Ухвала суду № 38935652, 28.05.2014, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/1704/14-кГоловуючий у 1-й інстанції Кунцьо С.В. Провадження № 11-кп/789/125/14 Доповідач - Тиха І.М.Категорія - ч.1 ст.185 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2014 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Тихої І.М.

Суддів - Демченко О. В., Стадника О. Б.,

при секретарі - Дмитрів О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 14 березня 2014 щодо :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернополя, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 25 грудня 2013 року Тернопільським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців , на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням з призначенням іспитового строку терміном на 1 рік,

обвинуваченого за ч. 1 ст. 185 КК України

з участю прокурора Гарматюка Р.Є.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді 1 року позбавлення волі та оскільки кримінальне правопорушення вчинене ним під час іспитового строку, остаточне покарання ОСОБА_2 призначене у відповідності до вимог ст.ст.71,72 КК України за сукупністю вироків, зокрема, до покарання призначеного за цим вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 грудня 2013 року у виді 1 місяця позбавлення волі та остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік 1 (один) місяць.

Стягнуто із ОСОБА_2 в дохід держави процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи .

З вироку слідує, що 1 січня 2014 року близько 05.00 год. ОСОБА_2, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонньою особою, таємно викрав із кухонного столу мобільний телефон торгової марки «G Smart Rio RI», IMEI 1 - - НОМЕР_2, IMEI2 НОМЕР_3 вартістю 287,50 грн. із сім-карткою № НОМЕР_1 вартістю 10 грн., на рахунку якої коштів не було, що належить ОСОБА_5, та поклав його у зовнішню праву кишеню своєї куртки. Із викраденим майном ОСОБА_2 із місця вчинення кримінального правопорушення втік, чим спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_5 на суму 297 гривень 50 копійок.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 оскаржує вирок суду в частині покарання, зокрема, просить визначити йому покарання не пов"язане з позбавленням волі, посилаючись на повне визнання ним вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, позитивну характеристику за місцем проживання, відшкодування заподіяних збитків та думку потерпілого, який просить не позбавляти його волі. Зазначає, що судом першої інстанції, при ухваленні вироку не було взято до уваги усі вищенаведені обставини і обрано занадто сувору міру покарання , яка не відповідає тяжкості кримінального правопорушення і його особі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали подану апеляцію з викладених у ній мотивів, прокурора, який вважає апеляцію обвинуваченого безпідставною та необгрунтованою і просить вирок суду залишити без змін, розглянувши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляція не підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, фактичні обставини справи та кваліфікація його дій є вірними та в апеляції ніким не оспорюються, а тому пов"язані з цим обставини колегією суддів не переглядаються.

Крім того, обвинувачений позбавлений можливості оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, оскільки погодився на розгляд кримінального провадження відбувався згідно з ч.3 ст. 349 КПК України.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України в повній мірі врахував ступінь тяжкості кримінального правопорушення, вартість викраденого майна, в якості пом'якшуючих покарання обставин - його щире каяття, визнання вини та активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення, позитивну характеристику за місцем проживання та думку потерпілого, який просить його суворо не карати та визначив обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в розмірі наближеному до мінімального, з реальним його відбуванням, керуючись при цьому вимогами ст.ст.71,72 КК України та п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2007 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" (зі змінами та доповненнями внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України № 8 від 12 червня 2009 року), які вказують на неприпустимість повторного звільнення від відбування покарання у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину.

Вказане покарання повністю відповідає особі обвинуваченого, який не виправдав довіру держави щодо можливості виправлення його без ізоляції від суспільства та вчинив новий умисний злочин під час іспитового строку, а тому є достатнім та необхідним для його виправлення та запобігання вчинення нових злочинів.

Підстав для пом`якшення покарання, як про це порушується питання в апеляційній скарзі обвинуваченого, колегія суддів не вбачає.

Рішення суду належним чином умотивоване і відповідає вимогам кримінального та кримінально-процесуального закону.

З урахуванням наведеного, апеляцію обвинуваченого слід залишити без задоволення, а вирок суду без змін.

Керуючись ст. ст. 405, 407,408, 419 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 березня 2014 щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області І.М. Тиха