Рішення № 3894396, 31.03.2008, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

Справа № 22ц-1355 від 2008 року Головуючий в 1 інстанції Єлізаренко І.А.

Категорія 21 Доповідач Бараннік О.П.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2008 рік березень 31 дня Колегія суддів судової палати з цивільних справ

апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Бараннік О.П.,

суддів - Михайловської С. Ю., Можелянської З.М. ,

при секретарі - Лещинській О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.  Дніпропетровську, третя особа Управління праці та соціального захисту населення м. Новомосковська про відшкодування шкоди, спричиненої здоров'ю у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2002 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та відкритого акціонерного товариства „Дніпрометиз" про відшкодування шкоди спричиненої здоров'ю у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, посилаючись на те, що 26 лютого 2001 року о 10 годині 20 хвилин під час виконання трудових обов'язків на своєму робочому місці на вищевказаному підприємстві від одержав виробничу травму, про що був складений акт по формі Н-1, та у зв'язку з чим висновком МСЕК від 26.06.2002 року йому була встановлена втрата професійної працездатності на 80% , друга група інвалідності, а також виплачена одноразова допомога у сумі 6 400 гривень.

З розміром одноразової допомоги позивач не погоджується, оскільки вважає що відповідно до пункту 10 Правил відшкодування шкоди... розмір одноразової допомоги повинен бути не меншим від суми встановленої із розрахунку його середньомісячної заробітної плати за кожний відсоток втрати ним професійної працездатності, що дорівнюватиме 15 504 гривнам 80 копійкам /із розрахунку 237 грн. 81 коп. х 80% = 15 504, 8 грн./.

Крім того, у зв'язку з тим, що в період його трьохрічного перебування у лікарні ним було затрачено на своє лікування 2 457 гривень, позивач просив стягнути на свою користь вказану грошову суму, а також кошти потрібні йому для догляду за ним, на одержання автомобіля, право на який він, як інвалід про трудовому каліцтву отримав у зв'язку з вищевказаним нещасним випадком на виробництві, а також моральну шкоду, яку він оцінює у розмірі 20 000 гривень.

В послідуючому, неодноразово доповнюючи та уточнюючи позов ОСОБА_1 вимоги до ВАТ „Дніпрометиз" про відшкодування шкоди просив залишити

2

без розгляду, а з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Дніпропетровську - стягнути на його користь одноразову допомогу у розмірі 15 504 гривень 80 копійок, компенсацію витрат на спеціальний медичний догляд у сумі 27 600 гривень, моральну шкоду у розмірі 35 000 гривень та зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві України в м. Дніпропетровську забезпечити його транспортним засобом, відносно користування яким він має відповідні медичні показання.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2006 року позовна заява ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства „Дніпрометиз" про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на підставі п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України залишена без розгляду.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2007 року до участі в справі залучене Головне Управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Справа розглядалась неодноразово.

Останнім рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2007 року в задоволені позову ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську про відшкодування шкоди, спричиненої здоров'ю у зв'язку з нещасним випадком на виробництві відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, як незаконне та постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а рішення суду - в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 у стягненні моральної шкоди та в частині відмови в задоволенні його вимог про забезпечення транспортним засобом - скасуванню, з послідуючою постановкою в цих частинах нового рішення виходячи з наступного.

Суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку і обгрунтовано, згідно з процесуальним і матеріальним законом постановив рішення про відмову в задоволені позову ОСОБА_1 в частині збільшення розміру одноразової допомоги та стягнення витрат на спеціальний медичний догляд , оскільки посилання позивача на Правила відшкодування шкоди ... не можуть бути підставою для скасування рішення, яке постановлено у відповідності з Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві...", який вступив в силу з 01.04.2001 року та у зв'язку з яким в послідуючому були визнані втратившими силу вказані Правила, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог.

3

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду і посилання позивача про стягнення понесених ним затрат на додаткові види допомоги, оскільки як вбачається з висновку МСЕК ОСОБА_1 була визначена потреба тільки в санаторно-курортному лікуванні та матеріальній допомозі на лікування. Інших же, додаткових видів матеріальної допомоги, експертною комісією йому призначено не було, тим більш, що з 26 червня 2001 року, коли йому було встановлено 3-ю групу інвалідності і по теперішній час він не потребує постійної та сторонньої допомоги.

В той же час, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції послався на те, що 01.01.2007 року набрав чинності Закон України „Про державний бюджет на 2007 рік", яким в абзаці 22 ст. 71 зупинено на 2007 рік дію абзацу 4 ст. 1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можливо, оскільки положення ст. ст. 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в редакції, що діяла до прийняття закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" та Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" передбачали обов'язок Фонду провести потерпілому страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди.

І, оскільки право на відшкодування моральної шкоди у позивача вперше виникло 26.06.2002 року, тобто до набрання чинності як Законом України „Про Державний бюджет на 2006 рік" так і Законом України „Про Державний бюджет на 2007 рік" вимоги ОСОБА_1, на думку колегії суддів, підлягають задоволенню в заявленому ним розмірі, тобто в розмірі 35 000 гривень, які і належить, з врахуванням викладеного, стягнути на його користь з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві України в м. Дніпропетровську.

Що стосується рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позову ОСОБА_1 у забезпеченні його транспортним засобом на тих підставах, що інваліди, які мають медичні показання щодо забезпечення їх автомобілями, забезпечуються автомобілями в порядку черговості, то в цій частині воно також підлягає скасуванню з послідуючою постановкою нового рішення в цій частині, оскільки відповідно до пункту 27 „Порядку забезпечення інвалідів автомобілями", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 999 від 19.07.2006 року у порядку загальної черговості автомобілями забезпечуються інваліди 11 групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї /категорія 1/, за відсутності медичних показань для забезпечення автомобілем, та інші інваліди, які мають відповідні медичні показання. Відповідно ж до пунктів 25 та 29 вищезазначеного Порядку інваліди від трудового каліцтва, до категорії яких відноситься і позивач, повинні забезпечуватися безоплатним транспортним засобом з ручним та звичайним керуванням, саме позачергово. При цьому, висновки суду першої інстанції про те,

4

що в разі задоволення позову ОСОБА_1 будуть порушуватись права та інтереси інших інвалідів, на думку колегії суддів, самі по собі не можуть бути підставою для відмови в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 оскільки, предметом розгляду по даній справі є захист прав та інтересів не інших осіб, а саме позивача ОСОБА_1, який за для цього і вимушений був звернутись з даним позовом до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 209, 304, 307, п. 1 ст. 310, 313 -314, 316 ЦПК України, колегія суддів -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2007 року в частині відмови в задоволені позову ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську про стягнення моральної шкоди та забезпечення транспортним засобом пересування - скасувати.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 35 000 гривень.

Зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську перерахувати на рахунок Головного Управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації вартість автомобіля з ручним керуванням марки „Славута -110387" в розмірі 30 900 гривень для подальшого забезпечення Головним Управлінням праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації вказаним транспортним засобом ОСОБА_1.

В іншій частині рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2007 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але на нього може бути принесена касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.