Ухвала суду № 38939097, 26.05.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22-ц/790/1157/14 Головуючий 1-ї інстанції - Погасій О.Ф.

Справа №2-4547/11 Доповідач - Довгаль А.П.

Категорія: право власності

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Довгаль А.П.

суддів - Коваленко І.П., Коровіна С.Г.

при секретарі - Щегельському Д.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2013 року по справі за позовом заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_1 про зобов'язання знести гараж, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2011 року заступник прокурора Харківської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_2, в якому просив зобов'язати відповідача знести самочинний гараж літ. «У», площею 403кв.м, який возведений ним по АДРЕСА_1.

Заявлені вимоги мотивовані тим, що у жовтні 2009 року відповідач придбав за договором купівлі-продажу житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1, після чого провів внутрішню реконструкцію будинку, а також побудував на земельній ділянці споруду, площею 403кв.м, з порушенням вимог ДБН та державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, в тому числі без отримання дозволу на виконання будівельно-монтажних робіт в органах державного архітектурно-будівельного контролю.

У судовому засіданні суду першої інстанції представник прокуратури Тищенко П.А. заявлені вимоги підтримав і просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 позов не визнав, вказуючи на те, що гараж зведений на земельній ділянці, що належить ОСОБА_2 на праві власності, не є капітальною спорудою та жодним чином не порушує норми чинного законодавства України, а також прав та інтересів держави або третіх осіб, оскільки є збірно-розбірним ангаром.

Третя особа: ОСОБА_1 позов підтримала і просила його задовольнити, стверджуючи, що вона мешкає в будинку АДРЕСА_2, що є суміжним з домоволодінням відповідача. Вважає, що при зведенні спірної споруди відповідачем не дотримано вимог ДБН.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2013 року в задоволенні позову заступника прокурора Харківської області, заявленого в інтересах держави в особі Харківської міської ради - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити позов, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування обставин справи та на неналежну оцінку наданим доказам. Зокрема вказує на те, що суд, приймаючи таке рішення, проігнорував її права та інтереси як особи, права якої фактично порушуються внаслідок незаконного будівництва та використання гаража для виробничих цілей.

Інші особи - заступник прокурора Харківської області та Харківська міська рада рішення місцевого суду в апеляційному порядку не оскаржують.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення, апеляційний суд з'ясовує чи були враховані судом першої інстанції при ухваленні рішення всі факти, що входять до предмета доказування; чи підтверджені обставини (факти); якими доказами мотивовано рішення, належними чи допустимими доказами та чи доведені вони; чи відповідають висновки суду встановленим фактам; чи дотримані та правильно застосовані норми матеріального й процесуального права.

Судовим розглядом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 08 жовтня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №6166, відповідачу ОСОБА_2 на праві власності належить житловий будинок з надвірними будівлями, розташований на земельній ділянці площею 713кв.м, за адресою: АДРЕСА_1.

Також, згідно договору купівлі-продажу від 08 жовтня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №6169, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,0713га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, надану для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

У Державному реєстрі земель, в книзі №6 записів державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку фізичних осіб за відповідачем ОСОБА_2 зареєстровано право власності відповідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки №6169 від 08.10.2009року за адресою: АДРЕСА_1. Реєстраційний номер запису про реєстрацію права власності в Поземельній книзі - 70902035000601 від 11.03.2010року, площа 0,0713га, цільове призначення будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Гараж літ. «У», площею 403кв.м, ОСОБА_2 на належній йому земельній ділянці возвів до 11.02.2010року, про що свідчать дані технічного паспорту на вищевказане домоволодіння.

Відповідно до висновку №1102 експертного будівельно-технічного дослідження від 11.11.2013року, проведеного Полтавським відділенням Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, гараж літ. «У» є - тимчасовою одноповерховою спорудою, яку виготовлено з полегшених конструкцій, сезонного використання (без утеплення основних огороджувальних конструкцій), і яка є збірно-розбірною і може бути демонтована та перенесена в інше місце, встановлена тимчасово без закладання фундаменту.

У Переліку будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, затвердженого постановою КМУ від 30.09.2009року №1104, (яка діяла до 13.04.2011року), тобто була чинною на момент зведення гаражу, установлення на присадибній земельній ділянці тимчасових об'єктів дозволу не потребує. Також, в пункті 4.9. Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 5 грудня 2000 року №273 (наказ діяв до 13.02.2013року) було визначено, що до переліку будівельних робіт, на які не вимагається дозвіл, відносяться тимчасові будівлі та споруди, зведення яких не потребує виконання робіт з улаштуванням фундаментів.

Між тим, прокурором заявлені вимоги в інтересах Харківської міської ради про знесення спірного гаражу з посиланням на ст.376 ЦК України, якою врегульовано правовідносини з приводу самочинного будівництва нерухомого майна.

Враховуючи те, що спірний гараж літ. «У» не відноситься до нерухомого майна і по своєї конструкції фактично є ангаром, тому положення ст.376 ЦК України в даному випадку застосовуватися не можуть.

Таким чином, заявником позову - заступником прокурора Харківської області не надано суду належних і допустимих доказів у підтвердження того, що возведенням тимчасового гаража на земельній ділянці, яка належить відповідачу на праві власності, порушуються законні права та інтереси Харківської міської ради.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що возведенням спірного гаражу порушуються права та інтереси апелянта, яка є власником сусідньої земельної ділянки, колегією суддів не приймаються, оскільки позов прокурором заявлено лише в інтересах Харківської міської ради, в той час як ОСОБА_1 залучено до участі у справі в якості третьої особи, а відповідно до положень ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи лише в межах заявлених вимог. Будь-яких самостійних вимог ОСОБА_1 в ході розгляду цієї справи не заявляла.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та суттєвими не являються, колегія суддів не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення, яке ухвалено з додержанням вимог закону.

Згідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307ч.1п.1), 308, 313, 314ч.1п.1), 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -