Вирок № 38945356, 28.05.2014, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7186/14-к

Провадження № 1-кп/344/307/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2014 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі :

головуючого - судді Поповича В.С.

з участю : секретаря Перун І.Ю.

прокурора Жуковського Ю.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження по обвинувальному акту з угодою про визнання винуватості відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Перерісль, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1, освіта середньо-спеціальна, неодруженого, працюючого на посаді комірника ПП «Прикарпаття ІК», раніше не судимого, українця, громадянина України,

за ч. 2 ст. 301 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 ставиться у вину, що він вчинив розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру, за наступних обставин.

В 2008 році обвинувачений за допомогою свого персонального комп'ютера здійснив вихід в мережу Інтернет за адресою: http://vk.com, де безкоштовно та добровільно зареєструвався в соціальній мережі «В Контакте» як користувач, надавши адміністрації вказаного сайту необхідну достовірну та актуальну інформацію про себе для формування персональної сторінки Користувача. Зокрема, він надав логін та пароль доступу до сайту, а також вказав своє ім'я та прізвище. Таким чином, обвинувачений створив особисту сторінку в соціальній мережі «В Контакте» за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 ( надалі - особиста сторінка ).

В червні та жовтні 2011 року обвинувачений, усвідомлюючи протиправний характер своїх злочинних діянь, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, використовуючи свою особисту сторінку, розмістив на ній двадцять два відеофайли, а саме : «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_4», «ІНФОРМАЦІЯ_5», «ІНФОРМАЦІЯ_6», «ІНФОРМАЦІЯ_7», «ІНФОРМАЦІЯ_8», «ІНФОРМАЦІЯ_9», «ІНФОРМАЦІЯ_10», «ІНФОРМАЦІЯ_11», «ІНФОРМАЦІЯ_12», «ІНФОРМАЦІЯ_13», «ІНФОРМАЦІЯ_14», «ІНФОРМАЦІЯ_15», «ІНФОРМАЦІЯ_16», «ІНФОРМАЦІЯ_17», «ІНФОРМАЦІЯ_18», «ІНФОРМАЦІЯ_19», «ІНФОРМАЦІЯ_20», «ІНФОРМАЦІЯ_21», «ІНФОРМАЦІЯ_22», «ІНФОРМАЦІЯ_23», «ІНФОРМАЦІЯ_24», які згідно висновку мистецтвознавчої експертизи № 09/04-47 від 20 березня 2014 року містять ознаки порнографічного характеру. Таким чином ОСОБА_1, в порушення вимог ст. 2 Закону України «Про захист суспільної моралі», згідно якої розповсюдження у будь-якій формі продукції порнографічного характеру в Україні забороняється, розповсюдив вказані відеофайли для вільного доступу іншим користувачам соціальної мережі «В Контакте».

Після цього користувачі соціальної мережі «В Контакте», жителі м. Івано-Франківська, гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 переглянули вищевказані відеофайли, викладені для вільного доступу обвинуваченим на своїй особистій сторінці.

Справа надійшла до суду з угодою укладеною під час досудового розслідування між старшим прокурором прокуратури міста Івано-Франківська Жуковським Ю.О. та підозрюваним ОСОБА_1 про визнання винуватості від 14 травня 2014 року, згідно з умовами якої прокурор та підозрюваний дійшли згоди, що злочин підозрюваним було вчинено саме при викладених вище обставинах, підозрюваний беззастережно визнав свою вину у вчиненні злочину.

Згідно вказаної угоди сторони дійшли згоди, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 301 КК України та узгодили покарання у виді штрафу розміром ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 ( одна тисяча сімсот ) гривень з конфіскацією порнографічної відеопродукції, засобів її виготовлення та демонстрації.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вказаному визнав повністю, згоду на застосування узгодженого виду покарання підтримав, а угоду про визнання винуватості від 14 травня 2014 року просив затвердити.

Прокурор вважає, що угода відповідає встановленим вимогам закону і може бути затверджена судом з призначенням узгодженого сторонами покарання.

Суд, роз'яснивши ОСОБА_1 суть обвинувачення та вид узгодженого покарання, його права передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України та наслідки укладення і затвердження угоди передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, з'ясувавши при цьому, що обвинувачений правильно розуміє зміст наданих йому прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також і з вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R ( 87 ) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, статей 468-475 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду, а також роз'яснивши сторонам, що у такому випадку вони будуть обмежені в підставах апеляційного та касаційного оскарження вироку, прийшов до висновку, що сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого відносно визнання винуватості та укладенні відповідної угоди немає і це не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз чи обіцянок. А також враховує таке.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості і, виходячи з положень статей 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості при викладених вище обставинах може бути укладена.

Зміст угоди відповідає положенням обвинувального акта та вимогам ст. 472 КПК України, а обвинувачення, з яким погоджується обвинувачений ОСОБА_1, є обґрунтованим і свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, що підтверджуються поданими в судовому засіданні документами-доказами та відповідає фактичним обставинам, не суперечить інтересам суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб.

Правильною є і узгоджена сторонами кваліфікація діянь обвинуваченого за ч. 2 ст. 301 КК України, оскільки він вчинив розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру, та ґрунтується на зазначених вище обставинах кримінального правопорушення і відповідно до ст. 349 КПК України при визнанні обвинуваченим своєї вини не потребує підтвердження іншими доказами.

При узгодженні покарання сторонами враховано як ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого, так і особу обвинуваченого, фактичні обставини вчиненого правопорушення, як обставину, що пом'якшує відповідальність обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, визнано щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, що відповідає як закону так і фактичним даним кримінального провадження і, що обставини, які обтяжують відповідальність в провадженні не встановлено.

Суд, визначаючись у питанні можливості затвердження угоди виходить з того, що кваліфікація діянь ОСОБА_1 є правильною, визнає, що вказані вище обставини в сукупності є саме такими, що пом'якшують покарання і знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, що також дає підстави суду дійти висновку, про те, що узгоджене сторонами покарання може бути призначене, оскільки ґрунтується на фактичних обставинах провадження.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

За таких обставин, узгоджене сторонами покарання відповідає вказаним вимогам та санкції ч. 2 ст. 301 КК України.

З врахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи інших дій, ніж ті що передбачені в угоді, відповідає фактичним обставинам правопорушення, не суперечать інтересам суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, відповідає встановленим національними та міжнародними законодавчими актами вимогам і підлягає затвердженню з призначенням узгодженої сторонами міри покарання.

На підставі викладеного, п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, керуючись розділом ІІІ вказаної Рекомендації та практикою Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, керуючись ст. ст. 314, 368, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Угоду про визнання винуватості від 14 травня 2014 року укладену між старшим прокурором прокуратури м. Івано-Франківська Жуковським Ю.О. та підозрюваним ОСОБА_1 - затвердити.

ОСОБА_1 визнати винним за ч. 2 ст. 301 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання - штраф в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 ( одна тисяча сімсот ) гривень з конфіскацією порнографічної відеопродукції, засобів її виготовлення та демонстрації.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1, код ДРФО НОМЕР_1 у користь держави, одержувач УДКСУ в м. Івано-Франківську, код ЄДРПОУ 37952250, з зарахуванням на розрахунковий рахунок № 31112115700002 в ГУ ДКСУ в Івано-Франківській області, МФО 836014, код класифікації 24060300 - 1376 ( одна тисяча триста сімдесят шість ) гривень 96 коп. витрат за проведення експертиз.

Речовий доказ в кримінальному провадженні : системний блок комп'ютера в корпусі чорно-сірого кольору типу "Тауер" - конфіскувати в дохід держави на виконання призначеного покарання.

На вирок протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана учасниками провадження у вказаний строк. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію вироку суду вручити прокурору та обвинуваченому негайно після його проголошення.

Суддя В.С. Попович