою товару від ПП «Гелей» позивачу.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, ДПІ у м.Дніпродзержинську проведено позапланову невиїзну перевірку ПНВП «Стіл-груп» з питань правомірності включення до складу податкового кредиту у серпні 2010 року суми ПДВ по взаємовідносинах з ПП «Гелей», що вплинуло на суму податкового кредиту серпня 2010 року, за результатами якої складений акт перевірки № 1152/50/23-4/24441045 від 02.03.2011 (а. с.8-25).

Згідно висновків акту перевірки від 02.03.2011 ПНВП «Стіл-груп» порушено ч.5 ст.203, ст.ст.215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених при придбанні та продажу товарів (послуг), та п.1.3 ст.1, п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого ПНВП «Стіл-груп» донараховано суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет по декларації з ПДВ за серпень 2010 року у розмірі 27 664 грн.

В обґрунтування зазначених висновків акту перевірки податковий орган посилається на дані акту ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства ПП «Гелей» під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ «Е-Восток Україна» та ТОВ «Елфра Дисплей» за серпень 2010 р.» № 76/233/34499741 від 26.01.2011 (а. с.80-98).

Так, за позицією податківців ПНВП «Стіп-груп» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди при придбанні брухту алюмінію від ПП «Гелей» по ланцюгу придбання від ТОВ «Елфра Дисплей» та ТОВ «Е-Восток Україна», з метою збільшення суми податкового кредиту та зменшення суми ПДВ, яка підлягала до сплати в бюджет по декларації з ПДВ за серпень 2010 року на суму 27 664 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.03.2011 № 0000722301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 34580,00 грн., в тому числі 27644,00 грн. - за основним платежем та 6916,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а. с.7).

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків відповідача.

Спірним є питання щодо висновків відповідача про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту підприємства ПДВ, сплаченого у ціні придбання товару згідно правочину з контрагентом - ПП «Гелей».

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» , який діяв на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 цього ж Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (абзац 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону).

Відповідно до п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165, відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно абз.1 п.5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у випадку її заповнення іншою особою, ніж вказано у п.2 цього Порядку.

З матеріалів справи вбачається, що 03.01.2008 між ПНВП «Стіл-груп» (Покупець) та ПП «Гелей» (Постачальник) укладено договір поставки № 03/01/1, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити лом алюмінію, алюмінієві сплави (а. с.30, 31).

Контрагент позивача - ПП «Гелей» зареєстровано виконкомом Дніпропетровської міської ради 14.07.2006 (а. с.41, 43), згідно ліцензії Міністерства промислової політики України серії АВ № 305686, виданої 06.03.2007 зі строком дії по 06.03.2012, має право здійснювати діяльність з заготівлі та переробки металобрухту кольорових металів (а. с.42).

Основними видами діяльності ПНВП «Стіл-груп» за КВЕД є виробництво алюмінію, виробництво інших кольорових металів та окремих виробів з них (а. с.63).

Факт реальності здійснення вищевказаної господарської операції між позивачем та ПП «Гелей» підтверджується: видатковою накладною № 080209 від 02.08.2010 на лом алюмінію у кількості 14,560 т на загальну суму 165984 грн., в тому числі ПДВ 27664 грн. (а.с.33), товарно-транспортною накладною від 02.08.2010 (а. с.37), актом № 11 від 02.08.2010 про походження брухту та відходів кольорових металів і сплавів, посвідченням №24152 про радіологічну безпечність та вибухобезпечність брухту та відходів кольорових металів і сплавів, актом до накладної № 080209, паспортом якості лому (а. с.38, 39), податковою накладною № 080209 від 02.08.2010 (а. с.34), платіжними дорученнями № 79 від 07.09.2010 та № 87 від 15.09.2010, що свідчать про оплату товару позивачем (а. с.35, 36).

Виходячи із змісту перелічених документів вбачається, що вони містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції.

Вищевказана податкова накладна, виписана ПП «Гелей», на підставі якої позивачем сума податку на додану вартість включена до складу податкового кредиту, складена у відповідності до вимог ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

При оприбуткуванні товару позивачем здійснено запис до Книги обліку реєстрації актів приймання-передачі лому та відходів кольорових (чорних) металів (а. с.156); проведено перевірку на вибухонебезпечність отриманого лому, про що здійснено запис до відповідної Книги обліку реєстрації результатів перевірки вхідного контролю на вибухонебезпечність лому та відходів кольорових (чорних) металів (а. с.155); проведено вхідний радіаційний контроль, про що здійснено запис в Журналі №3 реєстрації результатів вхідного радіаційного контролю металобрухту (а. с.157).

Крім того, позивачем, на підтвердження отримання ним зазначеного товару, обліку на підприємстві та в обґрунтування реальності господарських операцій і використання підприємством придбаного товару у власній господарській діяльності надано копії: акту переробки лому в алюмінієву чушку від 10.08.2010 (а. с.127) та журналу плавок (а. с.126), які свідчать про те, що отриманий від ПП «Гелей» лом алюмінію був перероблений Підприємством в алюмінієву чушку.

В свою чергу, алюміній вторинний АВ-87 в чушках згідно специфікації № 16 від 16.08.2010 р. (а. с.129) до договору №015-1314 від 14.07.2008 (а. с.128) реалізований позивачем ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» (що підтверджується видатковою накладною № 19/08 від 19.08.2010, товарно-транспортною накладною від 19.08.2010, податковою накладною № 25 від 17.08.2010 та платіжними дорученнями ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» № 8607 від 16.08.2010 і № 8663 від 17.08.2010 (а.с.130-134). Тобто ПНВП «Стіл-груп» використано лом у власній господарській діяльності шляхом переробки у алюмінієву чушку, яка було в подальшому продана ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» з оформленням необхідних первинних документів.

При цьому доказів, які б спростували висновки суду першої інстанції про те, що придбаний позивачем у ПП «Гелей» товар, отримано не з метою подальшого його використання у власній господарській діяльності, відповідачем апеляційному суду не надано.

На момент укладення та реалізації договору поставки № 03/01/1 від 03.01.2008 контрагент позивача ПП «Гелей» мало зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Посилання відповідача на той факт, що договір між позивачем та ПП «Гелей» має ознаки нікчемності, не створює юридичних наслідків та здійснений без мети настання реальних наслідків не приймається колегією суддів до уваги зважаючи на наступне.

Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та його контрагентомдотримані. Також господарські зобов'язання з поставки товару не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися відповідними правочинами). Крім того, відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідачем вказана норма законодавства не врахована, належні докази на підтвердження викладених в акті перевірки доводів щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій з поставки товарів, виконання робіт відповідачем не зазначені, суду не подані. Жодний документ, який в установленому порядку встановлював би відповідні факти та був обов'язковим для застосування на всій території України, в матеріалах справи відсутній.

Дії позивача та його контрагента, вчинені на виконання договору поставки, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою договорів такого виду (договорів підряду).

Також укладений позивачем з ПП «Гелей» договір не містить умов та ознак, які б свідчили про її суперечність інтересам держави та суспільства або порушувала публічний порядок.

Чинним законодавством України не передбачено обов'язку сторони договору перевіряти повноваження контрагента на підписання первинних бухгалтерських та податкових документів, як і не передбачено відповідальності сторони договору за порушення її контрагентом вимог чинного законодавства при укладанні договору. У тому випадку, якщо не доказано обізнаності сторони договору про факт порушення законодавства його контрагентом на момент укладання договору, вважається, що така сторона діяла правомірно.

Вказаний вище договір поставки, укладений позивачем з ПП «Гелей», відповідає вимогам чинного законодавства України, має своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданою, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними та податковими документами.

Належні докази, які б свідчили про порушення з боку контрагента позивача - ПП «Гелей», які б позбавляли позивача права на віднесення відповідних сум до складу валових витрат та податкового кредиту відповідачем не подані, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Відповідач, зробивши в акті перевірки висновок про нікчемність правочину, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладеного договору, його позиція про те, що цей правочин очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами, зокрема, рішеннями суду.

Посилання відповідача на факти, виявлені податковим органом стосовно ПП «Гелей» та зафіксовані в акті перевірки від 26.01.2011, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки інформація, що міститься в матеріалах перевірки ПП «Гелей», за встановлених вище фактичних обставин не може бути підставою для висновку про недійсність укладених позивачем з вказаним підприємством правочинів.

Виходячи з затвердженого Наказом Державної податкової служби України № 984 від 22.12.2010 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства. При цьому контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин. Проте такі суб'єктивні висновки не мають відповідних правових наслідків, зокрема, для особи, стосовно якої така перевірка не проводилась.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 р. у справі «Інтерсплав проти України»).

Отже, якщо контрагент позивача і не виконав своїх зобов'язань щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цього підприємства і така відповідальність не може бути покладена на позивача.

Також податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які б допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даним підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.

Виходячи з вищевикладеного, вбачається, що позивачем виконані всі умови для віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту з операцій поставки товару ПП «Гелей», у зв'язку з чим у відповідача відсутні правові підстави для нарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції в повному обсязі з'ясовано усі обставини, які мають значення для справи, ухвалено законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.199, 200/202, 205, 206/207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року у справі № 2а/0470/9684/11 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко