Ухвала суду № 38938900, 27.05.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/9234/13-ц Головуючий у І інстанції Пінкевич Н.С.Провадження № 22-ц/780/3375/14 Доповідач у 2 інстанції Гуль В.В.Категорія 26 27.05.2014

УХВАЛА

Іменем України

27 травня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Гуль В.В.,

суддів Антоненко В.І, Касьяненко Л.І.,

при секретарі Бобку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 квітня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а:

у вересні 2013 року позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 17 липня 2008 року між ним та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 130 000 дол США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,35 % строком до 17 липня 2018 року.

Оскільки банк свої зобов'язання перед ОСОБА_3 виконав в повному обсязі, а відповідач в свою чергу взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого за кредитним договором виникла заборгованість, яка станом на 12.03.2014 року становить в розмірі 204 168,47 грн (що в еквіваленті становить 1 898 256,36 грн), тому ПАТ «УкрСиббанк» просив стягнути з відповідача на його користь вищевказану заборгованість за кредитним договором, та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 441 грн.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 квітня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 204 168,47 грн (що за курсом НБУ станом на 12 березня 2014 року становить 1 898 256,36 грн), судові витрати в розмірі 3 441 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав не повного з'ясування обставин, що мають істотне значення для вирішення даної справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17 липня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладено договір про надання споживчого кредиту №11367998000, за яким останній отримав кредит у розмірі 130 000 дол США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,35 % строком до 17 липня 2018 року

У порушення умов договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконв, в результаті чого за кредитним договором виникла заборгованість, яка станом на 12 березня 2014 року становить в розмірі 204 168,47 грн (що за курсом НБУ станом на 12 березня 2014 року становить 1 898 256,36 грн), з яких: 122 843,87 дол США (1 142 140,88 грн). - заборгованість по кредиту; 66 627,36 дол США (619 467,88 грн) - заборгованість по процентах; 6 690,58 дол США (62 205,68 грн) - пеня за прострочення погашення кредиту; 8 006,66 дол США (74 441,92 грн) - заборгованість пеня за прострочення сплати процентів.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 добровільно взяті на себе зобов'язання за даним кредитним договором не виконує чим порушує законне право позивача на отримання суми кредиту та процентів за користування кредитними коштами.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України.

Статтями 1049, 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що Позичальник зобов'язаний повернути Кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання згідно кредитного договору № 12-Ф/58-2012 від 29 листопада 2012 року не виконує, докази про виконання вищевказаного зобов'язання відповідачем не надано та в матеріалах справи не містяться.

П. 1.1 договору визначено, що банк зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти в сумі 130 000 дол США, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти та сплатити плату за кредит у порядку та умовах, зазначених в даному договорі.

У п.3.1.3 кредитного договору вказано, що банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати плати за кредиту разі невиконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог відповідає вимогам законодавства.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не мав права вимагати повернення всієї суми кредиту, так як строк дії кредитного договору закінчується 17.07.2018 року, спростовуються самим кредитним договором, а саме п. 3.1.3. де вказано, що банк керуючись ст. 611 ЦК України має право вимагати від позичальника дострокового повернення всієї наданої йому суми кредиту та сплати плати за кредит, змінивши при цьому термін повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення в порядку, визначеному розділом 6 даного кредитного договору.

Посилання відповідача на те, що банк, в порушення розділу 6 кредитного договору, письмову вимогу направив відповідачу в той самий день коли й подав позов до суду про стягнення заборгованості не є підставою для скасування даного рішення, так як п. 6.2. передбачено, що терміни дострокового повернення кредиту та сплати плати за кредит вважаються такими, що настали, а кредит і плата за кредит - обов'язковим до повернення і сплати в повному обсязі банку з 41 календарного дня, рахуючи з дати відправлення позичальнику вимоги банку про дострокове повернення кредиту, а оскільки, як зазначено в апеляційній скарзі, дата відправлення 24.09.2013 року, то відповідно вимога про встановлення нового терміну повернення всієї суми кредиту діє до 03.11.2013 року, оскільки відповідач протягом наданого терміну на усунення порушень по сплаті кредиту не усунув, і на момент винесення рішення суду про задоволення позовних вимог вищевказані порушення умов кредитного договору не були усунуті, судова колегія вважає що посилання на порушення позивачем умов зазначених в розділі 6 кредитного договору є безпідставним та необґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не перевірив дійсний курс НБУ до іноземної валюти долара США станом на 12.03.2014 року, спростовуються наданим витягом від 16.04.2014 року НБУ, що міститься в додатках апеляційної скарги де вказано, що НБУ встановив офіційний курс гривні до долара США станом на 12.03.2014 року наступний: 100 доларів США 929,75 грн, тобто за 1 долар США - 9,2975 грн, а не 9,29 грн, як зазначено в апеляційні скарзі.

Інших доводів на спростування правильних висновків суду першої інстанції апеляційна скарга в собі не містить, тому підлягає відхиленню як необґрунтована.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 квітня 2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: