Постанова № 38946251, 13.05.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2014 р. Справа №805/5146/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Усові Д.В.,

з участю:

представника позивача - Городецької О.М.,

відповідач - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з єдиного податку у розмірі 1 246,90 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2014 року Макіївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач, Макіївська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з єдиного податку у розмірі 1 246,90 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, ОСОБА_2, є фізичною особою-підприємцем, зареєстрованою виконавчим комітетом Макіївської міської ради, яка перебуває на обліку Центрально-міському відділенні Макіївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області, відповідно до свідоцтва Серії НОМЕР_2 є платником єдиного податку (з обраним видом діяльності - роздрібна торгівля), обрана ставка єдиного податку - 10%, група 1. Позивач вказав, що відповідно до пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої та другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця, але станом на 14 квітня 2014 року за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного податку у розмірі 1 246,90 грн, у зв'язку з чим позивачем винесена податкова вимога за № 11425-17, яка направлена на адресу відповідача. Позивач вказав, що з метою виявлення майна, яке належить на праві власності ОСОБА_2 ним направлені запити до відповідних державних органів, з відповідей яких вбачається, що згідно з довідкою Управління Держземагенства у м. Макіївки від 23 січня 2014 року відповідач як землекористувач не значиться, відповідно довідки УДАІ ГУМВС України в Донецькій області від 21 січня 2014 року автотранспорт за відповідачем не зареєстрований. Отже, вжиті позивачем заходи не призвели до погашення податкового боргу. В порушення вимог статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України відповідач зазначену заборгованість не сплатив. З огляду на повідомлені обставини позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1 246,90 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2014 року відкрите провадження у даній справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10 год. 15 хв. 13 травня 2014 року (арк. справи 1).

Представник позивача у судовому засіданні надала пояснення аналогічні викладеним у позові, заявлені позовні вимоги підтримала, просила задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії НОМЕР_3 - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (арк. справи 24-25).

Частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в свідоцтві про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Оскільки ухвала про відкриття провадження у справі направлена відповідачу рекомендованим листом за адресою його реєстрації, а саме: АДРЕСА_1, однак була повернута на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» (арк. справи 39), суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд даної справи. За таких обставин суд вважає, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 повідомлена про дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи .

У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

З 01 січня 2011 року набув чинності Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Позивач - Макіївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків суми самостійно визначеного зобов'язання з єдиного податку.

Відповідач - ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1), зареєстрована фізичною особою-підприємцем 01 жовтня 2012 року, про що державним реєстратором зроблено запис в Єдиному державному реєстрі за № 2 273 000 0000 04975, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії НОМЕР_3 (арк. справи 24-25), а також випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АА № 400419 (арк. справи 26), з 03 жовтня 2012 року як платник податків відповідач узятий та перебуває на обліку у Центрально-міському відділенні Макіївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 03 жовтня 2012 року № 257/6/18-3-014 (арк. справи 4) .

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів адміністративної справи 04 жовтня 2012 року відповідач подала до податкового органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування. Відповідно до наведеної заяви діяльністю відповідача є роздрібна торгівля, обрана ставка єдиного податку - 10%, група 1 (арк. справи 27). На підставі наданої заяви відповідачу видане свідоцтво платника єдиного податку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами адміністративної справи, заборгованість відповідача зі сплати єдиного податку у загальному розмірі 1 246,90 грн. виникла внаслідок несплати відповідачем єдиного податку, нарахованого на підставі самостійно поданої заяви відповідача про застосування спрощеної системи оподаткування № 6181/10 від 04 жовтня 2012 року за звітні податкові періоди з грудня 2012 року по вересень 2013 року, з яких: у грудні 2012 року на суму 214, 60 грн. (сальдо на початок року), з січня по вересень 2013 року у розмірі 1 032,30 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки з єдиного податку (арк. справи 7-11).

Згідно підпункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку.

Пунктом 293.1 статті 293 Податкового кодексу України визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (пунктом 293.2 статті 293 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 294.4 статті 294 Податкового кодексу України для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб-підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.

Пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Згідно рішення Макіївської міської ради від 18 січня 2012 року № 18/1 ставка єдиного податку для першої групи платників єдиного податку, яким у справі є відповідач, на місяць становить 10 відсотків від розміру мінімальної заробітної плати, що складає 114,70 грн.(арк. справи 32, 43).

Відповідно до відомостей зворотнього боку облікової картки платника єдиного податку, яка міститься в матеріалах адміністративної справи, станом на 08 травня 2014 року за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного податку у загальній сумі 1 246,90 грн. (арк. справи 44). Станом на час розгляду даної адміністративної справи відповідачем зазначена заборгованість не сплачена.

Згідно пункту 14.1.39 статті 14 Податкового кодексу України грошовим зобов'язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

З урахуванням викладеного позивачем сформовано податкову вимогу від 04 жовтня 2013 року № 11425-17 (арк. справи 14), яка була направлена податковою інспекцією рекомендованим листом на адресу відповідача, але була повернута на адресу податкового органу з відміткою на конверті «за закінченням терміну зберігання» (арк. справи 13).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений статтею 60 Податкового кодексу України. При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, починаючи з 04 жовтня 2013 року (дата формування податкової вимоги) відповідач безперервно мала податковий борг, у зв'язку з чим податкова вимога № 11425-17 від 04 жовтня 2013 року є чинною.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведена податкова вимога вважається відкликаною не надано.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів адміністративної справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь місцевого бюджету підлягає стягненню заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1 246,90 грн.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного, керуючись статтями 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 254, 257 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з єдиного податку у розмірі 1 246,90 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь місцевого бюджету Центрально-міського району м. Макіївки ( р/р 31519970700068, банк ГУДКСУ у Донецькій області, код платежу 18050400, ОКПО 37990227, МФО 834016) податковий борг з єдиного податку у розмірі 1 246,90 грн. (одна тисяча двісті сорок шість грн. 90 коп).

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 13 травня 2014 року.

Повний текст постанови складений 16 травня 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.