Ухвала суду № 38944572, 13.02.2014, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/890/14-ц

Провадження № 2/333/1020/14

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

13 лютого 2014 рокум. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Дмитрієва М.М., розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1» до ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_8, третя особа: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району як орган опіки та піклування, про виселення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Перший Український ОСОБА_1» звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_8, третя особа: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району як орган опіки та піклування, про виселення.

Згідно з ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав. Як визначено у ст. 4 ЦПК України суд здійснює правосуддя у спосіб визначений Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє особам, які беруть участь у справі у здійсненні їх прав, тому суд вважає за потрібним запропонувати позивачу привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. 119 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).

Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, суддя дійшов висновку, що подана заява не відповідає вимогам вищевказаної норми закону.

Так, відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

На підставі ч. 4 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Так, в позовній заяві зазначено, що в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 Дар*ї Олександрівни, ІНФОРМАЦІЯ_1, діє співвідповідач ОСОБА_2, а в інтересах малолітньої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, діє ОСОБА_7.

Згідно зі ч.ч. 1,2 ст. 39 ЦПК України права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом, права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 Дар*я Олександрівна є малолітньою, а ОСОБА_8 неповнолітньою. Відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства їх інтереси може захищати законний представник.

Позивачем в позовній заяві не підтверджено право ОСОБА_2 на представництво інтересів неповнолітньої ОСОБА_3 Дар*ї Олександрівни, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7 на представництво інтересів малолітньої ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2.

У зв'язку з викладеним, позивачу необхідно довести можливість законного представництва інтересів неповнолітньої ОСОБА_3 Дар*ї Олександрівни, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 та на представництво інтересів малолітньої ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7.

У позовній заяві позивачем, в порушення вимог ч. 4 ст. 119 ЦПК України, запропонований спосіб захисту порушеного права, не передбачений нормами ч. 2 ст. 16 ЦК України, в частині зняття відповідача з реєстрації, однак дана вимога не обґрунтовується нормами закону, нормативними актами які б регулювали правомірність даної вимоги, так як питання реєстрації фізичних осіб та зняття з реєстраційного обліку є виключною компетенцією Комунарського районного відділу у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області. Таким чином, зняття з реєстрації не відноситься до компетенції суду.

Згідно зі ст. 121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119-120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст. 119-120 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене суддя дійшов висновку, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1» до ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_8, третя особа: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району як орган опіки та піклування, про виселення - залишити без руху, надавши пятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.

Розяснити, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя М.М. Дмитрієва