Постанова № 38950860, 11.12.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 грудня 2012 рокусправа № 2а-0870/2770/11 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Песенко Н.М.

за участю представників:

позивача: - Будько З. М. (дов. від 03.12.2012 року)

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 червня 2011 року

у справі № 2а-0870/2770/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька зовнішньоторгова фірма «Ферроекс»

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про визнання протиправними дій та зобов'язання утриматися від вчинення дій.,-

встановила:

ТОВ «Запорізька зовнішньоторгова фірма «Ферроекс» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, в якому просило визнати протиправними дії відповідача з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ЗЗТФ "Ферроекс" 17.03.2011 та складання акту перевірки від 18.03.2011 №57/23-253/19269466. Зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій щодо застосування наслідків визнання нікчемними правочинів, укладених з ТОВ "ЗЗТФ "Ферроекс", згідно акту перевірки від 18.03.2011 №57/23-253/19269466.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що документальна невиїзна перевірка проведена відповідачем з порушенням норм Податкового кодексу України, оскільки позивача повідомлено про проведення перевірки вже після її проведення, чим порушено його право на прийняття участі у проведенні перевірки; перевірка проведена 17.03.2011, в той час як наказ на проведення перевірки датований 18.03.2011; ані наказ на проведення перевірки ані акт про проведення перевірки не містять підстав для її проведення, що у сукупності свідчить про протиправність проведеної перевірки. Позивач також вказує, що висновки, викладені в акті перевірки щодо визнання правочинів позивача з його контрагентами нікчемними, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки вказані висновки не ґрунтуються на первинних документах, які б підтверджували вказану позицію відповідача. До того ж, позивач зазначає, що на підтвердження реальності укладених договорів та проведених господарських операцій ним надано всі первинні документи, які підтверджується правомірність та реальність укладених договорів.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.06.2011 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача 17.03.2011 та складання акту перевірки від 18.03.2011 №57/23-253/19269466 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Позивача (ЄДРПОУ 19269466) з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за період грудень 2010 року». В іншій частині в позову відмовлено.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу (т. 2 а. с. 186), в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду в частині визнання протиправними дій з проведення перевірки та складання акту перевірки та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в ході проведеної перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) на адресу позивача, що свідчить про те, що правочини між позивачем та підприємствами-покупцями та постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків, отже є нікчемними та не створюють юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Відповідач зазначає, що присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова, вручення документів вважається належним, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням або особисто, а відтак присутність позивача під час проведенні перевірки є такою, що не вимагалась нормами Податкового кодексу України, а наказ та направлення про проведенні перевірки були направлені позивачу саме таким способом, який передбачений чинним законодавством, а відтак, вказане свідчить, що документальна позапланова невиїзна перевірка проведена правомірно, а складання акту перевірки є законним та обґрунтованим.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує. Зазначає, що рішення судом першої інстанції прийнято законно та обґрунтовано.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 17.03.2011 відповідачем відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України прийнято наказ №728 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за період грудень 2010 року.

Цього ж дня, відповідачем видано повідомлення №3752/23-2/907 про проведення документальної позапланової перевірки позивача із посиланням на наказ про проведення перевірки №728 від 18.03.2011 та запрошення на підписання акту перевірки №3753/23-2/907, яким запрошено позивача на 18.03.2011 для підписання акту перевірки.

Вказані документи отримані позивачем 21.03.2011, про що свідчить повідомлення про поштове відправлення.

18.03.2011 відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за період грудень 2010 року, за результатами якої складено акт №57/23-253/19269466.

В акті зафіксовано, що відповідно до даних звітності підприємства з ПДВ, системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту встановлено, що позивач здійснював операції з фінансово-грошовими потоками відповідно до правочинів, які укладені в порушення ч.1 ст.203 ЦК України, їх зміст суперечить зокрема інтересам держави і суспільства, суперечить і моральним засадам суспільства. Зазначені правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Недодержання в момент вчинення правочину сторонами цієї вимоги є підставою недійсності правочину. Товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.662, ст.655 та ст.656 ЦК України. Відповідно до ч.1, ч.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності - в силу припису закону. Правочини, укладені позивачем з контрагентами, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб. Також, перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, таким нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток.

23.03.2011 відповідачем складено запит №4027/23-213/907 про надання інформації та її документального підтвердження та супровідний лист №4027/23-213/907, яким надіслано акт перевірки на ознайомлення та лист про надання інформації. Вказані документи отримані позивачем 24.03.2011, про що свідчить повідомлення про поштове відправлення.

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції, що проведена відповідачем перевірка є необґрунтованою, такою, що не відповідає чинному законодавству.

Згідно п.п.75.1.2. п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Пунктом 79.1 статті 79 ПК України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ані наказ, ані акт перевірки не містять підстав для проведення перевірки.

Посилання податкового органу у наказі на проведення перевірки на пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України свідчить лише про право контролюючих органів проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків, проте вказана норма не містить жодної з підстав проведення перевірки.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Таким чином, позивач має бути обізнаний, що стосовно нього за наявності відповідних обставин у певний час та у певному місці здійснюватиметься документальна невиїзна перевірка.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач повідомлений про проведення перевірки після її проведення, що не може свідчити про повідомлення позивача в установленому порядку, оскільки відповідач не надав можливості позивачу своєчасно дізнатись про дату та місце проведення перевірки.

До того ж, колегія суддів зауважує, що повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №3752/23-2/907 від 17.03.2011 не містить дати початку та строк проведення перевірки, а наказ про проведення перевірки не містить дати початку проведення перевірки. Також, з акту перевірки вбачається, що вона проводилась один день - 17.03.2011 на підставі наказу №650 від 15.03.2011, в той час як фактично перевірка була проведена 18.03.2011 на підставі наказу №728 від 17.03.2011.

Крім того, посилання в акті перевірки на відмову позивача від підписання матеріалів перевірки не знаходить свого підтвердження в матеріалах справи, оскільки позивач не міг відмовитись від підписання акту зважаючи на несвоєчасне повідомлення про факт складання акту перевірки.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав у відповідача на призначення та проведення позапланової невиїзної документальної перевірки.

В той же час, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо складання акту перевірки від 18.03.2011 №57/23-253/19269466.

Так, відповідно до ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984 затверджений Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Відповідно до п. 3 розділу І Порядку акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За правилами п.6 розділу IV Порядку у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки), які у випадку їх подання, є невід'ємною частиною (додатком) до акта (довідки) перевірки.

За результатами розгляду заперечень складається висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) перевірки висновки, факти та дані, відносно яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень.

Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів перевірки, залишається в органі державної податкової служби та враховується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту, а не акт перевірки.

Контролюючий орган, його посадова особа не позбавлені права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень у разі виникнення спору щодо прийнятих на підставі такого акту рішень. Оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту, дій податкового органу, що здійснюються за таким актом перевірки, та впливають на права та законні інтереси платника податків.

За таких обставин колегія судів вважає, що законодавством не передбачено можливості для оскарження в судовому порядку та, відповідно, для визнання протиправними дій податкового органу щодо складення акту перевірки та викладення в такому акті відповідних висновків податкового органу.

Таким чином, вчиняючи дії по складенню акту перевірки від 18.03.2011 №57/23-253/19269466, відповідач діяв у межах повноважень, наданих органам ДПС чинним законодавством.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволенням позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у складенні акту перевірки від 18.03.2011 №57/23-253/19269466, тому оскаржувана постанова суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 198, ст. 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 червня 2011 року у справі № 2а-0870/2770/11 - скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя зі складення акту перевірки від 18.03.2011 №57/23-253/19269466 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька зовнішньоторгова фірма «Ферроекс» (ЄДРПОУ 19269466) з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за період грудень 2010 року», прийнявши нову постанову в цій частині про відмову в задоволенні позову.

В іншій частині постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 червня 2011 року у справі № 2а-0870/2770/11 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сипи відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко