Постанова № 38939547, 22.05.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2014 р. Справа№ 910/16164/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

За участю представників:

від позивача: Чеботарьова І.Г. - представник;

від відповідача:Куксенко П.Р.- представник.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2014

у справі № 910/16164/13 (суддя Нечай О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної

компанії "Нафтогаз України"

до Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

про стягнення 2 391 276, 73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних за прострочення виконання грошових зобов'язань за договором.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2014 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції по цій справі скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2014 для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/16164/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2014 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 08.04.2014.

08.04.2014 представник відповідача подав через відділ документального забезпечення суду відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2014, 24.04.2014 розгляд справи відкладався.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 продовжено строк розгляду спору, розгляд справи відкладено до 22.05.2014.

В судовому засіданні 22.05.2014 сторони надали свої пояснення по справі.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 31.01.2011 між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (далі - постачальник, позивач) та Дочірнім підприємством "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - покупець, відповідач) було укладено Договір поставки природного газу № 14/100/11 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві з 01.01.2011 по 31.12.2011 природний газ, з ресурсів імпортованого природного газу, виключно для забезпечення використання газу для реалізації, як моторного палива через автомобільні газонаповнювальні компресорні станції (АГНКС) відповідно до Додатку № 1 до цього Договору, забезпечення виробничо-технологічних витрат та власних потреб покупця, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору.

Згідно з п. 2.1. Договору постачальник передає покупцеві, починаючи з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. включно газ в обсязі до 231 000,0 тис. куб. м.

Відповідно до п. 3.1. та п. 3.6. Договору покупець до 20-го числа місяця, який передує звітному, надає постачальнику плановий розподіл обсягів споживання природного газу згідно з Додатком № 1 до цього Договору. Обсяг газу, переданий постачальником покупцеві у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання сторонами до 15 числа місяця, наступного за звітним, акту приймання-передачі газу.

Розрахунки за газ покупець здійснює, виходячи із рівня загальної ціни, визначеної в статті 4 даного Договору, щомісячно грошовими коштами в національній валюті України на суму вартості місячного обсягу поставки газу, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в такому порядку: постачальник не пізніше 22 (двадцять другого) числа місяця, що передує місяцю поставки газу виставляє рахунок покупцю, виходячи з планового місячного обсягу поставки газу та із рівня загальної ціни, визначеної в статті 4 Договору. Покупець здійснює оплату в розмірі 100% вартості планового місячного обсягу поставки газу, виходячи із рівня загальної ціни, визначеної в статті 4 Договору, вказаних у рахунку постачальника, не пізніше 26 числа поточного місяця поставки газу, на підставі виставленого постачальником рахунку. Датою оплати рахується дата зарахування коштів на рахунок постачальника. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу протягом 2-х банківських днів. У разі, коли покупець не виконав та/або неналежним чином виконав свої зобов'язання по оплаті вартості газу до 26 числа поточного місяця поставки, то розрахунки за поставки газу на наступний місяць покупець здійснює шляхом 100-відсоткової попередньої оплати на підставі рахунку, не пізніше, ніж за три банківських днів до останнього числа місяця перед місяцем поставки(п. п. 5.1. 5.1.1., 5.1.2., 5.1.3., 5.1.4. Договору).

В подальшому між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору від 01.04.2011, якою визначено, що покупець здійснює оплату в розмірі 100% вартості планового місячного обсягу поставки газу, виходячи із рівня загальної ціни, визначеної в статті 4 Договору, вказаних у рахунку постачальника, не пізніше 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, на підставі виставленого постачальником рахунку. Датою оплати рахується дата зарахування коштів на рахунок постачальника.

05.04.2011 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору, відповідно до якої сторони, зокрема, визначили іншу ціну газу.

31.08.2011 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 3 до Договору, якою сторони визначили ціну газу, змінили порядок розрахунків шляхом внесення до Договору умови про обов'язок покупця зазначати в платіжних дорученнях номер Договору, дату його підписання та призначення платежу, без зазначення періоду, за який здійснюється оплата.

Додатковими угодами № 4 від 30.09.2011 та № 5 від 11.10.2011 до Договору сторони визначили ціну газу за певні періоди.

На виконання умов договору, з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, позивач передав, а відповідач прийняв протягом січня 2011 року - грудня 2011 року природний газ на загальну суму 553 776 871,70 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів приймання-передачі природного газу:

В свою чергу відповідачем, в порушення умов Договору та чинного законодавства України,не було здійснено вчасно та в належному обсязі оплату за поставлений позивачем газ, у зв'язку з чим позивач, посилаючись на п. 6.3. Договору, відповідно до умов якого, за несвоєчасну оплату газу та послуг з його транспортування у строки, зазначені в п. 5.1. цього Договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, просить суд стягнути з відповідача 3 % та інфляційні втрати.

Як вбачається з відзиву на апеляційну скаргу та пояснень представника відповідача, він не погоджується з доводами позивача, зокрема, у зв'язку з тим, що, відповідно до доводів відповідача у останнього немає заборгованості перед позивачем за поставлений ним газ. Крім того, відповідач зазначає, що сторонами били змінені умови Договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В даному випадку між сторонами виникли відносини з договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат не було враховано, що з 01.04.2011 покупець був зобов'язаний здійснити оплату в розмірі 100% вартості планового місячного обсягу поставки газу, виходячи із рівня загальної ціни, визначеної в статті 4 Договору, вказаних у рахунку постачальника, не пізніше 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, на підставі виставленого постачальником рахунку.

Датою оплати рахується дата зарахування коштів на рахунок постачальника, що визначено Додатковою угодою № 1 до Договору.

Таким чином, в період з 31.01.2011 до 01.04.2011 покупець був зобов'язаний здійснювати оплату в розмірі 100% вартості планового місячного обсягу поставки газу не пізніше 26 числа поточного місяця поставки газу, а з 01.04.2011 не пізніше 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Дослідивши наявні у матеріалах справи рахунки-фактури та платіжні доручення колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем за певні періоди не було здійснено 100 % передоплати за поставку природного газу, саме:

- відповідно до рахунку-фактури № 9/1-21 від 06.04.2011 відповідач мав не пізніше 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу сплатити на користь позивача 67 095 319,30 грн., в свою чергу, відповідачем було сплачено кошти в розмірі 59 051 308,51 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 609 від 12.05.2011., № 608 від 12.05.2011, № 607 від 12.05.2011 , № 683 від 19.05.2011 та № 682 від 19.05.2011;

- відповідно до рахунку-фактури № 9/1-26 від 26.04.2011 відповідач мав не пізніше 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу сплатити на користь позивача 66 882 879,50 грн., в свою чергу, відповідачем було сплачено кошти в розмірі 59 460 123,75 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 890 від 10.06.2011, № 891 від 10.06.2011 , № 889 від 10.06.2011 ;

- відповідно до рахунку-фактури № 9/1-32 від 23.05.2011 відповідач мав не пізніше 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу сплатити на користь позивача 64 924 324,97 грн., в свою чергу, відповідачем було сплачено кошти в розмірі 58 356 543,61 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 1140 від 14.07.2011, № 1142 від 14.07.2011, № 1141 від 14.07.2011;

- відповідно до рахунку-фактури № 9/1-42 від 22.08.2011 відповідач мав не пізніше 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу сплатити на користь позивача 64 016 302,86 грн., в свою чергу, відповідачем було сплачено кошти в розмірі 59 794 723,20 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 1124 від 14.10.2011 , № 1121 від 14.10.2011 , № 1122 від 14.10.2011 , № 1123 від 14.10.2011 та № 1125 від 14.10.2011 ;

- відповідно до рахунку-фактури № 9/1-47 від 12.10.2011 відповідач мав не пізніше 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу сплатити на користь позивача 79 282 549,72 грн., в свою чергу, відповідачем було сплачено кошти в розмірі 70 193 705,77 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 1436 від 14.11.2011, № 1434 від 14.11.2011 , № 1435 від 14.11.2011 ;

- відповідно до рахунку-фактури № 9/1-51 від 23.11.2011 відповідач мав не пізніше 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу сплатити на користь позивача 71 319 950,28 грн., в свою чергу, відповідачем було сплачено кошти в розмірі 62 813 838,81 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 1816 від 14.12.2011, № 1817 від 14.12.2011 , № 1819 від 14.12.2011 ;

- відповідно до рахунку-фактури № 9/1-54 від 20.12.2011 відповідач мав не пізніше 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу сплатити на користь позивача 73 365 492,42 грн., в свою чергу, відповідачем було сплачено кошти в розмірі 60 409 875,45 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 42 від 11.01.2012 , № 81 від 16.01.2012 , № 80 від 16.01.2012 , № 79 від 16.01.2012 .

Таким чином, колегією суддів встановлено, що відповідачем було неодноразово невчасно та не в повному обсязі оплачено поставлений позивачем природний газ.

Частиною ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Згідно з п. 6.2.Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання покупцем своїх зобов'язань по цьому Договору, у тому числі і умов оплати, зазначених в статті 5 говору, постачальник має право в односторонньому порядку повністю або частково припинити виконання своїх зобов'язань за цим Договором, надіславши покупцеві повідомлення, при цьому виконання Договору буде призупинене з дати отримання покупцем зазначеного повідомлення.

Проте, незважаючи на ту обставину, що відповідачем неодноразово порушувались умови Договору в частині 100 % передоплати товару, який має бути поставлено позивачем, та в частині строків, визначених умовами Договору щодо такої оплати, позивач, не скориставшись своїм правом щодо повного або часткового припинення виконання своїх зобов'язань за цим Договором, продовжував поставляти відповідачу природний газ на умовах, визначених Договором.

Таким чином, сторони, шляхом вчинення конклюдентних дій, фактично змінили умови Договору щодо порядку та строку розрахунків за Договором, погодившись, що поставка відбувається не на умовах попередньої оплати, а оплата може здійснюватись пізніше, ніж визначено Договором та додатковими угодами до нього. Втім, нового порядку та строків розрахунків за поставлений природний газ сторони не передбачили.

Також, матеріали справи не містять жодного доказу того, що позивачем були висунуті будь-які вимоги, спрямовані на усунення порушень виконання Договору з боку відповідача щодо порядку та строків оплати поставленого товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, з розрахунку позивача, доданого до позовної заяви, вбачається, що у відповідача перед позивачем відсутня заборгованість за поставлений природний газ.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для нарахування позивачем відповідачу 3 % річних та інфляційних витрат.

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те,що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2014 по справі № 910/16164/13 залишити без змін.

Матеріали справи № № 910/16164/13 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко