Постанова № 38950824, 24.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 квітня 2014 рокусправа № 804/7507/13-а

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вівастрол» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2013 року у справі №804/7507/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вівастрол» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а:

У травні 2013 року ТОВ «Вівастрол» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська (далі по тексту - відповідач), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.01.2013 року №0000092301 та №0000102301.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

З постановою суду першої інстанції не погодилось ТОВ «Вівастрол» та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги обґрунтувало тим, що постанова є незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права., обставини справи неповно з'ясовані, відповідні докази судом не досліджені. Апелянт вважав, що у справі є наявні всі докази, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарських операцій: отримання ТМЦ, оплату постачальникам за отримані ТМЦ, вважав, що подана податкова звітність контрагентами не може бути беззаперечним доказом відсутності на підприємстві основних фондів та трудових ресурсів, оскільки підтвердженням цього є не документи податкового обліку, а відповідні документи бухгалтерського обліку. Апелянт зазначав, що судовими рішеннями підтверджено незаконність дій податкового органу при здійсненні перевірки ТОВ «Агро Строй Комплекс». На думку апелянта, ТТН не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та набуття права власності на нього, оскільки відображає лише господарську операцію перевезення. Також не є підставою для визнання безтоварності господарської операції укладення договору у письмовій формі. Апелянт вважав, що на момент проведення перевірки були в наявності всі податкові накладні та інші первинні документи. які підтверджують факт поставки товару контрагентами на користь позивача.

Згідно ч.1 ст.41 КАС України справа розглянута за відсутності осіб. які беруть участь у розгляді справи.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Вівастрол» не укладалися письмові угоди з ТОВ «Спецтехіндустрія», ТОВ «Агро Строй Комплекс», ТОВ «Лігран» на поставку або купівлю-продаж товарів, тобто встановити умови поставки, транспортування товарів та місця їх навантаження-розвантаження неможливо, позивач не надав первинних документів, які б підтверджували факт транспортування товарно-матеріальних цінностей, оскільки транспортування здійснювалося власними силами підприємства; придбаний товар зберігався на території ДП «Рубіж» ПП «Тоджима» за договором охорони майна від 01 січня 2009 року №09-04/15. Суд зазначив, що у ТОВ «Спецтехіндустрія» відсутні земельні ділянки, орендовані офісні та складські приміщення, трудові ресурси, виробничі потужності, транспортні засоби для здійснення будь-якого виду діяльності; у ТОВ «Агро Строй Комплекс» згідно акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 18.02.2011 року №744/2312/36165242/21к - відсутня фінансово-господарська діяльність, а ТОВ «Лігран» визнаний банкрутом, у якого відсутні основні фонди та трудові ресурси для здійснення господарської діяльності. Суд вказав, що відсутність первинних документів, наявність яких є обов'язковою за нормами чинного законодавства, ставить під сумнів факт отримання позивачем товару за укладеними договорами з ТОВ «Спецтехіндустрія», ТОВ «Агро Строй Комплекс», ТОВ «Лігран».

Матеріалами справи встановлено, що посадовими особами ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська з 12.12.2012 року по 20.12.2012 року була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Вівастрол» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, за результатами якої 27.12.2012 року було складено акт №2449/22-109/3441042к. Згідно висновків перевірки ТОВ «Вівастрол» було порушено пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.138.2 ст.138, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся на загальну суму 281175 грн., за 4 квартал 2009 року - 89961 грн., 1 квартал 2010 року - 112357 грн., 1 півріччя 2010 року - 10373 грн., 2-4 квартали 2011 року - 8357 грн., 1 квартал 2012 року - 3042 грн., 1 півріччя 2012 року - 39984 грн., 9 місяців 2012 року - 17101 грн.; порушення п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся, на загальну суму 106674 грн., у тому числі: листопад 2009 року - 32713 грн., січень 2010 року - 15501 грн., лютий 2010 року - 2417 грн., березень 2010 року - 22939 грн., квітень 2010 року - 3772 грн., грудень 2011 року - 3303 грн., березень 2012 року - 1317 грн., травень 2012 року - 17309 грн., липень 2012 року - 5390 грн. серпень 2012 року - 2013 грн. На підставі акту перевірки ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська 31.01.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000092301, яким ТОВ «Вівасторол» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток на загальну суму 349379,50 грн., у тому числі за основним платежем - 281175 грн., штрафні (фінансові) санкції - 68204,50 грн., податкове повідомлення-рішення №0000102301, яким ТОВ «Вівастрол» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ на загальну суму - 132342,50 грн., у тому числі за основним платежем - 106674 грн., штрафні (фінансові) санкції - 26668,50 грн.

Підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень були господарські взаємовідносини ТОВ «Вівастрол» з контрагентами ТОВ «Спецтехіндустрія», ТОВ «Агро Строй Комплекс», ТОВ «Лігран».

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та його контрагентами були господарські операції за договорами, які були укладені в усній формі.

ТОВ «Вівастрол» у листопаді 2009 року, січні, березні 2010 року придбав у ТОВ Спецтехіндутрія» шини та дизельне паливо на загальну суму 247833,94 грн., у тому числі ПДВ - 41305,66 грн. На виконання умов договору купівлі-продажу ТМЦ були надані первинні документи, а саме: рахунки, накладні, податкові накладні, платіжні доручення на суму 48942,50 грн. Як вбачається з пояснень ТОВ «Вівастрол» решту коштів, починаючи з червня 2010 року, воно не оплатило у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем, контрагент у свою чергу не пред'являв жодних претензій та позовів. На час здійснення господарських операцій ТОВ «Спецтехіндустрія» знадилось у ЄДРПОУ, було платником податків, основними видами господарської діяльності підприємства були, зокрема торгівля паливом, торгівля товарами широкого асортименту. Згідно з деклараціями з ПДВ позивачем були задекларовані податкові зобов'язання на суми податку, нараховані на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Спецтехіндустрія» у листопаді 2009 року, січні та березні 2010 року. Підставою для невизнання податковим органом вказаних господарських операцій була відсутність ТТН.

Як вбачається з матеріалів справи у листопаді 2009 року, лютому, березні, квітні 2010 року ТОВ «Вівастрол» придбав у ТОВ «Агро Строй Комплекс» дизельне паливо, оливу гідравлічну, оливу моторну, гальмівну рідину, мастило універсальне, ремкомплект гідроциліндру, шлак відвальний, пісок на загальну суму 216221,48 грн., у тому числі ПДВ - 36036,91 грн. На виконання умов договору були надані первинні документи: рахунки, накладні, податкові накладні, платіжні доручення на суму 128256,25 грн. Як вбачається з пояснень позивач останній у зв'язку зі складним фінансовим становищем, починаючи з червня 2010 року, не здійснило оплату вартості ТМЦ на суму 54785 грн., так як на момент відновлення нормального фінансового стану позивача. контрагент був ліквідований. Позивач здійснив облік придбаних ТМЦ, задекларував свої податкові зобов'язання по господарським взаємовідносинах з ТОВ «Агро Строй Комплекс».

Підставами неврахування господарських операцій позивача з ТОВ «Агро Строй Комплекс», на думку податкового органу, з якими погодився і суд першої інстанції був акт ДПІ у м. Суми Сумської області від 18.02.2011 року №744/2312/36165242/21к про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Агро Строй Комплекс», згідно якого підприємство не мало відповідних основних фондів та трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності.

У грудні 2011 року, березні, травні, липні, серпні 2012 року ТОВ «Вівастрол» придбало у ТОВ «Лігран» ТМЦ, у тому числі, циліндр стрілків, шини, поворотний круг на загальну суму 175994,42 грн., у тому числі ПДВ - 29332,40 грн. На виконання умов договору було надано первинні документи: рахунки, накладні, податкові накладні, ТОВ «Вівастрол» у повному обсязі було оплачено вартість придбаних ТМЦ.

Підставою для невизнання господарських операцій податковим органом було те. що ТОВ «Лігран» було визнано банкрутом, у нього були відсутні основні фонди та трудові ресурси для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп.14.1.27, 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України витратами є суми будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені ст.198 ПК України.

Згідно із п.138.2. ст.138, п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно ст.1, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та які містять відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, валові витрати та податковий кредит мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Аналізуючи докази у справі, колегія суддів вважає, що податковим органом зроблено висновок про нереальність вказаних господарських операцій на підставі припущень, оскільки, сама відсутність ТТН при наявності власного транспорту у позивача та твердження про те, що ТМЦ вивозилось цим транспортом не спростовано. З матеріалів справи вбачається, що у позивача є власний автотранспорт. ТОВ «Вівастрол» надавав згідно договорів послуги з використанням екскаватора, здавав в оренду екскаватори. Придбані ТМЦ позивач облікував та використав у власній господарській діяльності, про що свідчать акти списання ТМЦ. Матеріалами справи підтверджено використання у власній господарській діяльності ТМЦ, придбаних у ТОВ «Спецтехіндустрія», ТОВ «Агро Строй Комплект» та ТОВ «Лігран». При наявності всіх необхідних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій, твердження податкового органу про відсутність у контрагентів необхідних основних фондів та трудових ресурсів, зроблених на підставі невиїзної перевірки, є припущеннями, які необґрунтовані належними доказами. Матеріалами справи встановлено, що контрагенти позивача на момент господарських взаємовідносин перебували у ЄДРПОУ, були платниками ПДВ та їх діяльність згідно чинного законодавства не була припинена. На думку колегії суддів вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2011 року стосовно посадових осіб ТОВ «Агро Строй Комплект»» не може братися до уваги як належний доказ у даній справі, оскільки, господарські операції позивача та ТОВ «Агро Строй Комплект» мали місце до травня 2010 року, у той же час, згідно вироку умисел на придбання ТОВ «Агро Строй Комплект» з метою здійснення злочинної діяльності, виник у червні 2010 року.

Враховуючи вищевикладене. колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду першої інстанції - скасувати, прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ст., ст.205. 207 КАС України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вівастрол» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2013 року у справі №804/7507/13-а - скасувати

Прийняти нову постанову. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 31.01.2013 року №0000092301 та №0000102301.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: О.М.Лукманова

Судді: Л.А.Божко

Т.С.Прокопчук